Постанова № 18474397, 21.09.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2011 року Справа № 2-2/945-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіБорисової Ю.В.,

суддівГолика В.С.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 01.09.11, приватне підприємство "Термо плюс";

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 21.09.11, відкрите акціонерне товариство "Судацький Агробуд";

третьої особи: не з`явився, відділ капітального будівництва Судацької міської ради;

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Судацький Агробуд" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 23 червня 2011 року у справі №2-2/945-2010 з врахуванням додаткового рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 24 червня 2011 року у справі №2-2/945-2010

за позовом приватного підприємства "Термо плюс" (вул. Беляєва, 12, місто Кіровоград, 25030)

до відкритого акціонерного товариства "Судацький Агробуд" (пров. Будівельників, 8, місто Судак, 98000)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: відділ капітального будівництва Судацької міської ради (вул. Леніна, 85а, місто Судак, 98000)

про стягнення 272571,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2010 року приватне підприємство „Термо плюс” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відкритого акціонерного товариства „Судацький Агробуд” про стягнення 272571,60 грн. заборгованості за виконані роботи за договором субпідряду №06004/Ю від 18 січня 2006 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525-526, 882 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що не зважаючи на повне виконання позивачем зобовязань, передбачених договором сторін, відповідач не здійснив свої зобовязання в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, внаслідок чого в нього виникла заборгованість у сумі 272571,60 грн., яку позивач просив стягнути в судовому порядку.

Також, в порядку частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, статті 625 Цивільного кодексу України та статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог. Так, останній просив суд задовольнити позовні вимоги у розмірі 339538,31 грн., з яких 272571,60 грн. сума основного боргу, 15995,85 грн. 3% річних, 50970,86 грн. інфляційні збитки. Також позивач просив суд стягнути з відповідача понесені судові витрати, що повязані з наданням адвокатом правової допомоги в сумі 10000,00 грн., на оплату державного мита - 3395,70 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 23 червня 2011 року у справі №2-2/945-2010 позов задоволено.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства „Судацький Агробуд” на користь приватного підприємства „Термо плюс” 272571,60 грн. боргу, 2725,70 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 5 000,00 грн. оплати за послуги адвоката.

Втім, за текстом судового рішення, судом відмовлено у прийнятті заяви позивача в частині вимог про стягнення з відповідача 150995,85 грн. річних і 50970,86 грн. інфляційних збитків, у звязку з чим повернуто приватному підприємству „Термо плюс” з державного бюджету 670,00 грн. доплати держмита, сплаченого квитанцією за №6421/з53 від 03 червня 2011 року.

Також, 24 червня 2011 року господарським судом Автономної Республіки Крим було прийнято додаткове рішення, яким покладено на відповідача витрати за проведення судових економічної та будівельної експертиз.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що заборгованість відповідача в заявленій до стягнення сумі підтвердилась, оскільки сторони своїми діями узгодили зміни в бік збільшення вартості будівельних робіт в межах договору субпідряду №06004/Ю від 18 січня 2006 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про прийняття вимог про стягнення з відповідача процентів річних та інфляційних збитків, суд першої інстанції виходив з того, що вказаною заявою позивач доповнив позовні вимоги новими вимогами, порушивши приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України через зміну предмету позову після початку розгляду судом справи по суті.

Рішення суду стосовно зменшення суми відшкодування за послуги адвоката до 5000,00 грн. обґрунтовано тим, що розглянутий спір є нескладним, а кількість документів, які адвокату необхідно було підготувати та представити до суду, не є значною.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відкрите акціонерне товариство "Судацький Агробуд" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення місцевого господарського суду від 23 червня 2011 року і додаткове рішення від 24 червня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Також, заявник апеляційної скарги просив судову колегію залучити до участі у справі в якості третьої особи із самостійними вимогами приватне акціонерне товариство „Трест Київміськбуд-1”.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне зясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Заявник апеляційної скарги стверджував, що оскаржене рішення прийнято без урахування прав та інтересів головного замовника-інвестора - приватного акціонерного товариства „Трест Київміськбуд-1”, якого не було залучено до участі у справі. Звертав увагу, що на момент пред'явлення позивачем форм КБ-2 і КБ-3 сторони спору вже не перебували в договірних відносинах. Суд першої інстанції також не взяв до уваги закінчення трирічного терміну давності та не звернув увагу на те, що відділ капітального будівництва Судацької міської ради не є стороною або замовником у договорі субпідряду №060004/Ю від 18 січня 2006 року, а отже, не мав права підписувати наряди та акти приймання виконаних робіт.

