Рішення № 18478887, 25.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.11 Справа № 10/5009/2547/11-18/5009/4207/11

за позовом: відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26)

до відповідача: квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряфлотський, буд. 6)

про стягнення суми 1 519 000,79 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 277 від 10.12.2010 р., паспорт НОМЕР_1 від 11.03.2006 р.;

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 1681 від 17.08.2011 р., паспорт НОМЕР_2 від 30.09.1997 р.;

від третьої особи: ОСОБА_2., довіреність № 220/656/д від 28.12.2010 р., паспорт НОМЕР_2 від 30.09.1997 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

12.05.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернувся позивач відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” до відповідача квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про стягнення 1 519 000,79 грн., на підставі договору про користування електричною енергією № 63 від 01.07.1993 р. та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 343 ГК України, ст.ст. 1, 2, 4, 36, 54, 55, 82 ГПК України, ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Позов заявлено з наступних підстав: відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” та квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя 01.07.1993 р. укладено договір про користування електричною енергією № 63 з подальшими змінами та доповненнями, умовами якого передбачено обовязок позивача продавати електроенергію відповідачу, а відповідач був зобовязаний оплачувати позивачу вартість спожитої електричної енергії. Відповідач не виконав належним чином договірні зобовязання, чим порушив умови договору.

Ухвалою суду від 13.05.2011 р. суддею Алейниковою Т.Г. порушено провадження у справі № 10/5009/2547/11, судове засідання призначено на 30.05.2011 р. Розгляд справи відкладався на 08.06.2011 р. Ухвалою суду від 08.06.2011 р. провадження у справі про стягнення із КЕВ м. Запоріжжя боргу, припинено, на підстав п. 2 ст. 80 ГПК України; постановою Донецького апеляційного господарського суду вказану вище ухвалу суду скасовано, справу передано до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 25.07.2011 р. автоматизованою системою документообігу суду, матеріали справи № 10/5009/245/11-5009/4207/11, передано на розгляд судді Носівець В.В. Суддею Носівець В.В. прийнято до свого провадження матеріали справи № 10/5009/245/11-5009/4207/11 за позовом відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” до квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про стягнення 1 519 000,79 грн., з яких: 1436807,04 грн. основного боргу за використану активну електричну енергію, 48373,16 грн. сума боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 14784,60 грн. інфляційних нарахувань, 5 848,07 грн. 3 % річних, 13 187,92 грн. пені; порушено провадження у справі, справі присвоєно № 10/5009/2547/11-18/5009/4207/11, судове засідання призначене на 18.08.2011 р. Ухвалою суду від 18.08.2011 р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України, розгляд справи відкладено на 25.08.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 25.08.2011 р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.08.2011 р. заперечив проти задоволення позову, з підстав викладених у відзиві, а саме: у звязку із тим, що КЕВ м. Запоріжжя є бюджетною установою, яка фінансується з державного бюджету, відповідно до кошторисних призначень на поточний рік, про що свідчить ч. 1 ст. 13 ЗУ “Про Збройні Сили України”; сума боргу рахується як заборгованість Будинкоуправління № 1 м. Запоріжжя перед КЕВ м. Запоріжжя і виникла внаслідок несвоєчасної сплати мешканцями військового містечка № 26 за надані послуги з електропостачання і належить до спеціального фонду видатків. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.02.2011 р. Будинкоуправління-1 ліквідовано, а КЕВ м. Запоріжжя був одним із основних кредиторів у справі про банкрутство, якому банкрут заборгував 6 741407,44 грн., заборгованість у сумі 6741407,44 грн. списано, таким чином, на переконання відповідача, заборгованість, яка існує перед енергопостачальною організацією повністю становить суму боргу Будинкоуправління-1 перед КЕВ м. Запоріжжя, і повинна бути списана. Представник відповідача надав суду заяву про застосування строку позовної давності до суми основного боргу та до суми штрафних санкцій, яка судом прийнята до уваги.

