Рішення № 18478804, 22.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.11 Справа № 18/5009/3790/11

Суддя Носівець В.В.

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Орікс” (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 40/8, кв. 176)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1: відкрите акціонерне товариство “Гамма” (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 2: Запорізької міської ради (69000, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 3.: комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків" (69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-а)

про стягнення 3 792,90 грн. неустойки,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 01/278 від 29.11.2010 р, посвідчення № 40 від 06.12.2010 р.;

від відповідача: у судове засідання 22.08.2011 р. не прибув; у судовому засіданні 28.07.2011р. та 15.08.2011 р. - ОСОБА_2 довіреність б/н від 21.02.2011 р., паспорт НОМЕР_1 від 25.04.2002 р.;

від третьої особи 1: у судове засідання 22.08.2011 р. не прибув; у судовому засіданні 28.07.2011 р. та 15.08.2011 р. ОСОБА_3, довіреність № 04/341 від 01.07.2011 р., паспорт НОМЕР_2 від 19.12.2001 р.;

від третьої особи 2: не прибув;

від третьої особи 3: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 07.07.2011 року звернувся позивач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Орікс” про стягнення 4742,96 грн. неустойки. Ухвалою суду від 08.07.2011 року порушено провадження у справі №18/5009/3790/11, судове засідання призначене на 28.07.2011 р., залучено до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: відкрите акціонерне товариство “Гамма”, розгляд справи призначено на 28.07.2011 р. На адресу суду 26.07.2011 р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач просив суд стягнути із відповідача 3 792,90 грн. неустойки за період часу з 07.04.2010р. по 28.09.2010 р. Надана заява була судом прийнята до розгляду, судом розглянуті зменшені позовні вимоги. Ухвалою суду від 28.07.2011 р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 2: Запорізьку міську раду та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 3: комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків", розгляд справи відкладався на 15.08.2011 р. Ухвалою суду від 15.08.2011 р. розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 22.08.2011 р., у звязку із неприбуттям у судове засідання уповноважених представників третіх осіб 2 та 3, судом було стягнуто в доход Державного бюджету України із цих осіб штраф у розмірі 100грн. із кожної.

У судовому засіданні 22.08.2011 р. представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Відповідач у судове засідання 22.08.2011 р. не прибув, від представника відповідача надійшла заява про відкладення справи на більш пізніший час, представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи. Суд відхилив заяву про відкладення розгляду справи, оскільки: згідно із ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. Статтею 28 ГПК України, зокрема, встановлено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Позивач не позбавлений був можливості направити у судове засідання іншого уповноваженого представника. Також від відповідача надійшла заява про витребування доказів, у якій ТОВ “Орікс” просило суд витребувати у позивача оригінал платіжного доручення № U644331 від 13.05.2011 р. Надана заява судом відхилена, як необґрунтована, оскільки дана сума не є спірною (відповідачем не заявлено про більшу чи мешу сплату, тощо).

