Постанова № 18474410, 20.09.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2011 року Справа № 5002-2/981.1-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПроценко О.І.,

суддівЄвдокімова І.В.,

Фенько Т.П.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 10.06.10, приватне підприємство "Міхалич";

ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.06.10, приватне підприємство "Міхалич";

відповідача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 04.01.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит";

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Міхалич" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 23 червня 2011 року у справі №5002-2/981.1-2011

за позовом приватного підприємство "Міхалич" (вул. Д. Ульянова, 15/1, кв. 6, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000, ідентифікаційний код юридичної особи 30646019)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" (вул. М. Залкі, 27, кв. 67, Сімферополь, 95000; м. Сімферополь, вул. Субхі, 1, 95000; ідентифікаційний код юридичної особи 31859504 )

про усунення перешкод в користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Міхалич" (далі ПП "Міхалич") звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит" (далі ТОВ "Торговий дім "Фаворит") про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями, які розташовані за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 30 шляхом знесення металевої огорожі з воротами зі сторони підпірної стіни №2, знесення перегородки в приміщенні - сходової клітини з входом № III; демонтажу фреонової магістралі в приміщенні - сходової клітини з входом № III; демонтажу електрощитових шаф в приміщенні сходової клітини № IX; демонтажу маркізу (навісу) над входом в приміщення сходової клітини з входом №III.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем без узгодження з позивачем, який є власником нежитлових приміщень другого і третього поверху та частини першого поверху і частини підвальних приміщень будівлі, розташованої за адресою: м.Ялта, смт.Гурзуф, вул. Ленінградська, 30, встановлено металеву огорожу з воротами зі сторони підпірної стіни №2, що перешкоджає йому користуватись входом на перший поверх та підвал із двору і унеможливлює пожежний проїзд навколо будівлі. Крім того, в приміщенні на сходовій клітині з входом №ІІІ зведена перегородка, яка заважає позивачу користуватись приміщенням та виходом на двір. Також на сходах вказаної сходової клітини встановлений вентиляційний агрегат з повітревідводом та фреонові магістралі, які перешкоджають ремонту цих приміщень. На четвертому поверсі в приміщенні сходової клітини №ІХ відповідачем самовільно встановлені електрощитові шафи, що також перешкоджає проведенню ремонту, а на фасаді будівлі без узгодження з власником встановлений маркіз (навіс).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2010 у справі №5002-6/3604-2010 позов задоволено.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит" усунути на користь приватного підприємства "Міхалич" перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями, які розташовані за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 30 шляхом: знесення металевої огорожі з воротами з боку підпірної стіни №2; знесення перегородки в приміщенні - сходової клітини з входом № III; демонтажу фреонової магістралі в приміщенні - сходової клітини з входом № III; демонтажу електрощитових шаф в приміщенні сходової клітини № IX; демонтажу маркіза (навісу) над входом в приміщення сходової клітини з входом № III.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2010 року у справі №№5002-6/3604-2010 апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит" залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою, позивач та відповідач звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили постанову скасувати, посилаючись на неповне дослідження обставин справи. При цьому, позивач просив рішення залишити без змін, а відповідач прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Постановою Вищого господарського суду України від 13 січня 2011 року у справі №5002-6/3604-2010 касаційні скарги приватного підприємства Фірми "Міхалич" та товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит" задоволено частково, скасовано рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2010 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2010 року у справі №5002-6/3604-2010, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

При цьому Вищий господарський суд України зазначив, що при новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

21 квітня 2011 року в ході розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що позивач не надав доказів того, що відповідач здійснює будь-які перешкоди у користуванні майном. Також у відзиві було зазначено, що відповідач не чинить позивачу перешкод у користуванні майном.

06 червня 2011 року у зв'язку із виниклою необхідністю, суд першої інстанції провів виїзне судове засідання за місцем знаходження оспорюваного об'єкту у м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 30.

Після дослідження задньої частини двору будівлі по вул. Ленінградській, 30 було здійснено огляд будівлі при цьому відповідач зазначав, що саме ним були встановлені ворота, а до цього приміщення було огороджено сіткою. При цьому позивач зазначав, що він не може користуватись входом у своє приміщення, а відповідач наполягав на тому, що наявність металевих воріт не чинить перешкод позивачу, оскільки він має вільний доступ та ключі від воріт.