Надані позивачем докази заборгованості відповідача, останній вважає нікчемними, не підтвердженими товарними накладними, табелями робочого часу й таке інше.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 липня 2011 року апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Судацький Агробуд" було прийнято до провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя Ю.В. Борисова, судді: Гоголь Ю.М., Гонтар В.І.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 вересня 2011 року розгляд справи відкладався.

За розпорядженням керівництва суду суддів Гоголя Ю.М. та Гонтаря В.І. було замінено на суддів Голика В.С. та Плута В.М.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що відбулось 21 вересня 2011 року, представник позивача підтримав вимоги заявленого ним позову та заперечував проти доводів апеляційної скарги. Представник відповідача, у свою чергу, наполягав на вимогах заявлених у скарзі, просив судову колегію рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Також, просив залучити до справи у якості третьої особи приватне акціонерне товариство „Трест Київміськбуд-1”, мотивуючи клопотання тим, що між вказаним товариством та товариством відповідача 20 січня 2004 року був укладений договір генпідряду №119 на будівництво житлового будинку по вул. Гвардійській в місті Судак, а оскільки передбачені договором роботи є тотожніми тим, що за замовленням відповідача виконувалися позивачем як субпідрядником за договором №06004/Ю від 18 січня 2006 року, стягнення з відкритого акціонерного товариства "Судацький Агробуд" грошових коштів матиме наслідки для приватного акціонерного товариства „Трест Київміськбуд-1” як генерального замовника.

Представник відділу капітального будівництва Судацької міської ради у судові засідання суду апеляційної інстанції не зявлявся, своїм процесуальним правом на участь у судових засіданнях не скористався, про причини неявки судову колегію не повідомив.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи достатньо характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи за наявними у справі документами та враховуючи пояснення сторін, надані у попередніх судових засіданнях.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.

18 січня 2006 року відкрите акціонерне товариство „Судацький Агробуд” (за договором генпідрядник) та приватне підприємство „Термо плюс” (за договором субпідрядник) уклали договір субпідряду за №06004/Ю на будівельні спеціальні роботи на об'єкті: 81-квартирний житловий будинок по вул. Гвардійська в місті Судак Автономної Республіки Крим (том 1, а.с. 16-17).

Згідно з розділом 2 договору генпідрядник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі виконати роботи, обумовлені функціями генпідрядника, створити умови для ефективної і безперервної роботи субпідрядника. Субпідрядник прийняв на себе зобов'язання по виконанню будівельних спеціальних робіт в межах будівельного майданчику на об'єкті: 81-квартирний житловий будинок по вул. Гвардійська в місті Судак, згідно затвердженій проектно-кошторисній документації та встановлених договором строків і ціни (пункт 2.2 договору).

Вартість будівельних спеціальних робіт та інших витрат за договором визначена розділом 3 договору та склала 600000,00 грн. ( пункт 3.1 договору).

Відповідно до умов пункту 3.2 договору вартість робіт переглядається сторонами за наступних умов: зміна обсягів та складу робіт за обґрунтованим рішенням генпідрядника; прийняття нових законодавчих актів, що знайде відображення у відповідних документах Держбуду.

Відповідно до умов пункту 5.1 договору генпідрядник забезпечує безперервне фінансування будівництва обєкту у відповідності до умов цього договору.