Від третьої особи 1, 17.08.2011 р. до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі ВАТ “Гамма”, у клопотанні зазначено, що з 01.11.2010 р. ВАТ “Гамма” не є балансоутримувачем нерухомого державного майна переданого відповідачу у оренду за договором оренди від 09.11.2005 р., надане клопотання судом прийняте до уваги. Уповноважені представники третіх осіб 2 та 3 у судове засідання 22.08.2011 р. не прибули, про причини неявки суд не повідомили. Розгляд справи був закінчений 22.08.2011 р., в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) вмотивовані ст.ст.525, 526, 530, 785 ЦК України, ст. 27 ЗУ “Про оренду державного та комунального майна”, пп. 9.3., 10.6. договору оренди та ґрунтуються на наступному: регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та ТОВ “Орікс” уклали договір оренди державного нерухомого майна № 1650 від 09.11.2005 р. Згідно з п.1.1. договору, орендарю було передано в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме - вбудовані напівпідвальні нежитлові приміщення гуртожитку (літера А-5, приміщення № 346. номери частини приміщення № 4, 5, 6, 7), що знаходилося за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя. 143. Орендоване майно знаходилося на балансі ВАТ “Гамма”. Строк дії договору закінчився 31.10.2009 р. Рекомендованим листом від 10.11.2009 р. № 11-13-06560 р. відповідачу було повідомлено, що після закінчення дії договору оренди він не буде пролонгований, направлені акти прийому-передачі об'єкту оренди, які він повинен був підписати разом із балансоутримувачем та надати до регіонального відділення. Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.08.2010 р. у справі № 13/136/10 позовні вимоги РВФДМУ до ТОВ “Орікс” про виселення орендаря та стягнення неустойки за період з 01.11.2009 р. по 06.04.2010р. були задоволені. 28.09.2010 р. виконавчим комітетом Запорізької міської ради від 28.09.2010 р. прийнято рішення про затвердження акту приймання-передачі з державної власності до комунальної власності гуртожитку по вул. Гоголя, 143 літ. А, який знаходився на балансі ВАТ “Гамма". Неустойка за період часу з 01.11.2009 р. по 06.04.2010 р. стягнута з ТОВ “Орікс" рішенням господарського суду Запорізької області від 10.08.2010р. ТОВ “Орікс” сплатило позивачу 950,06 грн. неустойки, що підтверджується платіжним дорученням №U644331 від 13.05.2011 р., отже, несплаченою є неустойка у розмірі 3792,90 грн., за період часу з 07.04.2010 р. по 28.09.2010р. Позивач, керуючись вище зазначеним, просив суд стягнути із відповідача 3792,90 грн.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав письмові заперечення, у яких зазначив: 09.11.2005 р. позивач та відповідач уклали договір оренди державного нерухомого майна, відповідно до умов якого, орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 52,3 кв.м., яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул.Гоголя, 143. Рішенням господарського суду Запорізької області було встановлено факт безпідставного використання державного майна ТОВ «Орікс»за період часу з 01.11.2009 р. по 06.04.2011 р., у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди, рішенням суду з ТОВ «Орікс»було стягнуто неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час безпідставного використання державного майна за період часу з 01.11.2009 р. по 06.04.2010 р. у розмірі 3118,29 грн. Під час вирішення вищезгаданої господарської справи відповідач сумлінно виконував усі суттєві положення договору. Позивач у справі проігнорував листи відповідача, що у свою чергу не є доказом умисної провини відповідача, начебто, за знаходження у приміщенні, адже відповідач на день надіслання першого повідомлення від 23.04.2010 р. вже звільнив приміщення № 346. Отже, відповідач належним чином виконав умови договору оренди від 09.11.2005 р. З огляду на вищезазначене, відповідач просив суд у позові відмовити. Заперечення відповідача прийняті судом до уваги.

У поясненнях ВАТ “Гамма” зазначено наступне: між РГФДМУ та ТОВ «Орікс»був укладений договір оренди державного нерухомого майна, що знаходилося, на час укладання договору, на балансі ВАТ “Гамма”. Орендоване майно, (вбудовані напівпідвальні нежитлові приміщення гуртожитку (Літера А-5, приміщення № 346, номери частини приміщення № 4, 5, 6, 7), що знаходяться за адресою: Запоріжжя вул. Гоголя. 143) було передано у строкове платне користування. Рішенням від 28.09.2010 р. № 470/1 Виконавчого комітету Запорізької міської ради затверджено акт приймання-передачі з державної власності до комунальної власності гуртожитку по вул. Гоголя, 143 літ. А, за адресою: вул. Гоголя, буд.143, що перебував на балансі ВАТ «Гамма»як державне майно; гуртожиток по вул. Гоголя, 143 літ. А, передано з державної власності до комунальної власності громади м. Запоріжжя на баланс Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків». Передача будинку по вул. Гоголя, 143 в м. Запоріжжя ВАТ «Гамма»до комунальної власності м.Запоріжжя відбулася 01.11.2010 року, що підтверджується Авізо, станом на 11.11.2010 р. (на час відкриття виконавчого провадження із примусового виконання наказу від 21.08.2010 р. у справі № 13/136/10) ВАТ «Гамма»вже не є балансоутримувачем нерухомого державного майна, переданого ТОВ «Орікс»у оренду за договором оренди від 09.11.2005 р. за № 1650. Позиція третьої особи 1 прийнята судом до уваги.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу. Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі орендодавець, позивач) та товариство з обмеженою відповідальністю “Орікс” (далі орендар, відповідач) уклали договір № 1650 оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ “Гамма” (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 52,3 кв.м., а саме: вбудовані напівпідвальні нежитлові приміщення гуртожитку (літера А-5, приміщення № 346, номери частини приміщення № 4, 5, 6, 7), відповідно з технічним паспортом, виготовленим ЗМБТІ станом на 17.06.2005 р. Майно розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя. 143. Майно знаходиться на балансі ВАТ “Гамма” (буланстоутримувач) та не увійшло до його статутного фонду.