Судом були також оглянути підвал, який належить відповідачу, приміщення біля підвалу - прохід по сходах позивача, 4 поверх, де на стіні на сходовому майданчику знаходяться електрощитовий та телевізійний щити (шафи), відносно яких заявлені вимоги про демонтаж.

21 червня 2011 року у судовому засіданні в ході розгляду справи в суді першої інстанції, представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до яких, просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями, що належать позивачу, які розташовані за адресою: м.Ялта, смт.Гурзуф, вул.Ленінградська, 30 шляхом знесення металевої огорожі з воротами зі сторони підпірної стіни №2, знесення перегородки в приміщенні - сходової клітини з входом № III, демонтажу фреонової магістралі в приміщенні - сходової клітини з входом №III, демонтажу електрощитових шаф в приміщенні сходової клітини №IX, демонтажу маркіза (навісу) по ширині стіни позивача протяжністю 2м 20см над входом в приміщення сходової клітини з входом №III.

23 червня 2011 року у засіданні суду першої інстанції позивач представив суду двосторонній акт від 22.06.2011р. заміру маркізу (навісу) , відповідно до якого, уточнений розмір маркізу (навісу) над входом у приміщення сходової клітини зі входом №Ш складає 1м 60см, та заявив відповідне клопотання про уточнення позовних вимог у цій частині.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 червня 2011 року у справі №5002-2/981.1-2011 позовні вимоги ПП "Міхалич" до ТОВ "Торговий дом "Фаворит" задоволені частково.

Зобовязано ТОВ "Торговий дім "Фаворит" усунути на користь ПП "Міхалич" перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями, що належать позивачу, по вул. Ленінградській, 30 в смт. Гурзуф, шляхом:

-демонтажу фреонової магістралі в приміщенні - сходової клітини з входом № III;

-демонтажу електрощитової (телевізійної) шафи (щита) в приміщенні сходової клітини № ІХ на території сходової клітини позивача;

-демонтажу маркізу (навісу) по ширині стіни позивача протяжністю 1м. 60 см. над входом в приміщення сходової клітини з входом № III.

У частині зобов'язання ТОВ "Торговий дім "Фаворит" усунути на користь ПП "Міхалич" перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями, що належать позивачу, які розташовані за адресою: м.Ялта, смт. Гурзуф, вул.Ленінградська, 30 шляхом: -знесення металевої огорожі з воротами зі сторони підпірної стіни №2;

-знесення перегородки в приміщенні - сходової клітини з входом № III;

-демонтажу електрощитового шафу в приміщенні сходової клітини № IX встановленого на стіні відповідача коло двері, що веде у його приміщення, у позові відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Приймаючи рішення в частині відмови в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач в супереч статті 33 Господарського процесуального кодексу не представив суду належних та допустимих доказів порушення його прав з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит", які б підлягали захисту у судовому порядку у вигляді зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями, що належать позивачу, які розташовані за адресою: м.Ялта, смт. Гурзуф, вул.Ленінградська, 30 шляхом знесення металевої огорожі з воротами зі сторони підпірної стіни №2, знесення перегородки в приміщенні - сходової клітини з входом №III та демонтажу електрощитової шафи в приміщенні сходової клітини №IX встановленої на стіні відповідача коло двері, що веде у його приміщення, а отже не довів правомірності своїх вимог з підстав викладених у позові до ТОВ "Торговий дім "Фаворит".