Так, генпідрядник на протязі 10 банківських днів з дня підписання договору зобов'язаний перерахувати авансовий платіж в розмірі 25 % від загальної суми договору на розрахунковий рахунок Субпідрядника (пункт 5.2 договору).

Пунктом 5.3. договору сторони передбачили, що генпідрядник підписує щомісячно довідки форми КБ-2В та КБ-3 у дводенний термін після подання їх субпідрядником.

Акти виконаних робіт готує субпідрядник та передає їх для підписання технагляду у термін не пізніше 27 числа звітного місяця, генпідрядник на протязі 2-х робочих днів перевіряє і підписує їх у частині фактично виконаних обсягів робіт та їх якості, або висуває свої зауваження. Після зняття зауважень акти КБ 2В повертаються генпідряднику для включення до реєстру 1-го числа наступного за звітним місяця.

Генпідрядник щомісячно проводить розрахунки за виконані роботи на протязі 15-ти робочих днів після підписання форми КБ -2в (акт приймання виконаних підрядних робіт) та форми КБ - 3 (довідка про вартість виконаних підрядних робіт).

Судом встановлено, що у виконання умов договору позивачем був складений акт приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідка про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за квітень 2009 року на суму 272571,60 грн. (том 1, а.с. 8-15). Вказані документи були прийняті та підписані у графі "замовник" відділом капітального будівництва Судацької міської ради, як пояснив позивач, у зв'язку із тим, що відповідач (генпідрядник) не прибув для приймання виконаних робіт.

Згідно умов договору сторін, вони домовились, що вартість щомісячно виконаних субпідрядником робіт та інших витрат визначається відповідно до ДБН Д.1. - 1-2000, але в межах установленої вартості згідно з пунктом 3.1 договору (пункт 5.4 договору).

Пунктом 5.5 договору також передбачено, що субпідрядник щомісячно перераховує генпідряднику 1,5% від перерахованої суми за виконання функції генпідрядника згідно пункту 2.1. договору, а пункт 5.6 встановлює, що кінцевий розрахунок проводиться після здачі будівельних спеціальних робіт та визначається згідно узгодженої договірної ціни.

Вимоги до проектної документації викладені у розділі 6 договору. Так, пунктом 6.1. передбачено, що генпідрядник передає проектно-кошторисну документацію в обсязі і термін, що забезпечує своєчасне виконання робіт.

Зміни і доповнення до проекту в процесі будівництва оформлюються генпідрядником та субпідрядником в письмовій формі і погоджуються зі зміною обсягів робіт, вартості і строків виконання. Таке погодження повинно здійснюватись шляхом складання додаткової угоди, договірної ціни, підписаної обома сторонами (пункт 6.2 договору).

Договір вступає в силу з часу підписання його сторонами і діє до повного виконання обов'язків (пункт 12.2 договору).

Також, з матеріалів справи вбачається, що сторони продовжили термін виконання будівельних спеціальних робіт терміном до 31 грудня 2008 року з правом дострокового закінчення шляхом укладення додаткової угоди №2 від 01 січня 2008 року.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за договорами ним виконувалися належним чином, роботи були прийняті в повному обсязі, факт виконання даних робіт підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за квітень 2009 року на суму 272571,60 грн. За переконанням позивача, відділ капітального будівництва Судацької міської ради цілком правомірно прийняв роботи й підписав довідку за формою КБ-2в, оскільки за договором мав функції технічного нагляду.

Втім, відповідач зобовязання щодо прийняття виконаних робіт безпідставно не виконав та не провів розрахунку, порушивши умови договору, у звязку з чим у останнього виникла заборгованість.

Позивачем на адресу відповідача для розгляду та оплати поштовою кореспонденцією з повідомленням №1702800 від 12 вересня 2009 року були надіслані підписані відділом капітального будівництва Судацької міської ради форми КБ-2в та КБ-3 за квітень2009 року на суму 272571,60 грн.