Представник третьої особи в судовому засіданні 25.08.2011 р. надав суду докази отримання позову із додатками.

У судовому засіданні 25.08.2011 р., розгляд справи закінчений, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (надалі позивач, енергопостачальна організація) та квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя (надалі відповідач, споживач) 01.07.1993 р. уклали договір на користування електричною енергією № 63 (далі договір).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди про внесення змін до договору від 01.03.2006 р., енергопостачальна організація продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 12 “Точки продажу електричної енергії споживачу”.

Споживач зобовязаний оплачувати електричну енергію та потужність, збільшену плату за перевищення договірних величин, пені за прострочку оплати, також вносити інші платежі за розрахунковий період по вартості та у розмірах, встановлених енергопостачальною організацією у відповідності з директивними та законодавчими документами, в тому числі в валюті по діючому курсу на момент оплати (ч. 1 п. 2.1. договору).

Пунктами 4.1., 4.2. договору, плата за договірну величину потужності та електроенергії проводиться в порядку передоплати 23 числа місяця поперед розрахункового, на суму _____ руб. Кінцевий розрахунок за електричну енергію та потужність; плата за спожиту реактивну енергію та потужність здійснюється 30 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі наданого енергопостачальною організацією документа (лист, телетайпрогрограма, телефонограма тощо), в якому вказується сума кінцевого розрахунку з розшифровкою по тарифам, розрахована по рапорту абонента. Пеня (в разі невиконання п. 2.1.) та інші платежі сплачуються абонентом в той самий строк.

Згідно із п. 4.4. договору в редакції додаткової угоди про внесення змін в договір від 01.01.2007 р., споживач зобовязаний протягом 5 операційних днів після дати отримання здійснити оплату рахунків або платіжних вимог доручень, відправлених йому енергопостачальною організацією. Датою отримання рахунків або платіжних вимог доручень вважається: при направленні заказним листом дата, вказана на фінансовому чеку поштового відділення, який підтверджує відправлення, з урахуванням поштового перебігу документу (3 дні); при направленні нарочним дата вручення споживачу.

Пунктом 10 договору встановлено, що цей договір укладений на строк до 31 грудня 1993 р. та вступає в силу з дня підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заяви однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляді.

Позивач просив суд стягнути з відповідача борг за спожиту активну електроенергію за період з квітня 2007 р. по березень 2008 р. у сумі 1436807,04,35 грн., виходячи із того, що:

-у квітні 2007 р. відповідачем спожито 822057 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 234928,60 грн., про що свідчить акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію; на сплату вказаної суми, позивачем виставлена платіжна вимога-доручення № 3085 від 16.05.2007 р.; після часткової оплати вимоги відповідачем, неоплаченою залишилась сума у розмірі: 123907,80 грн.

-у травні 2007 р. відповідачем спожито 653257 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 200840,62 грн., про що свідчить акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію; на сплату вказаної суми, позивачем виставлена платіжна вимога-доручення № 3876 від 12.06.2007 р.; після часткової оплати вимоги відповідачем, неоплаченою залишилась сума у розмірі: 100503,91 грн.

-у червні 2007 р. відповідачем спожито 543929 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 165456,23 грн., про що свідчить акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію; на сплату вказаної суми, позивачем виставлена платіжна вимога-доручення № 4659 від 10.07.2007 р.; після часткової оплати вимоги відповідачем, неоплаченою залишилась сума у розмірі: 105753,95 грн.

-у липні 2007 р. відповідачем спожито 549584 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 161189,99 грн., про що свідчить акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію; на сплату вказаної суми, позивачем виставлена платіжна вимога-доручення № 5740 від 14.08.2007 р.; після часткової оплати вимоги відповідачем, неоплаченою залишилась сума у розмірі: 95915,72 грн.

-у серпні 2007 р. відповідачем спожито 475582 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 121421,25 грн., про що свідчить акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію; на сплату вказаної суми, позивачем виставлена платіжна вимога-доручення № 6298 від 11.09.2007 р.; після часткової оплати вимоги відповідачем, неоплаченою залишилась сума у розмірі: 96948,80 грн.

