Постанова № 18477198, 27.09.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2011 р.Справа № 5024/856/2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Шевченко В.В.

Мирошниченко М.А.

при секретарі - Риковій О.М.

за участю представників сторін:

Від позивача: Анісімов В.В.

Від відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Енергопостачальної компанії Херсонобленерго”

на рішення господарського суду Херсонської області

від 28.07.2011 року

у справі № 5024/856/2011

за позовом: Публічного акціонерного товариства Енергопостачальної компанії Херсонобленерго”

до приватного підприємця ОСОБА_4

про стягнення 20753,26 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2011 року Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго” звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення 20753,26 грн. збитків, нарахованих на підставі акту про порушення Правил користування електричною енергією № 128500 від 21.12.2010р. в результаті безоблікового, бездоговірного споживання електричної енергії.

Позов мотивований порушенням відповідачем п.п. 3.1, 5.1, 5.4., 6.1 Правил користування електричною енергією, ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, ст.ст. 11, 16, 22, 1166 ЦК України та ст. ст. 20, 224, 275 ГК України.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилався на те, що на розгляді комісії позивача, яка відбулася 25.01.2011р. знаходився акт, складений з порушенням Правил, усупереч зазначеним в протоколі даним, рішення комісії позивача на теперішній час не набрало чинності оскільки не було вручено позивачу.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.07.2011 року (суддя Ємленінова З.І.) у задоволенні позову відмовлено з мотивів недоведеності позовних вимог.

В апеляційній скарзі ПАТ ЕК „Херсонобленерго” просить скасувати зазначене рішення місцевого суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

За змістом ч. 2 ст. 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічна норма міститься в абзаці 2 пункту 5.1 Правил.

Дійсно, у пункті 1.2 Правил дано визначення споживача електричної енергії як особи, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Водночас зі змісту інших положень Правил, зокрема з того ж підпункту 1 пункту 10.2, вбачається, що даний термін необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що дія Правил не поширюється на відповідача, оскільки він не є споживачем електричної енергії в розумінні пункту 1.2 Правил, є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 01 березня 2004 року між Управлінням комунальної власності м. Херсона та приватним підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 192-с, за умовами якого відповідачу було передано в користування нежиле приміщення загальною площею 118,4 кв.м. розташоване за адресою: АДРЕСА_2, строком до 01 березня 2007 року.

Додатковим договором від 26.02.2010 року до договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 192-с від 01.03.2004р. сторони продовжили строк дії договору до 28.03.2012 року.

За умовами пункту 9 договору № 192-с від 01.03.2004р. на відповідача було покладено обов'язок одночасно з укладенням чинного договору укласти договір про технічне обслуговування орендованого приміщення з відповідними службами.

Судом апеляційної інстанції також установлено, що договір на постачання електроенергії орендар у порушення зазначеного пункту договору оренди з енергопостачальною організацією не уклав..

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Згідно з частиною 2 вказаної статті правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до п 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2006р., № 122 "Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії" на підставі акта виявлених порушень енергопостачальник розраховує розмір завданих внаслідок викрадення електричної енергії збитків та надсилає споживачеві електричної енергії рахунок для їх оплати.

Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 Правил постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

На підставі вищезазначених норм у грудні 2010 року представниками постачальника електричної енергії було проведено перевірку об'єкта, що перебував в оренді підприємця ОСОБА_4, за результатами якої складено акт від 21.12.2010 року № 128500 про порушення пунктів 1.3, 3.6, 1.5 та 6.1 Правил.

Оскільки перевіркою було встановлено, що відповідач за відсутності договору про постачання електричної енергії самовільно підключився до електроустановки переданого йому в користування пятикімнатного підвального приміщення до електричної мережі позивача, комісія постачальника, розглянувши вказаний акт на своєму засіданні, на підставі підпункту 5 пункту 2.1 ОСОБА_1 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, що затверджена постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. № 562 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 р. за № 782/12656, прийняла рішення, оформлене протоколом № 4 від 25.01.2011 року, про нарахування відповідачу вартості спожитої необлікованої електричної енергії, у зв'язку з чим останньому до сплати було виставлено рахунок на суму 20753,28 грн.

Зі змісту пункту 1.1 ОСОБА_1 (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що даний нормативно-правовий акт встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил.

Методика поширюється на споживачів електричної енергії та застосовується постачальниками електричної енергії при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (пункт 1.2 ОСОБА_1).

Підпунктом 5 пункту 2.1 ОСОБА_1 встановлено, що даний нормативний документ застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог Правил, зокрема, у разі виявлення самовільного і підключення елетроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача.

Крім того, пунктом 2.6 ОСОБА_1 прямо встановлено порядок визначення обсягу та вартості самовільно спожитої електричної енергії в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 ОСОБА_1, та за умови відсутності у такого споживача договору про постачання електричної енергії.

Враховуючи вищенаведені вимоги Правил і ОСОБА_1, позивач цілком мотивовано застосував положення вказаних нормативно-правових актів для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку відповідач споживав за відсутності укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії, проте суд першої інстанції на вказану обставину уваги не звернув і залишив її без належної правової оцінки.