У частині задоволення позову суд першої інстанції зазначив, що в ході виїзного засідання було встановлено, що фреонова (трубка) магістраль в приміщенні - сходової клітини з входом №III встановлена відповідачем та використовується ним на сходовій клітині позивача (рис.№5), що підтверджується матеріалами справи, а отже це є порушенням прав позивача, та позивач має право вимагати від відповідача її усунення зі своєї власності, що стосується демонтажу електрощитової (телевізійної) шафи (щиту) в приміщенні сходової клітини №IX- на території сходової клітини позивача (рис.№6) ця електрощитова (телевізійна) шафа (щит) встановлена відповідачем на правій стіні при вході на сходову клітину №IX позивача без його згоди на її встановлення, знаходження якої на території сходової клітини №IX чинить перешкоди позивачу у використанні даною сходовою клітиною. Щодо маркіза (навісу) по ширині стіни позивача над входом в приміщення сходової клітини з входом № III суд першої інстанції зазначив, що будь-яких документів, що підтверджують звернення відповідача до позивача про дозвіл встановити вказаний навіс, відповідач до суду не представив, а тому правомірна вимога позивача про демонтаж маркіза (навісу) по ширині стіни позивача протяжністю 1м 60см над входом в приміщення сходової клітини з входом №III - є правомірною.

Не погодившись з рішенням суду, ПП "Міхалич" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду у частині, якою відмовлено в задоволенні позову скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

При цьому заявник апеляційної скарги зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову про знесення перегородки у приміщенні №ІІІ, суд не врахував пояснення позивача, відносно того, що власником будинку є тільки дві юридичні особи, яки мають доступ до цього приміщення, а тому здійснення перешкод у даному випадку можливо лише з боку відповідача. Щодо відмови у знесенні воріт з боку підпірної стіни, суд першої інстанції не врахував той факт, що саме наявність воріт як таких, є перешкодою для переміщення людей та транспорту позивача, що створює перешкоди у користуванні позивачем як проходом так і сумісним двором. Стосовно відмови у знесенні електричного шафу у приміщенні №ХІ, суд не взяв до уваги, що вказаний електрощитовий шаф встановлений у приміщенні, що належить позивачу.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2011 року справу призначено до розгляду на 20 вересня 2011 року у складі колегії: Головуючий суддя: Проценко О.І., судді: Євдокімов І.В., Антонова І.В.

20 вересня 2011 року за розпорядженням заступника голови суду Латиніна О.А. суддю Антонову І.В. замінено на суддю Фенько Т.П.

В судовому засіданні 20 вересня 2011 року представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Крім цього в судовому засіданні від представников позивача було заявлено клопотання про огляд відеозапису та залучення до матеріалів справи СD-R диску з відеозаписом.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просила залишити без змін рішення суду першої інстанції. Також в судовому засіданні від представника відповідача було заявлене клопотання про залучення до матеріалів справи копії дозвільних документів на встановлення електрощитової у приміщенні №ХІ та 3 фотографії.

Судовою колегією з метою повного і обєктивного розгляду справи зазначені клопотання задоволені.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Приватне підприємство "Міхалич" є власником приміщень другого поверху та третього поверхів, частини першого поверху та частини підвальних приміщень будівлі, яка розташована за адресою: АР Крим, м.Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 30 на підставі договорів купівлі-продажу від 23 березня 2001р. та 24 березня 2010р.(том 1 арк. с. 30-38 ).

Право власності позивача на майно зареєстроване та підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Гурзуфської селищної ради "Гурзуфським бюро технічної інвентаризації" (том 1 арк. с.42-43).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит" є власником нежитлових приміщень першого і четвертого поверхів та частини підвальних приміщень цієї будівлі.

Згідно витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданих Комунальним підприємством "Ялтинське бюро технічної інвентаризації", право власності на нерухоме майно зареєстроване за відповідачем (том 1 арк. с. 79, 82).

Стверджуючи, що товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит" перешкоджає в користуванні нежитловими приміщеннями, які належать приватному підприємству "Міхалич", позивач звернувся із відповідним позовом до господарського суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 цього кодексу, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 вказаної статті визначені способи захисту, зокрема визнання права, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі. Ця норма також визначає, що суд, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном.

Згідно статті 5 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу.

Аналогічні положення викладені в частині 2 статті 20 Господарського кодексу України, в якій визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема суд може захистити цивільне право або інтерес шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення.

З урахуванням викладеного, судова колегія не погоджується із висновком суду першої інстанції в частині відмови у зобов'язанні відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями, що належать позивачу, шляхом знесення металевої огорожі з воротами зі сторони підпірної стіни №2 у звязку з наступним.