-у вересні 2007 р. відповідачем спожито 567426 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 161322,58 грн., про що свідчить акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію; на сплату вказаної суми, позивачем виставлена платіжна вимога-доручення № 7491 від 12.10.2007 р.; після часткової оплати вимоги відповідачем, неоплаченою залишилась сума у розмірі: 102235,23 грн.

-у жовтні 2007 р. відповідачем спожито 821033 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 244427,96 грн., про що свідчить акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію; на сплату вказаної суми, позивачем виставлена платіжна вимога-доручення № 8121 від 09.11.2007 р.; після часткової оплати вимоги відповідачем, неоплаченою залишилась сума у розмірі: 112975,63 грн.

-у листопаді 2007 р. відповідачем спожито 966939 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 276750,45 грн., про що свідчить акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію; на сплату вказаної суми, позивачем виставлена платіжна вимога-доручення № 9265 від 14.12.2007 р.; після часткової оплати вимоги відповідачем, неоплаченою залишилась сума у розмірі: 170358,22 грн.

-у грудні 2007 р. відповідачем спожито 1112111 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 306848,09 грн., про що свідчить акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію; на сплату вказаної суми, позивачем виставлена платіжна вимога-доручення № 10099 від 11.01.2008 р.; після часткової оплати вимоги відповідачем, неоплаченою залишилась сума у розмірі: 243073,01 грн.

-у січні 2008 р. відповідачем спожито 1087759 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 326157,98 грн., про що свідчить акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію; на сплату вказаної суми, позивачем виставлена платіжна вимога-доручення № 701 від 14.02.2008 р.; після часткової оплати вимоги відповідачем, неоплаченою залишилась сума у розмірі: 169613,40 грн.

-у березні 2008 р. відповідачем спожито 238433 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 124462,02 грн., про що свідчить акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію; на сплату вказаної суми, позивачем виставлена платіжна вимога-доручення № 2546 від 09.04.2008 р.; після часткової оплати вимоги відповідачем, неоплаченою залишилась сума у розмірі: 115521,37 грн.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача борг за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії за грудень 2008 р., січень 2009 р., лютий 2009 р., квітень 2009 р., вересень 2009 р. у сумі 48373,16 грн., виходячи із того, що:

-у грудні 2008 р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 11764,56 грн., про що свідчить акт про обсяги перетікання реактивної електроенергії; на сплату вказаної суми, позивачем виставлена платіжна вимога-доручення № 11207 від 21.01.2009 р.; відповідачем ця сума неоплачена.

-у січні 2009 р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 9426,12 грн., про що свідчить акт про обсяги перетікання реактивної електроенергії; на сплату вказаної суми, позивачем виставлена платіжна вимога-доручення № 916 від 13.02.2009 р.; відповідачем ця сума неоплачена.

-у лютому 2009 р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 10427,16 грн., про що свідчить акт про обсяги перетікання реактивної електроенергії; на сплату вказаної суми, позивачем виставлена платіжна вимога-доручення № 1838 від 13.03.2009 р.; відповідачем ця сума неоплачена.

-у квітні 2009 р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 11157,77 грн., про що свідчить акт про обсяги перетікання реактивної електроенергії; на сплату вказаної суми, позивачем виставлена платіжна вимога-доручення № 3793 від 18.05.2009 р.; відповідачем сума у розмірі 8240,20 грн. неоплачена.

-у вересні 2009 р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 8515,12 грн., про що свідчить акт про обсяги перетікання реактивної електроенергії; на сплату вказаної суми, позивачем виставлена платіжна вимога-доручення № 8549 від 14.10.2009 р.; відповідачем ця сума неоплачена.

