Рішення № 18497297, 23.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/29623.09.11 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ханамі"

простягнення 97795,72 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_2. (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 23.09.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханамі" 97795,72 грн. (87198,91 грн. основного боргу, 8461,85 грн. збитків від інфляції, 2134,96 грн. 3% річних) заборгованості за договором (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) № 1909 від 01.01.2009р., 977,96 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати товару відповідно до договору (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) № 1909 від 01.01.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2011р. порушено провадження у справі № 57/296 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.09.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2011р., в звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи № 57/296 відкладено на 23.09.2011р.

23.09.2011р. у судовому засіданні представник Позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надав суду додаткові письмові пояснення по справі, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ханамі" відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 05.09.2011р. наявний у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою, вказаною у витязі з ЄДРПОУ, була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2009 року між Позивачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ханамі" був укладений Договір (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) № 1909 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Постачальник) поставляє та передає у власність Відповідача (Покупця), а Відповідач (Покупець) приймає та оплачує товар на умовах та в порядку, визначеному цим Договором, згідно замовлення на поставку та товаросупровідної документації, яка є невідємною частиною даного Договору.

На виконання умов Договору в період з 18.12.2009р. по 25.06.2010р. Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передав у власність Відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Ханамі" товар на загальну суму 87198,91 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 5.3. Договору Відповідач (Покупець) зобовязувався сплачувати вартість отриманого товару протягом 30 банківських днів з моменту його передачі.

В порушення умов Договору Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ханамі" не виконав зобовязання по оплаті вартості отриманого товару.

20.04.2011р. позивач надіслав відповідачу лист-вимогу, в якому просив на протязі 10 календарних днів оплатити заборгованість в сумі 87198,91 грн.

Вищевказаний лист-вимогу відповідач отримав 21.04.2011р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення, проте, залишив його без відповіді та задоволення.

У звязку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 87198,91 грн. - заборгованості за договором (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) № 1909 від 01.01.2009 року.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості товару (п. 5.3. Договору), проте Відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов Договору, за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі.

Таким чином, вимога про стягнення з Відповідача 87198,91 грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить - 8461,85 грн., 3% річних - 2134,96 грн.

Розрахунок збитків від інфляції перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Проте, при перевірці правильності обчислення позивачем суми 3% річних, судом встановлено, що позивачем допущено помилки.

Згідно з розрахунком суду, здійсненого відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, розмір 3% річних (за визначений позивачем період прострочення) становить 2114,27 грн.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, з нього підлягають стягненню збитки від інфляції в розмірі 8461,85 грн. та 3% річних в розмірі 2114,27 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханамі" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 29; ідентифікаційний код 33545257; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 87198 (вісімдесят сім тисяч сто девяносто вісім) грн. 91 коп. основного боргу, 8461 (вісім тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 85 коп. збитків від інфляції, 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 27 коп. 3% річних, 977 (девятсот сімдесят сім) грн. 75 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 29.09.2011р.