Рішення № 18497327, 26.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/20726.09.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі Вінницької регіональної дирекції

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд»

Простягнення 622, 73 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_1., довіреність № 463/11.5.2 від 30.07.2010р.

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»в особі Вінницької регіональної дирекції (далі позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд»(далі відповідач) про стягнення 622, 73 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 1/685КЕ від 01.10.2008р.

Ухвалою суду від 22.08.2011р. порушено провадження у справі № 1/207 та призначено розгляд на 09.09.2011 р.

31.08.2011 позивач подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

09.09.2011р. представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 26.09.2011, у звязку з відсутністю представника відповідача.

26.09.2011 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, станом на 30.08.2011, а саме: 04212, м.Київ, вул. Маршала Тимошенка 29, кв.2.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1/685КЕ від 01.10.2008р. (далі договір), згідно якого відповідач зобовязався передавати позивачу через систему газотранспортних підприємств ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»природній газ в обсягах та порядку, передбаченому умовами договору, за умови відсутності у споживача заборгованості перед іншим постачальником природного газу, або за згодою такого постачальника, а споживач прийняти та оплачувати природний газ в обсягах, в термін та в порядку визначеному договором.

05.05.2009 року між позивачем та відповідачем підписано додаток №1 до договору (протокол погодження ціни на природний газ), яким погоджено ціну газу, який постачається за договором.

Пунктом 7.1 договору визначено, що він набрає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2008 року, а в частині проведення розрахунків до ї повного виконання.

01.12.2009 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду про продовження строку дії (пролонгації) договору на період з 01.01.2010 по 31.12.2010 року, та визначено обсяги газу, який має бути поставлений в другому півріччі 2010 року 1,10 тис.куб.м та встановлено планове постачання природного газу з січня 2010 року по грудень 2010 року включно.

Відповідно до п.4.3.1 договору , платежі за природний газ споживач здійснює шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника грошових коштів, а саме: 100% місячного обсягу природного газу, вказаного в реєстрі, споживач сплачує постачальнику до 24 числа місяця, попереднього місяцю поставки у порядку планового платежу, крім того споживач сплачує цільову надбавку до тарифу на природний газ у розмірі, визначеному на підставі чинного законодавства.

Меморіальним ордером №2 від 17.03.2010 позивачем на рахунок відповідача було здійснено передоплату вартості природного газу по договору за квітень 2010 року на суму 519,70 грн.

Всупереч вимогам договору, відповідач припинив поставку природного газу з квітня 2010 року.

05.11.2010 позивач скерував на адресу відповідача лист-вимогу № 520/700-08-2, з пропозицією припинити правовідносини у звязку з невиконанням своїх зобовязань відповідачем за договором і повернути сплачений аванс у сумі 519,70 грн.

Відповідач, своїм листом № 3/832 КЕ від 17.1.2010 року відмовив у припиненні правовідносин з 01.12.2010 і повернути сплачений аванс.

Згідно п.2.2.4 договору споживач зобов”язується щоквартально до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати постачальнику двосторонній акт звірки взаєморозрахунків за попередній квартал.

Відповідно до обопільно підписаних сторонами акту звірки розрахунків від 08.06.2010 та акту звірки розрахунків від 08.11.2010 р., відповідач визнав існування заборгованості перед позивачем у сумі 519,70 грн.

Відповідно до п.6.1 договору сторони беруть на себе зобов”язання розглядати можливі претензії протягом 15 діб з моменту їх отримання.

06.06.2011 позивач звернувся до відповідача з претензією № 449/700-08-2 , з вимогою повернути сплачену суму передоплати за непоставлений газ, проте відповідач на дану претензію не відповів, кошти у розмірі 519,70 грн. не повернув.

Відповідно до п.5.1 договору встановлено, що у випадку порушеня зобов”язань по даному договору, сторони мають право застосовувати штрафні санкції, передбачені діючим законодавством України.

Згідно з п.11.2 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України затверджених Державним комітетом України по нафті та газу від 01.11.1994 №355 за недопоставку природного газу з вини газопостачальної, газозбутової організації згідно з укладеними договорами останні сплачують споживачу пеню у розмірі 8% від вартості природного газу, недопоставленого у визначений договором термін.

У своєму позові позивач просив суд стягнути з відповідача 622,73 грн. боргу, а саме: 519,70 грн. попередньої оплати, 22,51 грн. проценти за користування коштами в розумінні комерційного кредиту за період з 01.01.2011 по 25.07.2011р., 41,57 грн. пені, 30,16 грн. інфляційних втрат, 8,79 грн. 3% річних та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань за договором поставки доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині 519,70 грн. попередньої оплати, 41,57 грн. пені, 30,16 грн. інфляційних втрат, 8,79 грн. 3% річних, оскільки вимога в частині стягнення 22,51 грн. процентів за користування коштами в розумінні комерційного кредиту за період з 01.01.2011 по 25.07.2011р. заявлена безпідставно та необгрнутовано.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн., судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову частково покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд»(04212, м.Київ, вул.. Тимошенка 29, к.2, код ЄДРПОУ 33240206) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(01004, м. Київ, бульвар Т.Шевченко/вул. Пушкінська 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) 519 (пятсот девятнадцять) грн. 70 коп. попередньої оплати, 41 (сорок одну) грн. 57 коп. пені, 30 (тридцять) грн. 16 коп. інфляційних втрат, 8 (вісім) грн. 79 коп. 3% річних, 97 (девяносто сім) грн. державного мита, 226 (двісті двадцять шість) грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І. Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 29.09.2011)