Строк дії договору закінчився 31.10.2009 р. (п. 10.1. договору в редакції договору про зміни від 31.10.2008 р. № 6).

Листом № 11-13-06560 від 10.11.2009 р. орендодавець повідомив ТОВ “Орікс” про припинення терміну дії договору № 1650 від 09.11.2005 р. 31.10.2009 р. та направив для підписання акт прийому-передачі майна. Даний лист отримано відповідачем 25.11.2009 р., однак орендарем не підписано акт прийому-передачі державного майна, орендоване приміщення не звільнено, і орендодавцем було подано до господарського суду Запорізької області позовну заяву про виселення ТОВ “Орікс” із орендованого приміщення та стягнення неустойки за період часу з 01.11.2009 р. по 06.04.2010 р., рішенням у справі № 13/136/10 від 10.08.2010 р. позовні вимоги РФВДМУ задоволені, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2010 р. у даній справі рішення першої інстанції частково скасовано, а в частині виселення та стягнення неустойки за вказаний період, рішення залишено без змін; постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2011 р. у справі №13/136/10 постанова апеляційної інстанції залишена без змін.

При розгляді справи № 13/136/10 судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій встановлено, що ТОВ “Онікс” не повернуло орендоване майно за договором оренди № 1650 09.11.2005 р. після закінчення його дії. Отже, із ТОВ “Орікс” було правомірно стягнуто неустойку за період часу з 01.11.2009 р. по 06.04.2010 р. у сумі 3118,29 грн.

Рішенням від 28.09.2010 р. № 470/1 виконавчого комітету Запорізької міської ради вирішено: затвердити акт приймання-передачі з державної власності до комунальної власності гуртожитку по вул. Гоголя, 143 літ. А, який знаходиться на балансі ВАТ «Гамма»; оформити право комунальної власності на гуртожиток по вул. Гоголя, 143 літ А; КП “Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків” прийняти в господарське відання гуртожиток по вул. Гоголя, 143 літ А, який знаходився на балансі ВАТ “Гамма”. Фактична передача будинку по вул. Гоголя, 143 в м. Запоріжжя ВАТ «Гамма»до комунальної власності м. Запоріжжя відбулася 01.11.2010 року, що підтверджується Авізо від 01.11.2010 р. між ВАТ “Гамма” та КП “РЕПОГ”.

Згідно із п. 9.3. договору, за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі, який затверджує фактичне повернення орендованого майна.

Претензією від 22.04.2011 р. позивач просив відповідача сплатити неустойку у сумі 4742,96 грн. за період часу з 07.04.2010 р. по 28.09.2010 р.

Оскільки ТОВ “Орікс” своєчасно не звільнило орендоване приміщення за договором оренди № 1650 від 09.11.2005 р., позивач, на підставі п. 9.3. договору та ч. 2 ст. 785 ЦК України, відповідачу нарахував неустойку за період часу з 07.04.2010 р. по 28.09.2010 р. у сумі 3792,90грн. (з урахуванням сплати відповідачем 950,06 грн.).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань крім випадків, передбачених законом. Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 759, 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Подібні приписи містять і норми ст.ст. 283, 286 ГК України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України).

Умовами договору оренди передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором (п. 9.1. договору оренди).

Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно наданого розрахунку, неустойка за період часу з 07.04.2010 р. по 28.09.2010 р. склала 3792,90 грн. Початком періоду є 07.04.2010 р., дата неповернення відповідачем орендованого майна, кінець 28.09.2010 р. дата передачі гуртожитку по вул. Гоголя, буд.143-А у комунальну власність, згідно рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.09.2010 р. № 470/1 (для нарахування неустойки, позивачем взята орендна плата за останній повний місяць оренди жовтень 2009 р. у сумі 413,63 грн.; неустойка за квітень 2010 р. нарахована за 24 дні у сумі 661,81 грн.; неустойка за травень, червень, липень, серпень 2010 р. склала 3309,04 грн.; неустойка за вересень 2010 р. нарахована за 28 днів і склала 772,11 грн.; отже, неустойка за період часу з 07.04.2010 р. по 28.09.2010 р. склала 3792,90 грн. (з урахуванням сплати відповідачем 950,06 грн.).

