Єдиний державний реєстр судових рішень
<Список >
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 вересня 2011 року Справа № 5002-1/5359-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЛатиніна О.А.,
суддівПроценко О.І.,
Сікорської Н.І.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1, паспорт ЕС НОМЕР_1 від 21.04.99;
представників відповідачів:
ОСОБА_2, довіреність №1418/02-29 від 23.09.11, виконавчий комітет Євпаторійської міської ради;
не з'явився, Управління торгівлі і підприємництва виконавчого комітету Євпаторійської міської ради;
розглянувши апеляційну скаргу Управління торгівлі і підприємництва Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 17 січня 2011 року у справі №5002-1/5359-2010
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до виконавчого комітету Євпаторійської міської ради
Управління торгівлі і підприємництва виконавчого комітету Євпаторійської міської ради
про визнання недійсним наказу
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним наказу №1 від 21.09.2010, виданого Управлінням торгівлі і підприємництва виконавчого комітету Євпаторійської міської ради.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 17 січня 2011 року у справі №5002-1/5359-2010 позов задоволено.
Визнано недійсним наказ №1, виданий 21 вересня 2010 року Управлінням торгівлі і підприємництва виконавчого комітету Євпаторійської міської ради про анулювання дозволу виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №0856 від 4 червня 2010 року на право розміщення магазину "Талісман" по АДРЕСА_1, виданого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що законодавством не передбачено повноваження органів місцевого самоврядування щодо анулювання дозвільної документації, в тому числі дозволу на розміщення обєкту торгівлі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Управління торгівлі і підприємництва виконавчого комітету Євпаторійської міської ради звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду скасувати, в позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що дозвіл №0586 від 4 червня 2010 року на право розміщення магазину "Талісман" було видано позивачу на підставі свідоцтва про право власності на від 17.01.2002 №П-73, за яким позивач є єдиним власником нерухомого майна, в той час як рішенням Євпаторійського міського суду від 18.10.2005 визнано право власності на магазин, розташований по АДРЕСА_1, за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 у рівних частках, що свідчить про факт надання недостовірної інформації під час надання дозволу та є підставою для його анулювання згідно частині 7 статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Крім того відповідач наполягав на тому, що повноваження щодо надання та анулювання дозволів на розміщення обєктів торгівлі відносяться до компетенції органів місцевого самоврядування.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 апеляційну скаргу задоволена частково, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 листопада 2010 року у справі №5002-1/5359-2010 скасовано, провадження у справі №5002-1/5359-2010 припинено на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2011 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 скасовано, справа направлено до апеляційного суду для перегляду по суті апеляційної скарги.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 справу призначено до розгляду.
Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду Остапової К.А. від 08.09.2011 у звязку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Маслову З.Д. на суддю Проценко О.І. Головуючим у справі призначено суддю Латиніна О.А.
У судовому засіданні 26.09.2011 представник виконавчого комітету Євпаторійської міської ради підтримав вимоги апеляційної скарги, позивач проти вимог скарги заперечувала з підстав, викладених у відзиві, та просила залишити без змін рішення місцевого господарського суду. Представник відповідача, Управління торгівлі і підприємництва виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, у засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представника відповідача.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2010 виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було надано дозвіл №0856 на право розміщення об'єкту торгівлі, послуг в м. Євпаторія за адресою: магазин "Талісман" по АДРЕСА_1.
Матеріалами справи також підтверджено, що 21.09.2010 наказом №1 Управління торгівлі та підприємництва Євпаторійської міської ради вищевказаний дозвіл виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №0856 від 04.06.2010 було анульовано на підставі норм Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", Положення "Про порядок видачі субєктам підприємницької діяльності дозволів на право розміщення обєктів торгівлі і сфери послу в місті Євпаторія" та у виконання подання прокурора міста Євпаторія від 25.08.2010 №489ж10 про усунення порушень вимог законодавства України в сфері дозвільної діяльності.
Позивач вважає, що норми Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" не наділяють органи місцевого самоврядування повноваженнями на видачу й анулювання дозволів на право розміщення обєктів торгівлі, у звязку з чим звернулась з позовними вимогами про визнання такого наказу недійсним.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши позивача та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу Управління торгівлі і підприємництва виконавчого комітету Євпаторійської міської ради такою, що підлягає задоволенню, у звязку з наступним.
Як вже було зазначено, предметом позову є визнання недійсним наказу Управління торгівлі і підприємництва виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №1 від 21.09.2010.
Відповідно до вимог частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (пункт 2 Розяснення Президії Вищого господарського суду України від 26.01.2000 N02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що предметом доказування у вказаній справі є факти невідповідності спірного акту вимогам законодавства та факти порушення зазначеним актом прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно підпункту 2 пункту "б" частини 1 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, щодо здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.
Пунктом 63 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року N526 "Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", а також пунктом 10 частини 1 статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (в редакції, яка діяла на момент надання дозволу виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №0856 від 4 червня 2010 року та винесення спірного наказу Управління торгівлі і підприємництва виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №1 від 21.09.2010) встановлено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, визначення обсягів пайової участі їх власників в утриманні об'єктів благоустрою.
Отже, з урахуванням вимог зазначених норм законодавства питання видачі та анулювання дозволів обєктів торгівлі відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.