Заборгованість відповідача у розмірі 1436807,04 грн. за використану активну електричну енергію та 48373,16 грн. за перетікання реактивної електроенергії підтверджується матеріалами справи, поясненнями представника позивача та не заперечуються відповідачем, про що свідчать двосторонньо підписані акти звірки взаємних розрахунків від 10.08.2011 р.

Позивач виконав умови договору у повному обсязі та належним чином, продав відповідачу активну та реактивну електроенергію та виставив на її оплату відповідні рахунки. В свою чергу, відповідач умови договору виконав не належним чином, електроенергію отримав, виставлені рахунки на спожиту активну електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії оплатив лише частково.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1436807,04 грн. боргу за спожиту активну електроенергію за період з квітня 2007 р. по березень 2008 р. та 48373,16 грн. боргу за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії за грудень 2008 р., січень 2009 р., лютий 2009 р., квітень 2009 р., вересень 2009 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис міститься в ст. 526 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до п. 6 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії (ч. 7 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Що стосується заяви відповідача про застосування строків позовної давності щодо основного боргу, то судом вона відхилена оскільки, відповідно до статті 256 ЦК України, визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У статті 257 ЦК України зазначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1. ст. 261 ЦК України). У статті 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Переривання перебігу строку позовної давності полягає в тому, що час, який минув до настання обставини, з якою закон повязує перерву, не зараховується в строк позовної давності, і строк позовної давності, після перерви, починає перебіг спочатку на весь строк, передбачений в законі для означених вимог. Так, перебіг строку позовної давності переривається, зокрема, здійсненням зобовязаною особою дій, що підтверджують визнання боргу або іншого обовязку. Такими діями можуть бути, часткова виплата боргу.

В матеріалах справи містяться документи, які свідчать про часткову оплату боргу відповідачем, крім того, оплати, які були здійсненні відповідачем не вчасно та без зазначення призначення платежу, були зараховані енергопостачальною організацією в рахунок погашення боргу за попередні періоди розрахунку. Також сторони спору регулярно звіряють розрахунки та підписують відповідні акти. Таким чином, перебіг позовної давності переривався вчиненням особою дій, що свідчать про визнання боргу, зокрема, поступовою оплатою суми боргу та фіксацію таких дій у актах звірки станом на 01.09.2010 р., 17.02.2011 р., 10.08.2011 р.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 4495,28 грн. інфляційних нарахувань за прострочення оплати за активну електричну енергію за період часу з 01.03.2010 р. по 08.09.2010 р. та 10289,32 грн. інфляційних втрат за прострочення платежів за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії за період часу з 01.02.2009 р. по 31.03.2011 р., загальною сумою 14784,60 грн.; також позивач просив суд стягнути з відповідача 2577,99 грн. 3 % річних за період часу з 01.03.2010 р. по 08.09.2010 р. за прострочення оплати за активну електричну енергію та 3270,08 грн. 3 % річних за прострочення платежів за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії за період часу з 01.02.2009 р. по 15.04.2011 р., загальною сумою 5848,07 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Щодо стягнення із відповідача 4495,28 грн. інфляційних нарахувань за прострочення оплати за активну електричну енергію за період часу з 01.03.2010 р. по 08.09.2010 р. суд вважає дану вимогу такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині стягненні з відповідача 2957,72 грн. втрат від інфляції, в іншій частині даної вимоги, а саме в сумі 1537,56 грн., суд відмовляє позивачу у задоволенні позову.

Щодо стягнення з відповідача 10289,32 грн. інфляційних втрат за прострочення платежу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії за період часу з 01.02.2009 р. по 31.03.2011 р., суд вважає дану вимогу такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині стягненні з відповідача 10047,73 грн. втрат від інфляції, в іншій частині даної вимоги, а саме в сумі 241,59 грн., суд відмовляє позивачу у задоволенні позову. Таким чином, загальна сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача складає 13005,45 грн.

Позивачем при розрахунку втрат від інфляції не дотримано рекомендацій Верховного Суду України: лист Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97Р “Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” (сума внесена за період з першого по п'ятнадцяте число відповідного місяця індексується з врахуванням цього місяця, а якщо з шістнадцятого по тридцять перше, то індексація починається з наступного місяця).

