Постанова № 18477197, 27.09.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2011 р.Справа № 5024/934/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.

Суддів Андрєєвої Е.І., Лавренюк О.Т.

При секретарі судового засідання Подуст Л.В.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., довіреність № 2, від 03.01.11р.

від відповідача - ОСОБА_2., довіреність № 1-4/140, від 21.02.11р.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Рис України”

на рішення господарського суду Херсонської області від 10.08.2011р.

у справі № 5024/934/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Рис України”

до Відкритого акціонерного товариства „Каланчацький комбінат" хлібопродуктів”

про стягнення 112 114,30 грн.

Встановив:

В травні 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Рис України” (Далі - Товариство) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Каланчацький комбінат" (Далі - Комбінат) про стягнення збитків в сумі 112114,30 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилається на договір про надання послуг з переробки рису-сирцю №4 від 29 вересня 2008р.

Відповідач з позовом не погоджується, вважає його безпідставним, таким що не підлягає задоволенню.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.08.2011р., винесеним суддею Людоговською В.В. в позові відмовлено.

Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд посилаючись на норми статтей 22 ЦК України; 218; 224 Господарського Кодексу України зазначив, що позивач не обґрунтував наявність причинного зв'язку між збитками та протиправною поведінкою правопорушника. Тобто, потерпіла особа має довести, що вона зазнала збитків винятково внаслідок неправомірних дій правопорушника, а не з інших обставин, і не мала би збитків, якби останній таких дій не вчинив.

Не погоджуючись із даним рішенням, Товариство звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу, Комбінат вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

29 вересня 2008 р. між Товариством та Комбінатом укладений договір про надання послуг з переробки рису-сирцю №4, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надавати Товариству послуги з переробки, підробки, відвантаженню та зберіганню рису-сирцю та продуктів переробки, а позивач проводити їх оплату в порядку, строки та на умовах, передбачених договором.

Згідно розпорядження №71 від 17.12.2008 року та на підставі акту №71 від 24.12.2008 року Комбінат надав Товариству послугу з підробки 574819 кг рису-сирцю. Як вбачається з акту №71 від 24.12.2008 р. вага продукту (рису) після очистки становила 552869 кг. Різницю в 21950 кг між вагою рису до очищення та після очищення позивач вважає збитками, стверджує, що відповідач здійснив несанкціоновану підробку рису, просить стягнути з відповідача 112114,30 грн. збитків. (т.1 а.с.9)

Відповідно до п.8 ч. 2 ст. 16 Цивільного Кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків, та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною другою статті 22 Цивільного Кодексу України передбачено, що збитками є :

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з приписами ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для стягнення збитків необхідна наявність одночасно таких умов: факт порушення зобов'язання (протиправна дія або бездіяльність); наявність і розмір завданих збитків; причинний зв'язок між порушенням зобов»язання і збитками; вина особи, яка порушила зобов'язання.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Право на відшкодування збитків в особи виникає за наявності складу цивільного правопорушення; безпосередньо порушення права чи інтересу; завдання збитків та причинного зв'язку між порушенням права та збитками.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Місцевим господарським судом встановлено, що приймання рису-сирцю на підприємстві Комбінату здійснювалось згідно Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 р. №661.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що при невідповідності поставленого рису-сирцю ГОСТу, Комбінат проводить сушку та підробку рису-сирцю за рахунок Товариства до крупяних кондицій.

Судом також встановлено, що при завезенні позивачем кожної партії зерна рису виробничою лабораторією відповідача визначалась якість зерна за методиками й показниками, встановленими чинними нормативними документами відповідно до п.2.32. Інструкції.

Пунктом 2.2.4. договору сторони передбачили, що в разі відхилення показників якості поставленого позивачем рису-сирцю від базисних показників проводиться корегування виходу готової продукції у відповідності з вимогами "Правил організації та ведення технологічного процесу на крупозаводах".

Пунктом 2.2.3. договору передбачено, що Комбінат зобов'язаний прийняти зерно рису за якістю і протягом робочого дня, наступного за днем приймання, ознайомити (на вимогу) Товариство з результатами аналізу поставленого зерна.

Доказів на підтвердження того, що Товариство цікавилось та вимагало ознайомлення з результатами аналізу, позивач суду не надав.

Враховуючи зазначене судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що Товариством не доведено належними доказами протиправну поведінку та вину відповідача, а також те, що вага рису, яка складається із різниці між вагою до очистки та після, є збитками.

Товариство ніяких відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх доводів та вимог.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що при винесенні рішення від 10.08.2011р. по справі №5024/934/2011 місцевим господарським судом повністю досліджено та обґрунтовано надано правову оцінку встановленим в справі фактам, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Рис України” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 10 серпня 2011р. у справі №5024/934/2011 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя Е.І. Андрєєва

Суддя О.Т. Лавренюк