Крім того згідно пункту 2.8 Положення про Управління торгівлі і підприємництва виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, затвердженого рішенням Євпаторійської міської ради від 29.12.2009 №5-56/12 (в редакції, яка діяла на момент видачі та анулювання дозволу №0856 від 4 червня 2010 року на право розміщення магазину "Талісман" по АДРЕСА_1) Управління здійснює повноваження, віднесені до ведення виконавського органу ради, відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема визначені підпунктом 2 пункту "б" частини 1 статті 30.
Таким чином, судова колегія вважає передчасними висновки господарського суду першої інстанції щодо відсутності у відповідачів наданих законом повноважень щодо анулювання дозволу №0856 від 4 червня 2010 року на право розміщення магазину "Талісман" по АДРЕСА_1, виданого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.
Більш того відповідно до частини 1 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням за погодженням з територіальними (місцевими) органами центральних органів виконавчої влади, що здійснюють регулювання у відповідній сфері, та територіальними органами уповноваженого органу, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок, зокрема, визначено Положенням про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності дозволів на право розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг в м. Євпаторії, затвердженим рішенням Євпаторійської міської ради №23-22/14 від 14 лютого 2001 року, пунктом 3 якого визначено, що для отримання первинного дозволу на право розміщення об'єкту торгівлі і сфери послуг заявник надає наступні документи: заява; копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, засвідчену підписом керівника і друком підприємства; довідка державної податкової інспекції про узяття на облік юридичної особи; фізична особа надає копію свідоцтва про державну реєстрацію, як суб'єкта підприємницької діяльності; копії документів, що встановлюють право, про наявність відповідних торгових і складських приміщень; відведенні земельної ділянки; паспорти тимчасового об'єкту торгівлі (обслуговування); дозвіл на розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності (виносної торгівлі і сфери послуг); висновок місцевих органів державного санітарного нагляду про можливість торгівлі вказаними товарами народного споживання; узгодження з державною пожежною охороною про можливість здійснення торгової діяльності і надання послуг.
Судовою колегією було встановлено, що під час отримання дозволу №0856 від 4 червня 2010 року на право розміщення магазину "Талісман" по АДРЕСА_1, позивачем було надано свідоцтво про право власності від 17.01.2002 №П-73, за яким фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є єдиним власником нерухомого майна. При цьому зазначений факт позивачем також не оспорюється, про ще йдеться у відзиві на апеляційну скаргу від 13.09.2011.
Проте, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Євпаторійського міського суду від 18.10.2005 у справі №2-5539/2005р., яке набрало чинності 31.10.2005, визнано право власності на магазин, розташований по АДРЕСА_1, за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 у рівних частках.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що під час звернення до Управління торгівлі і підприємництва виконавчого комітету Євпаторійської міської ради із заявою про видачу дозволу на право розміщення об'єкту торгівлі було надано правовстановлюючий документ на обєкт нерухомості, що містить недостовірну інформацію про його власника.
Зазначений факт також було встановлено у поданні прокурора міста Євпаторія від 25.08.2010 №489ж10 про усунення порушень вимог законодавства України в сфері дозвільної діяльності.
За приписами частини 7 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" підставами для анулювання документа дозвільного характеру є: звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру; припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація); припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.
З огляду на викладене, здійснення Управлінням торгівлі і підприємництва виконавчого комітету Євпаторійської міської ради анулювання дозволу №0856 від 4 червня 2010 року на право розміщення магазину "Талісман" по АДРЕСА_1, виданого на імя фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, судова колегія вважає цілком правомірним, внаслідок чого правових підстав для визнання недійсним наказу №1 від 21.09.2010 не існує.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що внаслідок внесення змін до пункту 10 частини 1 статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (у звязку з набранням чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року N3038-VI) повноваження органів місцевого самоврядування щодо надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення на момент розгляду спору перестало існувати.
Тобто, необхідність отримання такого дозволу субєктами господарювання відпала, внаслідок чого порушення прав та охоронюваних законом інтересів таких субєктів під час анулювання таких дозволів не відбувається.
Враховуючи все вищезазначене, судовою колегією не вбачається підстав для задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у звязку з чим рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, як таке, що було прийнято при неповному зясуванні обставин справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права.
Згідно пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений, зокрема, новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Відповідно до пункті "б" і "г" частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ставки державного мита встановлюються в таких розмірах, в тому числі із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України Державне мито покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи те, що судом апеляційної інстанції було повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог, тому всі понесені відповідачами видатки відшкодовуються за рахунок позивача, в тому числі витрати по сплаті державного мита під час звернення з апеляційною скаргою, тобто на користь Управління торгівлі і підприємництва Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради має бути стягнута сума витрат по сплаті державного мита за вимогами немайнового характеру під час звернення з апеляційною скаргою на загальну суму 42,50 грн.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління торгівлі і підприємництва Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2011 року у справі №5002-1/5359-2010 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і/н НОМЕР_2) на користь Управління торгівлі і підприємництва виконавчого комітету Євпаторійської міської ради (вулиця Б.Буслаєвих, 26, місто Євпаторія, АР Крим, 97412, і/к 26366454) витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн.
Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя< Підпис >О.А.Латинін
Судді< Підпис >О.І. Проценко
< Підпис >Н.І. Сікорська
Розсилка:
1. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)
2. виконавчий комітет Євпаторійської міської ради (пр. Леніна, 2, місто Євпаторія, АР Крим, 97400)
3. Управління торгівлі і підприємництва виконавчого комітету Євпаторійської міської ради (вул. Б.Буслаєвих, 26, м. Євпаторія, АР Крим, 97412)
Судове рішення № 18477220, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 26.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5002-1/5359-2010. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: