Рішення № 18479475, 30.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.11 Справа № 24/5009/4177/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Індра Енерджі” (69037, м. Запоріжжя, вул. 12 квітня, 7, кв. 25)

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький машинобудівний завод” (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158 Б)

про стягнення 19 669,88грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 10.08.2011р. № 55/11

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

25.07.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Індра Енерджі” (ТОВ “Індра Енерджі”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький машинобудівний завод” (ТОВ “Запорізький машинобудівний завод”) про стягнення з відповідача 19 669,88 грн., з яких: 14 369,36 грн. основного боргу, 2 863,45 грн. пені, 951,77 грн. інфляційних витрат, 479,44 грн. - 3% річних та 1 005,86 грн. штрафу.

Ухвалою від 25.07.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/4177/11, судове засідання призначено на 10.08.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду справи.

Ухвалою від 10.08.2011р. розгляд справи відкладений на 30.08.2011р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 30.08.2011р., на підставі на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступна та резолютивна частини рішення. Судом повідомлено про час складення рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив наступне. 01.02.2010р. між сторонами укладено договір на постачання природного газу № 110185А, за умовами якого позивач зобовязався поставити відповідачу природний газ, а останній прийняти та оплатити вартість газу. Так, за період лютий, березень, травень 2010р. відповідачу поставлений природний газ в обсязі 5,71 тис. м3 на загальну суму 14 115,84 грн. та надано послуг на загальну суму 253,52 грн. Однак, відповідач свої зобовязання щодо оплати наданих послуг не виконав, внаслідок чого заборгованість перед ТОВ “Індра Енерджі” становить 14 369,36 грн. У зв'язку з простроченням оплати за спожитий газ на підставі умов договору відповідачу були нараховані штрафні санкції, які складаються з: інфляційне збільшення - 951,77 грн., 3% річних - 479,44 грн., пеня - 2 863,45грн., штраф 7% - 1 005,86 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 176, 181, 193, 216 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, в судове засідання за викликом не зявився, правом надати відзив не скористався. Про дату, місце та час судового розгляду справи відповідача судом повідомлено належним чином.

Згідно із п. 3.6 розяснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження фізичних осіб-підприємців - учасників судового процесу.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлено на вказану у позові адресу. Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Індра - Енерджі” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький машинобудівний завод” (Покупець) укладений договір на постачання природного газу № 110185А, за умовами якого (п. 1.1.), Постачальник зобов'язується передати Покупцю, в період з 01 лютого 2010 року по 31 грудня 2010 р., природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно з п. 3.2. договору, кількість газу, поставленого Покупцю, підтверджується щомісячними актами приймання - передачі газу, які підписуються Постачальником та Покупцем.

Акт приймання-передачі газу оформлюється на підставі технічного акту про витрати газу, який підписується щомісячно представниками газорозподільної організації та Покупця.

Відповідно до п. 3.3. договору, не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, Покупець зобов'язується надати Постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписаних та скріплених печаткою покупця, в яких зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Відповідно до п. 6.1. договору № 110185А від 01.02.2010р., оплата за газ проводиться Покупцем грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 2.1. договору № 110185А від 01.02.2010р. визначено, що у лютому 2010 року планується споживання 4,0 тис. куб. м. природного газу. Вартість 1 000 куб. м. газу становить 2 472,79грн. з ПДВ і цільовою надбавкою.

Вартість 4,0 тис. куб. м. 9 891,16 грн.

Оскільки договір був підписаний 01.02.2010р., строк оплати 100% попередньої оплати від запланованих до споживання 4,0 тис. куб. м. настав 05.02.2010р. Оплата відповідачем своєчасно здійснена не була.

До 22.02.2010р. відповідач повинен був сплатити 100 % попередньої оплати за запланований до споживання у березні 2010 року природний газ, згідно п. 2.1. Договору у березні до споживання визначено 3,0 тис. куб. м.

Вартість 3,0 тис. куб. м. 7 418,37 грн.

До 26.04.2010 року відповідач повинен був сплатити 100 % попередньої оплати за запланований до споживання у травні 2010 року природний газ, згідно п. 2.1. Договору у травні до споживання визначено 2,0 тис. куб. м.

Вартість 2,0 тис. куб. м. - 4945,58грн.

До 10.03.2010р. відповідач повинен був сплатити за фактично спожитий у лютому 2010р. природний газ, згідно акту приймання - передачі у лютому було спожито 3,896 тис. куб. м. на загальну суму 9 633,99грн.