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вище зазначене, суд вважає, заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується заперечень відповідача, щодо належного виконанням ним умов договору оренди від 09.11.2005 р. та вчасного звільнення орендованого приміщення, оскільки: Управління житлового господарства Запорізької міської ради (орендодавець) та комунальне підприємство “Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків” (балансоутримувач) з одного боку та товариство з обмеженою відповідальністю “Орікс” (орендар) з іншого, 01.11.2010 р. уклали додаткову угоду № 5 до договору оренди № 1650 від 09.11.2005 р. нежитлового приміщення за адресою: вул. Гоголя, буд. 143, якою змінили преамбулу договору оренди від 09.11.2005 р. та виклали її зміст в наступній редакції: “Управління житлового господарства Запорізької міської ради (в подальшому орендодавець) та комунальне підприємство “Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків” (в подальшому балансоутримувач) з одного боку та товариство з обмеженою відповідальністю “Орікс” (в подальшому орендар) з іншого, уклали договір ...” (дана додаткова угоди підписана з боку орендодавця, балансоутримувача та орендаря, термін дії договору оренди продовжений цими сторонами до 31.10.2011 р.), отже відповідач правомірно користувався орендованим приміщенням.

Суд зазначає наступне: згідно із преамбулою договору від 09.11.2005 р.: “Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець), з одного боку та товариство з обмеженою відповідальність “Орікс” (орендар) з іншого, уклали договір ...”. Судом зясовано, що термін дії договору оренди від 09.11.2005 р. припинився 31.10.2009р., що, зокрема, було встановлено рішенням у справі № 13/136/10, а згідно із ч. 2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Суд зазначає, що недійсність нікчемних правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі і вони вважаються нікчемними з моменту їхнього укладення незалежно від рішення суду, у цьому разі, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно із ч. 2. ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Стаття 236 ЦК України передбачає, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Власником орендованого майна є Запорізька міська рада, згідно рішення від 28.09.2010 р., КП “РЕПОГ” прийняло гуртожиток по вул. Гоголя, 143 у господарське відання, а додаткова угода № 5 від 01.11.2010 р. до договору від 09.11.2005 р. укладена, зокрема, не власником орендованого майна (та без його згоди), що є порушенням його законних прав. Крім того, підписання додаткової угоди № 5 від 01.11.2010 р. до договору від 09.11.2005 р. відбулося після закінчення терміну дії договору № 1650 від 09.11.2005 р. (31.10.2009 р.), тобто зміни вносились у договір, який на момент підписання угоди, був не діючим, до того ж стороною, яка не є стороною первісного договору (або її правонаступником, тощо) № 1650 від 09.11.2005 р. та не є власником майна, що є абсурдним. Отже заперечення відповідача спростовані та хибні.

Таким чином, додаткова угода № 5 до договору оренди № 1650 від 09.11.2005 р. нежитлового приміщення за адресою: вул. Гоголя, буд. 143, укладена 01.11.2010 р. Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради та ТОВ «Орікс»є нікчемною.

Заперечення відповідача щодо неодноразового намагання передати позивачу та третій особі 1, після винесення рішення у справі № 13/136/10, приміщення гуртожитку (літера А-5, приміщення № 346, номери частини приміщення № 4, 5, 6, 7), згідно договору оренди № 1650 від 09.11.2005 р., також не підтверджені, оскільки надані відповідачем листи про повернення державного майна з актами приймання-передачі, не отримані адресатами. У відповідача відсутні поштові фіскальні чеки на підтвердження направлення вказаних цінних листів, а є лише описи вкладення у цінні листи, що не є належним доказом направлення кореспонденції (том 1, арк. справи 73-84, 86).

Судові витрати, згідно із ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача та стягуються в Доход державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити

2.Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “Орікс” (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 40/8, кв. 176, код ЄДРПОУ 20489552, р/р невідомі) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 20495280, одержувач: Державний бюджет Комунарського району, 22080300, код ЄДРПОУ 34677119, банк одержувача: УДК у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31112094700005) неустойку у розмірі 3 792,90 грн. (три тисячі сімсот девяносто дві грн. 90 коп.) за період часу з 07.04.2010 р. по 28.09.2010 р. Видати наказ.

3.Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “Орікс” (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 40/8, кв. 176, код ЄДРПОУ 20489552, р/р невідомі) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р№31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) 102 грн. (сто дві грн.) державного мита. Видати наказ.

4.Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “Орікс” (69104, м. Запоріжжя, вул.Чумаченка, буд. 40/8, кв. 176, код ЄДРПОУ 20489552, р/р невідомі) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р№31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 02.09.2011 р.