Так на думку судової колегії, суд першої інстанції не звернув уваги на вказівки Вищого господарського суду України, які були викладені в постанові від 13 січня 2011 року у справі №5002-6/3604-2010, а саме з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

З матеріалів справи та з пояснень сторін вбачається, що відповідачем встановлено металеву огорожу з воротами зі сторони підпірної стіни №2 біля будинку, в якому є приміщення, які належать на праві власності приватному підприємству фірма "Міхалич", вказане також підтверджується представленими позивачем фотографіями та не оспорюється відповідачем.

При цьому відповідач посилався на те, що металева огорожа встановлена ним на задньому дворі, який не належить позивачу, до того ж ворота встановлені за приписом МНС та узгодженням із Гурзуфською селищною радою.

Проте суд апеляційної інстанції не може покласти ці доводи у основу рішення суду, оскільки жодних доказів з цього приводу відповідачем суду не надано, тоді як за переконанням суду позивач має право користуватися входами до будівлі з двору, а тому він повинен мати безперешкодний вхід у двір з вулиці і вхід із двору, тоді як встановлена огорожа цьому заважає.

Як вказувалось вище, в судовому засіданні був залучений до матеріалів справи відеозапис, в якості доказу в обґрунтування доводів позивача, щодо усунення перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями, що належать позивачу, шляхом знесення металевої огорожі з воротами зі сторони підпірної стіни №2.

Так, переглянувши в судовому засіданні відеозапис, судова колегія встановила, що зі сторони підпірної стіни №2 встановлена металева огорожа (ворота). Вказані ворота не мають засобів відкриття з обох сторін, тобто зачинаються лише з внутрішньої сторони, а також перекривають прохід у внутрішній двір. Крім того з відеозапису вбачається, що вказані ворота перекривають вільний доступ для переміщення людей та транспорту позивача до його приміщень, а також перешкоджають користуватись позивачу як проходом так і внутрішнім двором. Проте відповідач стверджує, що позивач не позбавлений можливості в користуванні вказаними воротами та має вільний доступ до них, але в ході розгляду справи відповідачем не надано належних доказів в обґрунтування цього.

Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази узгодження з позивачем встановлення вказаних металевих воріт, а це також порушує право позивача, як власника частини нежитлових приміщень.

З викладеного вбачається, що встановлені металеві ворота перешкоджають позивачу користуватись внутрішнім двором, а тому для встановлення порушеного права позивача у відповідності з діючим законодавством, вказані ворота підлягають демонтажу.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач огородив огорожею проїзд во двір з іної сторони, суд апеляційної інстанції не приймає їх до уваги, оскільки з представлених відповідачем фотографій у якості доказів наведеного вбачається, що зі зворотнього боку не має огорожі, а лише протипарковочні засоби для автотранспорту, які встановлені позивачем з метою запобігання перешкод для проїзду во двір.

Стосовно відмови в задоволенні позовних вимог про знесення перегородки в приміщенні - сходової клітини з входом №III та демонтажу електрощитової шафи в приміщенні сходової клітини №IX встановленої на стіні відповідача коло двері, що веде у його приміщення, то у цій частині судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відмови в їх задоволенні у звязку з наступним.

Зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та охоронювані законом інтереси позивача порушено та не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (Рішення Конституційного суду України 1 грудня 2004 року N18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес).

Так у відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А за умовами статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини, тобто на позивача.

Позивач у суді зазначав, що змонтована відповідачем перегородка позбавляє його можливості користуватися сходами, що належать йому на праві власності.

Проте в ході розгляду справи у суді апеляційної інстанції, в супереч статтям 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, позивач не довів та не надав належних та допустимих доказів, що підтверджують встановлення даної перегородки саме відповідачем, та доказів того які саме перешкоди у користуванні його приміщеннями вона створює, а отже не довів порушення своїх прав та охоронюваного законом інтересу у цій частині саме з боку відповідача.

Також позивачем не доведено факту порушення його прав встановленням електрощитової шафи на стіні приміщення, яке належить відповідачу.

