Рішення № 18479587, 13.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.11 Справа № 30/5009/4488/11

Суддя Кагітіна Л.П.

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Хортицького району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 7)

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу «Автомобіліст-7»(69097, м. Запоріжжя, пр. Радянський, 9 кв. 102)

про стягнення суми,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1., довіреність № 22/27 від 04.01.2011р.;

відповідача не зявився;

Концерн «Міські теплові мережі»в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Хортицького району звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Автомобіліст-7»192212,23 грн. заборгованості за договором № 60 на відпуск теплової енергії в гарячій воді від 07.08.2002р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що поставлена ним на виконання умов договору теплова енергія за період з жовтня 2010р. по червень 2011р., включно, оплачена відповідачем частково, що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем в сумі 192212,23 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.08.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/4488/11, розгляд справи призначено на 13.09.2011р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві, а також подав на підставі ст. 22 ГПК України письмову заяву про зменшення позовних, в якій позивач просить зменшити розмір позовних вимог у звязку з частковою оплатою відповідачем суми боргу (25000,00 грн.), просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 167212,23 грн. На підтвердження вказаного позивачем надано копію платіжного доручення №9 від 27.07.2011р. Крім, того, представником позивача надано до матеріалів справи акт звірки розрахунків за договором станом на 06.09.2011р., підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками підприємств.

Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом, оскільки не суперечить ст. 22 ГПК України і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача 167212,23 грн. основного боргу за Договором.

Відповідач Житлово-будівельний кооператив «Автомобіліст-7»вимоги ухвали суду від 04.08.2011р. у даній справі щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку незявлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Згідно з наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення кореспонденції, ухвалу господарського суду від 01.08.2011 р. про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 13.09.2011 р. було отримано повноважним представником відповідача 11.08.2011р. Отже, про розгляд справи господарським судом відповідач був обізнаний.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.09.2011р. справу розглянуто за наявними матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

07.08.2002р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі повіреного КП «Теплові мережі Хортицького району»(Теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та Житлово-будівельним кооперативом «Автомобіліст-7»(Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 60 на відпуск теплової енергії в гарячій воді (надалі Договір), за умовами якого Теплопостачальна організація зобовязалася відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді згідно з встановленим планом теплопостачання у період з 07.08.2002р. по 07.08.2003р. 2116,4 Гкал з максимумом теплового навантаження 0,797326 Гкал/г(п. 1.2 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 01.10.2004р. до Договору визначено, що з 01.10.2004р. Теплопостачальною організацією є Концерн «Міські теплові мережі»в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Хортицького району.

Додатковими угодами № 2 від 01.06.2006р., №3 від 01.09.2007р., № б/н від 01.2008р., № 4 від 01.10.2010р. сторонами внесені зміни до Договору обовязків сторін та порядку розрахунків.

Згідно з п. 3.5 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2) платіжними документами, які предявляються Теплопостачальною організацією згідно з п. 3.2 Договору, є рахунки на постачання теплової енергії, які нараховуються згідно Акту виконаних робіт

В пункті 3.6 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2) вказано, що рахунки на постачання теплової енергії та Акти виконаних робіт (2 екземпляра: по одному екземпляру для кожної сторони) Споживач отримує особисто у відділі збуту Теплопостачальної організації, про що робиться запис у відповідному журналі реєстрації отримання платіжних документів або направляються Споживачу замовленою кореспонденцією.

Відповідно до п. 3.7 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2) Акт виконаних робіт повинен бути узгоджений та підписаний Споживачем протягом 10 робочих днів з моменту отримання. Один екземпляр підписаного Акта виконаних робіт Споживач повинен повернути Теплопостачальній організації. У випадку неповернення Акта виконаних робіт, він вважається визнаним та підписаним Споживачем.

Згідно з п. 5.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 3) оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоду на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоду теплову енергію на протязі календарного року здійснюються Споживачем на підставі актів приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 січня року, наступного за попереднім календарним роком.

Додатковою угодою № 3 до Договору також внесені зміни до порядку розрахунків, розділ 5 доповнене п. 5.3.1, за змістом якого, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Задніпровська, 5, тел. 277-22-02, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії. Отриманий акт приймання-передачі Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акта приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для остаточних розрахунків.

Як вказує позивач і підтверджується наданими до матеріалів справи копіями підписаних сторонами та скріплених печатками підприємств актами приймання-передачі теплової енергії, ним на виконання укладеного між сторонами договору було поставлено відповідачу теплову енергію у спірний період та нараховано з жовтня 2010р. по червень 2011р. суму 318553,00 грн., відповідні рахунки направлені Споживачу.

За доводами позивача, викладеними у позовній заяві, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за теплову енергію в повному обсязі і в передбачений Договором строк не здійснив, сума заборгованості на момент звернення до суду становить 167212,23 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Автомобіліст-7»167212,23 грн. заборгованості за договором № 60 на відпуск теплової енергії в гарячій воді від 07.08.2002р. є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), згідно з якою господарські зобовязання між субєктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обовязки: обовязком позивача стало постачання відповідачу теплової енергії у вигляді гарячої води, а обовязком відповідача оплата вартості теплової енергії в порядку та на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобовязання щодо своєчасної оплати теплової енергії та отриманих послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, в обумовлений Договором строк не виконав.

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період: з жовтня 2010р. по червень 2011р., включно, позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 318553,00 грн., у звязку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.

Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період підписані Споживачем без зауважень, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії зазначений актів (арк. справи 32-40).

Також, суд приймає до уваги, що згідно з підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 06.09.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 167212,23 грн.

Згідно з чинним законодавством України, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку. Проте, в розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобовязань за договором № 60 від 07.08.2002р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за отриману теплову енергію в сумі 167212,23 грн. заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Хортицького району (м. Запоріжжя) до Житлово-будівельного кооперативу «Автомобіліст-7»(м. Запоріжжя) задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Автомобіліст-7»(69097, м.Запоріжжя, пр. Радянський, 9 кв. 102, код ЄДРПОУ 20514540; р/р 26009329689 в Орджонікідзевському відділі № 7717 ОБУ, МФО 373061) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 в Філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 167212 (сто шістдесят сім тисяч двісті дванадцять) грн. 23 коп. основного боргу, 1672 (одну тисячу шістсот сімдесят дві) грн. 12 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 15.09.2011р.