Також, відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої, правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість (частина 2 статті 1213 ЦК України).

Виявивши факт споживання відповідачем електричної енергії без укладення договору на її постачання, позивач згідно з вимогами Правил та відповідно до приписів ОСОБА_1 виставив відповідачу до сплати рахунок за самовільно спожиту електроенергію, який в обумовлений строк відповідачем так і не було оплачено.

Відповідно до частини З статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторони не перебувають між собою в договірних відносинах. Отже, позивач цілком обґрунтовано заявив позов про стягнення з відповідача вартості понесених матеріальних збитків.

Водночас, місцевий господарський суд на це уваги не звернув та дійшов хибного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача вартості спожитої ним електричної енергії на підставі вищезазначених статей Кодексу.

Висновок місцевого суду про те, що на момент передачі приміщень у користування відповідачеві вони були забезпечені енергопостачанням від мереж ЖЕУ-1 і розрахунки за спожиту електроенергію останній здійснював з ЖЕУ-1, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, відповідно до п. 1.2 Правил постачальником електричної енергії є суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії. Відповідач не має такої ліцензії, тому не може постачати електроенергію позивачу.

Згідно з п. 1.2 Правил, договір про технічне забезпечення електропостачання споживача - домовленість двох сторін (споживач та електропередавальна організація або основний споживач), яка є документом певної форми, що встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час технічного забезпечення постачання електричної енергії.

Згідно з п. 1.11 Правил, у разі передачі електроустановки або її частини в оренду та обумовлення договором оренди передачі орендареві відповідних повноважень щодо врегулювання договірних відносин з електропередавальною організацією та/або постачальником електричної енергії щодо електрозабезпечення орендованої електроустановки або її частини між орендарем та суб'єктами електроенергетики мають бути укладені відповідні договори згідно з вимогами цих Правил.

Відповідно до пункту 5.8 Правил, споживач, електроустановки якого приєднані до мереж електропередавальної організації, яка не є постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, має укласти з електропередавальною організацією договір про технічне забезпечення електропостачання.

Відносини сторін у разі передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами споживача регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Передача (транзит) електричної енергії без оформлення договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання забороняється (пункт 5.15 Правил).

Отже, відносини між субєктами господарювання щодо постачання електричної енергії повинні регулюватись договором, який укладається у письмовій формі та з дотриманням вимог Правил користування електричної енергії, постачання електричної енергії без договору не допускається, що встановлено Законом України "Про електроенергетику" та Правилами.

Судом апеляційної інстанції установлено, що між відповідачем та ЖЕУ-1 договір про технічне забезпечення електропостачання споживача або спільне використання технологічних електричних мереж не укладався. Відповідач протягом шести з половиною років, з березня 2004 року по грудень 2010 року, споживав електричну енергію, користуючись електричними мережами позивача без належних правових підстав та не сплачував за споживання електричної енергії нікому грошових коштів.

Також спростовується матеріалами справи й висновок місцевого суду про те, що акт про порушення Правил користування електричною енергією від 21.12.2010р. № 128500 складався представниками позивача за відсутності підприємця ОСОБА_4, у звязку з чим зазначений акт не відповідає вимогам п. 6.41 Правил. Зміст вказаного акту про порушення ПКЕЕ, а також акту від 21.12.2010р. про відмову споживача від підпису, складений уповноваженими представниками енергопостачальної організації, свідчить про те, що перевірка орендованих відповідачем приміщень проводилася у присутності останнього.

Встановлені перевіркою та відображені в акті про порушення ПКЕЕ факти самовільного підключення до електричних мереж позивача та безоблікового, бездоговірного і безоплатного споживання електричної енергії відповідачем належними доказами не спростовано.

Наявними в справі фіскальними чеками з описом вкладення до цінного листа спростовується посилання місцевого суду на те, що відповідач не запрошувався на засідання комісії відповідача, яка розглядала акт про порушення ним ПКЕЕ, а також що відповідачем не отримано витяг із протоколу засідання комісії для ознайомлення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову місцевий господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, у звязку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України за рахунок відповідача позивачеві підлягають відшкодуванню витрати зі сплати державного мита в сумі 311,30 грн., у тому числі 103,77 грн. за подання апеляційної скарги, та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105, 122 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Херсонобленерго” задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 28.07.2011 року у справі № 5024/856/2011 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_4 (73000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго” (вул. Пестеля, 5, м. Херсон, код ЄДРПОУ 05396638)

- на рахунок зі спеціальним режимом використання у філії Херсонського обласного управління ВАТ „Ощадбанк” № 10021, МФО 352457, код 05396638, р/р 26036300020852 20753 грн. 26 коп.

- на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Херсонобленерго” № 26001007597201 у АТ „СведБанк”, МФО 3001647, код 05395538 - 547 грн. 30 коп. судових витрат.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Шевченко В. В.