Крім того, у виконання вказівок Вищого господарського суду України, на вимогу суду апеляційної інстанції відповідачем у судовому засіданні 20 вересня 2011 року були надані копії документів, яки свідчать, що розміщення вказаної електрощитової шафи відповідає будівельним та санітарним вимогам, а саме: довідки про виконання технічних умов за №61/015-552-08(014080) від 23 грудня 2008 року, яка видана Ялтинською міською електричною мережею, акту допуску до підключення до електричних сітей електроустановки від 01 липня 2009 року, акту на скриті електромонтажні роботи від 01 серпня 2011 року, довідки про виконання технічних умов ЯГЕС.

З наданих доказів вбачається, що встановлена електрощитова шафа відповідає будівельним та технічним вимогам. Крім того, при візуальному огляді вбачається, що вона розташована на стіні приміщення, яке належить відповідачу, а тому підстав задоволення вимог щодо її демонтажу у суду не має.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями, що належать позивачу, які розташовані за адресою: м.Ялта, смт. Гурзуф, вул.Ленінградська, 30 шляхом: демонтажу фреонової магістралі в приміщенні - сходової клітини з входом №III, демонтажу телевізійного щита в приміщенні сходової клітини №IX - на території сходової клітини позивача, демонтажу маркіза (навісу) по ширині стіни позивача над входом в приміщення сходової клітини з входом №III, відповідачем не оскаржувалося, водночас суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції у цієї частині, у звязку з наступним.

Як було встановлено в ході розгляду справи судом першої інстанції та в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, фреонова (трубка) магістраль в приміщенні - сходової клітини з входом №III встановлена відповідачем та використовується ним на сходовій клітині позивача (рис.№5), що підтверджується матеріалами справи, а отже це є порушенням прав позивача, а тому позивач має право вимагати від відповідача усунення цих перешкод у користуванні своєю власністю шляхом демонтажу.

Що стосується демонтажу електрощитової (телевізійної) шафи (щиту) в приміщенні сходової клітини №IX- на території сходової клітини позивача (рис.№6), то як встановлено судом електрощитова (телевізійна) шафа (щит) розташована на правій стіні при вході на сходову клітину №IX, тобто вона встановлена відповідачем на стіні та сходовій клітині які належать позивачу, без отримання його згоди на встановлення, а тому це порушує права позивача та вчиняє перешкоди позивачу у користуванні своїм майном.

Відносно маркізу (навісу), який розташований по ширині стіни позивача над входом в приміщення сходової клітини з входом №III, суд вважає що слід зазначити наступне.

Як вказувалось вище позивач представив суду двосторонній акт від 22.06.2011р. заміру маркіза (навісу), відповідно до якого, уточнений розмір маркізу (навісу) що розташований над входом у приміщення сходової клітини зі входом №ІІІ складає 1м 60 см.

В ході огляду відеозапису в судовому засіданні, апеляційною інстанцією встановлено, що дійсно над вхідними дверима позивача у приміщенні сходової клітини (вхід №ІІІ) наявний навіс, встановлений відповідачем, що ним не оспорюється будь-яких документів, що підтверджують звернення відповідача до позивача про дозвіл встановити вказаний навіс, відповідач до суду не надав, а тому наявне порушення прав та законних інтересів позивача, яке потребує захисту.

З урахуванням викладених фактів та встановлених обставин справи судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог шляхом знесення металевої огорожі з воротами зі сторони підпірної стіни №2 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга в цій частині задоволенню, в іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, оскільки є законним та обґрунтованим та прийнятим у відповідності з дійсними обставинами справи.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Міхалич" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 червня 2011 року у справі №5002-2/981.1-2011 в частині зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит" знести металеву огорожу з воротами із сторони підпірної стіни №2 скасувати.

У цій частині прийняти нове рішення, яким зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит" усунути на користь приватного підприємство "Міхалич" перешкоди в користуванні нежитловими приміщенями, що належать позивачу, які розташовані за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 30 шляхом знесення металевої огорожі з воротами зі сторони підпірної стіни №2.

В іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 червня 2011 року у справі №5002-2/981.1-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя< Підпис >О.І. Проценко

Судді< Підпис >І.В. Євдокімов

< Підпис >Т.П. Фенько

Розсилка:

1. Приватне підприємство "Міхалич" (вул. Д. Ульянова, 15/1, кв. 6,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" (вул. М. Залкі, 27-67,Сімферополь,95000)