Рішення № 18496678, 04.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.11р.Справа № 21/5005/9786/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвен", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Буд Торг", м. Дніпропетровськ

про стягнення 47 570,36 грн. за договорами поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 22.08.11р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача (з врахуванням уточнень) суми основного боргу у розмірі 42022, 91 грн., 2109, 96 грн. пені, 411, 24 грн. 3% річних та 1151, 31 грн. інфляційних втрат.

23.08.11р. розгляд справи відкладався до 03.04.11р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності сторін відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 03.10.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Альвен” (далі постачальник, позивач) і ТОВ “ТАКО-БУД” (далі Покупець, відповідач ) було укладено договір поставки № Б182-Р7/09 (далі Договір -1).

Відповідно до п.1.1 Договору-1 постачальник зобовязується в обумовлений даним договором строк поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, визначених даним договором.

Пунктом 2.6 Договору-1 (з врахуванням розбіжностей до нього від 01.12.09р.) передбачено, що поставка товару проводиться на протязі 7 днів з моменту отримання замовлення постачальником, якщо інше не встановлено в самому замовленні, даному договорі або в додатках до нього.

Позивач свої договірні зобовязання виконав та поставив ТОВ “ТАКО-БУД” товар по Договору-1 на загальну суму 26894, 14 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, доданих до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 4.3 Договору-1 покупець здійснює оплату за товар після його реалізації через торгівельну мережу (супермаркет) Покупця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника (по мірі реалізації) за період - один календарний тиждень протягом 7 банківських днів з дня закінчення календарного тижня, за який здійснюється оплата.

ТОВ “ТАКО-БУД” свої зобовязання за договором щодо оплати товару виконало частково в сумі 3784, 26 грн., залишок боргу по Договору-1 станом на дату розгляду справи становить 23 109, 88 грн.

Крім того, 20.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Альвен” (далі постачальник, позивач) і ТОВ “ТАКО-БУД ТОРГ” (далі покупець-2) було укладено договір поставки № 334-Р14/09 (далі Договір -2).

Відповідно до п.1.1 Договору-2 постачальник зобовязується в обумовлений даним договором строк поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, визначених даним договором.

Пунктом 2.6 Договору-2 передбачено, що поставка товару проводиться на протязі 7 днів з моменту отримання замовлення постачальником, якщо інше не встановлено в самому замовленні, даному договорі або в додатках до нього.

Позивач свої договірні зобовязання виконав та поставив покупцю-2 товар по Договору-2 на загальну суму 32418,52 грн., що підтверджується копією видаткової накладної №2201-01 від 22.01.09р., доданою до матеріалів справи.

Покупець-2 повернув позивачу товар на суму 13023,22грн. за накладною №6762 від 06.12.09р.

Відповідно до пункту 4.3 Договору-2 покупець здійснює оплату за реалізований товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника за період - один календарний тиждень протягом 14 банківських днів з дня закінчення календарного тижня, за який здійснюється оплата.

16.11.2009 року між ТОВ “Альвен” (Кредитор), ТОВ “ТАКО-БУД” (Первісний боржник) та ТОВ “ТАКО-БУД ТОРГ” (Новий боржник, відповідач) було укладено договір про переведення боргу № ПД-222 (далі Договір-3)

Відповідно до умов вказаного договору, новий боржник повністю приймає на себе зобовязання первісного боржника по договору № 334-Р14/09 від 20.01.2009р. (Договір-2), укладеному між кредитором та первісним боржником.

Згідно з п. 2.2.1 Договору-3 про переведення боргу новий боржник виконує зобовязання первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору.

Відповідач частково виконав свої зобовязання за вказаним Договором-3 та сплатив позивачу 3482, 27грн., що підтверджується банківськими виприсками, копії яких долучені до матеріалів справи.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про переведення боргу № ПД-222 від 16.11.2009р. складає 18913, 03 грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В ході вирішення спору встановлені факти неналежного виконання відповідачем зобовязань за вказаними договорами і заборгованість ТОВ “ТАКО-БУД ТОРГ” складає 42022, 91 грн., а саме: 18913,03грн. - за договором про переведення боргу № ПД-222 від 16.11.2009р. та 23109, 88грн. за договором поставки № Б182-Р7/09 від 01.12.2009р.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 2109, 96 грн. пені, 411, 24 грн. 3% річних та 1151, 31 грн. інфляційних втрат за прострочення оплати товару по договору поставки № Б182-Р7/09 від 01.12.2009р.

Вважає, що строк на стягнення вищевказаних сум у нього настав через 1 місяць після направлення відповідачу претензії від 11.11.10р.

Пунктом 6.6. Договору-1 передбачена відповідальність покупця за несвоєчасне або неповне перерахування грошових коштів відповідно п. 4.3 договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період нарахування пені, від простроченої суми за кожен день прострочення.

У зв'язку з тривалою неоплатою товару по Договору-1, позивач листом від 11.11.2010р. направив відповідачу претензію в якій просив останнього або сплатити заборгованість за отриманий товар, або повернути нереалізований товар продавцю.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, до стягнення підлягає 2109,96 грн. пені за період з 23.12.10р. по 25.07.2011р. включно.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

З урахуванням викладеного 3% річних за період з 23.12.10р. по 25.07.2011р. включно становить 408, 38 грн., у стягненні 2, 86 грн. слід відмовити.

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції „при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Із змісту листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 року “Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” випливає, що розраховані Міністерством статистики України індекси інфляції застосовуються помісячно, при чому, якщо за період в індексованому місяці набирається не менше пятнадцяти днів.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що інфляційні втрати, які підлягають стягненню з відповідача нараховані невірно і повинні складати 1054,13 грн. за період з січня 2011р. по липень 2011р. включно, у стягненні 93, 18грн. слід відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене до стягнення підлягає 42022, 91 грн. основного боргу, 2109,96 грн. пені, 408, 38 грн. 3% річних, 1054,13 грн. інфляційних втрат, 455, 95 грн. витрат на оплату державного мита та 226, 20 витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ТАКО-БУД ТОРГ”(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 2-д, код ЄДРПОУ 35738402) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Альвен” (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 7 б, кв. 375, код ЄДРПОУ 36058579, р/р 26005000042543в ПАТ "УКРСОЦБАНК", м. Київ)42022, 91 грн. (сорок дві тисячі двадцять дві грн. 91 коп.) основного боргу, 2109,96 грн. (дві тисячі сто дев'ять грн. 96 коп.) пені, 408, 38 грн. (чотириста вісім грн. 38 коп.) 3% річних, 1054,13 грн. (одна тисяча п'ятдесят чотири грн. 13 коп.) інфляційних втрат, 455, 95 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять грн. 95 коп.) витрат на оплату державного мита та 226, 20грн. (двісті двадцять шість грн. 20 коп.) - витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до

вимог ст. 84 ГПК України, - 04.10.2011р.