До 10.04.2010р. відповідач повинен був сплатити за фактично спожитий у березні 2010р. природний газ, згідно акту приймання-передачі у березні було спожито 1,701 тис. куб. м. на загальну суму 4 206,22 грн.

До 10.06.2010р. відповідач повинен був сплатити за фактично спожитий у травні 2010р. природний газ, згідно акту приймання-передачі у травні було спожито 0,113 тис. куб. м. на загальну суму 275,63грн.

В лютому 2010 року відповідачем був прийнятий природний газ в обсязі 3,896 тис. куб. м. на суму 9 633,99грн., у березні 2010 року відповідачем був прийнятий природній газ в обсязі 7,701 тис. куб. м. на суму 4 206,22 грн. і у травні 2010 року спожито природного газу 0,113 тис. куб. м. на суму 275,63грн. Загальна сума, що підлягає сплаті складає 14 115,84 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі природного газу.

Згідно з п. 7.1. договору, Постачальник надає покупцю послуги по:

- здійсненню оптимального плану поставки природного газу,

- заведенню лімітів газу на покупця через ОДУ ДК “Укртрансгаз”,

- наданню інформації про виділення лімітів природного газу,

- коригуванню планових лімітів, узгоджених з відповідною місцевою газопостачальною організацією,

- коригуванню планових лімітів газу станом на 15 та 25 число кожного місяця з метою їх приведення до середньодобового споживання природного газу.

Інформація надається покупцю в усному або в письмовому вигляді на обов'язковий запит уповноваженої особи покупця.

В п. 7.2. договору сторони погодили, що Покупець сплачує постачальнику за надані послуги згідно п. 7.1 з розрахунку за 1 000,0 куб. м без ПДВ - 37,00 грн., ПДВ (20%) - 7,40 грн., разом з ПДВ - 44,40 грн.

Встановлено, що у лютому 2010р. позивачем надані послуги на суму 172,98грн., у березні 2010р. - 75,52 грн. і у травні 2010р. - 5,02 грн. Всього послуги надані на загальну суму - 253,52грн.

Таким чином, на виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку природного газу у кількості 5,71 тис. куб. м. на загальну суму 14 115,84 грн. і надано послуг на загальну сум 253,52 грн. Всього на суму 14 369,36 грн., що підтверджується двосторонніми підписаними актами приймання-передачі природного газу і актами виконаних послуг з забезпечення поставки природного газу (копії документів долучено до матеріалів справи).

Згідно п. 12.1. договору, він набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу з 01 лютого 2010 року і діє по 31 грудня 2010 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

17.08.2010 року ТОВ “Індра Енерджі” направило на адресу відповідача претензію вих. № 268. Претензія була отримана представником відповідача 25.08.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак претензія залишена відповідачем без реагування.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно статті 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що на момент розгляду спору по суті, відповідачем не надано доказів погашення заборгованості, вимога позивача про стягнення з відповідача 14 369,36 грн. боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2 863,45 грн. пені та 1 005,86 грн. штрафу.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2. спірного договору сторони передбачили, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. цього договору, Покупець сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем здійснено розрахунок пені та штрафу із врахування вищевикладених норм законодавства. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 863,45 грн. пені та 1 005,86 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи розрахунок позивача, розмір інфляційних витрат складає 951,77 грн. та 3% річних становить 479,36 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ТОВ “Індра Енерджі” підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 196,70 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49,75, 82, 83 , 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький машинобудівний завод” (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158 Б, п/р 26009001019201 в Філії “Запорізьке РУ АТ “Банк Фінанси і кредит”, м. Запоріжжя, МФО 313731, код ЄДРПОУ 33528556) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Індра Енерджі” (69037, м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня , буд. 7, кв. 25, п/р № 260053013549 в ПАТ “Європейський газовий банк” м. Київ, МФО 380430, код ЄДРПОУ 36576639) 14 369 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят девять) грн. 36 коп. основного боргу, 2 863 (дві тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 45 коп. пені, 1 005 (одну тисячу пять) грн. 86 коп. штрафу, 951 (девятсот пятдесят одну) грн. 77 коп. інфляційних витрат, 479 (чотириста сімдесят девять) грн. 44 коп. - 3% річних, 196 (сто девяносто шість) грн. 70 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 09.09.2011р.