Вимогу позивача про стягнення із відповідача 3 % річних у розмірі 2577,99 грн. за період часу з 01.03.2010 р. по 08.09.2010 р. за прострочення оплати за активну електричну енергію та 3270,08 грн. 3 % річних за прострочення платежів за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії за період часу з 01.02.2009 р. по 15.04.2011 р., загальною сумою 5848,07 грн., суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Розрахунки виконані вірно.

Також позивач просив суд стягнути із відповідача 13187,92 грн. пені за період часу з 27.04.2010 р. по 08.09.2010 р.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.2. договору в редакції п. 3 додаткової угоди про внесення змін до договору від 01.01.2007 р., при недодержанні строків оплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електричну енергію та за надання послуг по компенсації перетікання реактивної електричної енергії, споживач сплачує енергозберігаючій організації пеню за весь період часу, протягом якого не виконано зобовязання по сплаті у розмірі 0,5 % від суми платежу за кожен день прострочки (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час нарахування пені) по день фактичної оплати.

Приписами статті 223 ГК України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України. Статтею 258 ЦК України встановлені спеціальні строки позовної давності в один рік в частині стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Згідно із ст. ст. 252, 253 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Таким чином, стаття 232 Господарського Кодексу України передбачає, за який період може бути нарахована пеня, статті 252, 253 визначають загальний порядок обчислення строків, а стаття 258 ЦК України передбачає, що з позовом про стягнення неустойки (штрафу, пені) можливо звернутися в суд протягом року.

Представником позивача 25.08.2011 р. надано суду заяву про застосування строку позовної давності, яка судом задоволена частково, а саме: в частині застосування спеціального строку позовної давності в один рік стосовно вимоги про стягнення пені.

Позивач звернувся із позовом до суду 12.05.2011 р., тому суд вважає вірним періодом нарахування пені з 12.05.2010 р. по 08.09.2010 р., а не з 27.04.2010 р.

Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосуванням якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на зазначені норми права, наданий позивачем розрахунок суми пені є невірним, а вимога про стягнення із відповідача 13187,92 грн. пені, такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення із відповідача 11708,70 грн. за період з 12.05.2010 р. по 08.09.2010 р. В частині стягнення 1479,22 грн. пені, суд відмовляє позивачу в задоволенні позову, у звязку із пропущенням строку позовної давності.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4, код ЄДРПОУ 07809992, поточний рахунок 35221008002835 в УДК в Запорізькій області, МФО 813015) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260363141401 в філії ЗОУ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957) 1436807,04 грн. (один мільйон чотириста тридцять шість тисяч вісімсот сім грн. 04 коп.) боргу за квітень 2007 р. березень 2008 року за використану активну електричну енергію. Видати наказ.

3.Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4, код ЄДРПОУ 07809992, поточний рахунок 35221008002835 в УДК в Запорізькій області, МФО 813015) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок для сплати послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, пені, трьох відсотків річних, інфляційних нарахувань та інші № 260081031709 в Запорізькому відділенні АТ “Дочірній банк Сбербанк Росії”, МФО 320627) 48373,16 грн. (сорок вісім тисяч триста сімдесят три грн. 16 коп.) боргу за грудень 2008 р., січень 2009 р., лютий 2009 р., квітень 2009 р., вересень 2009 р. за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 11708,70 грн. (одинадцять тисяч сімсот вісім грн. 70 коп.) пені, 5848,07 грн. (пять тисяч вісімсот сорок вісім грн. 07 коп.) 3 % річних, 13005,45 грн. (тринадцять тисяч пять грн. 45 коп.) втрат від інфляції, 15157,42 грн. (пятнадцять тисяч сто пятдесят сім грн. 42 коп.) державного мита та 235,49 грн. (двісті тридцять пять грн. 49 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.В.Носівецьз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 02.09.2011 р.