Рішення № 18497326, 23.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/22923.09.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Технолог"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм"

простягнення 317189,32 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1. (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 23.09.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Технолог" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм" 317189,32 грн. (277655,99 грн. основного боргу, 20866,00 грн. пені, 14993,00 грн. збитків від інфляції, 3674,33 грн. 3% річних) заборгованості за договором № 13 від 31.12.2009 року, 3171,89 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати товару відповідно до договору № 13 від 31.12.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2011р. порушено провадження у справі № 57/229 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.08.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2011р., в звязку з неявкою в судове засідання представників сторін, розгляд справи № 57/229 відкладено на 09.09.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011р. продовжено строк вирішення спору у справі № 57/229.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011р., в звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи № 57/229 відкладено на 23.09.2011р.

23.09.2011р. у судовому засіданні представник Позивача - Приватного акціонерного товариства "Технолог" підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм" відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 13 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Постачальник) зобовязується поставити Відповідачу (Покупцю) зареєстровані в Україні лікарські засоби та біологічні активні добавки (далі - товар), а Відповідач (Покупець) зобовязується прийняти товар та своєчасно провести його оплату на умовах цього Договору.

На виконання умов Договору в період з 16.07.2010р. по 14.01.2011р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 277655,99 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями відповідача на отримання ТМЦ, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1 Додатку № 1 до Договору Відповідач (Покупець) зобовязувався оплачувати вартість отриманого від Позивача (Постачальника) товару, яка підтверджується видатковими накладними Позивач (Постачальник), шляхом перерахування належної до сплати суми на банківський рахунок Позивач (Постачальник), не пізніше ніж через 45 календарних днів від дати отримання товару.

Проте, в порушення умов Договору Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм" не виконав зобовязання по оплаті вартості поставленого товару.

У звязку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 277655,99 грн. - заборгованості за договором № 13 від 31.12.2009р.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару (п. 1 Додатку № 1 до Договору), проте Відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов Договору, за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 277655,99 грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить - 14993,00 грн., 3% річних - 3674,33 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобовязання, з нього підлягають стягненню збитки від інфляції в розмірі 14993,00 грн. та 3% річних в розмірі 3674,33 грн.

Крім того, згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати товару в розмірі 20866,00 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 6.2. Договору у випадку порушення Покупцем (Відповідачем) узгоджених строків оплати товару, він сплачує Постачальнику (Позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії, відносно якої сталося порушення, за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з розрахунку, наданого позивачем, розмір пені становить 20866,00 грн.

Проте, при перевірці правильності обчислення позивачем суми пені, судом встановлено, що позивачем допущено помилки. Згідно з розрахунком суду сума пені (за визначений позивачем період прострочення) становить 20849,39 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду в сумі 20849,39 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; ідентифікаційний код 31113632; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Технолог" (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Мануїльського, буд. 8; ідентифікаційний код 14181442; р/р 26000301791284 в Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Черкаси", МФО 354091) 277655 (двісті сімдесят сім тисяч шістсот пятдесят пять) грн. 99 коп. основного боргу, 20849 (двадцять тисяч вісімсот сорок девять) грн. 39 коп. пені, 14993 (чотирнадцять тисяч девятсот девяносто три) грн. 00 коп. збитків від інфляції, 3674 (три тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 33 коп. 3% річних, 3171 (три тисячі сто сімдесят одна) грн. 72 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 29.09.2011р.