В матеріалах справи міститься копія поштового повідомлення про вручення поштової кореспонденції, яка свідчить про те, що 22 вересня 2009 року відповідач надіслані документи отримав, однак, як стверджує позивач, відповідь на заявлену вимогу відкрите акціонерне товариство „Судацький Агробуд” не надало (том 1, а.с. 18), що й зумовило звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №06004/Ю є договором будівельного підряду.

Відповідно до статті 318 Господарського кодексу України за договором будівельного підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Згідно статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку (стаття 838 Цивільного кодексу України).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (частина четверта статті 882 Цивільного кодексу України).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що сторони своїми діями узгодили зміни в сторону збільшення вартості будівельних робіт в межах договору субпідряду №06004/Ю від 18 січня 2006 року.

Ціна договору складає 600000,00 грн., втім, встановлено, що виконання робіт фактично склало 3017758,00 грн., тобто вище вказаної ціни договору. Оскільки існує спір щодо стягнення з відповідача 272571,60 грн. за виконану в межах договору субпідряду №06004/Ю від 18 січня 2006 року роботу, отже, оплачено вже більш ніж 2000000,00 грн.

Наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень (№1790 у томі 1 на а.с. 142 та №1707 у томі 1 на а.с. 141) свідчать про сплату відповідачем авансових платежів на виконання будівельно-монтажних робіт по 81-квартирному житловому будинку по вул. Гвардійська в місті Судак відповідно договору №06004/Ю від 18 січня 2006 року на загальну суму 700000,00 грн., що також є доказом узгодження сторонами збільшення вартості робіт.

З акту звірки взаємних розрахунків від 01 березня 2010 року за договором субпідряду №06004/Ю від 18 січня 2006 року, наданого відповідачем, вбачається що сторонами узгоджено збільшення вартості робіт за договором.

Втім, як встановлено судом, відповідач відмовився від підписання акту приймання робіт за квітень 2009 року, вказуючи на те, що цей акт містить роботи минулих періодів.

Аналізуючи встановлені обставини та дослідивши наданий суду акт приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року за формою КБ-2в, судова колегія вважає, що з боку замовника він безпідставно підписаний представником відділу капбудівництва Судацької міськради з огляду на приписи статті 838 ЦК України. Водночас, й відповідачем ВАТ "Судацький Агробуд" суду не надані належні докази правомірності підписання вказаного акту, що свідчить про порушення відповідачем приписів статті 882 вказаного кодексу.

З огляду на наявність спору щодо обсягів та вартості виконаних у квітні 2009 року робіт, в процесі розгляду справи в суді першої інстанції були призначені комплексна судово-економічна (висновок №1175) та будівельно-технічна (висновок №1174) експертизи.

Висновками судової будівельнотехнічної експертизи за №1174 підтверджено, що обсяги виконаних робіт, які предявлені до огляду, відповідають обсягам виконаних робіт зазначеним в Акті №б/н приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року від б/д, замовник - відділ капітального будівництва Судацької міської ради, генпідрядник - відкрите акціонерне товариство "Судацький Агробуд", субпідрядник приватне підприємство „Термо Плюс”, Договір № (не вказано), найменування будівництва „Житловий будинок з вбудовано прибудованими приміщеннями у м. Судак. ”Позамайданчикові мережі”, найменування об'єкта „Житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями у м. Судак. Позамайданчикові мережі”, на суму 272571,60 грн.

Також, з цього висновку вбачається, що у відповідності до Правил визначення вартості будівництва та розрахунків, зроблених на підставі даних, отриманих при огляді, була розрахована вартість виконаних будівельних робіт. Аналізом отриманих результатів розрахунку встановлено, що вони збігаються з обсягами фактично виконаних робіт приватним підприємством „Термо плюс”, зазначених ним в акті приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року.

Проведеною 30 вересня 2010 року експертизою (висновок №1175), згідно представлених приватним підприємством „Термо Плюс” бухгалтерських документів, заборгованість відкритого акціонерного товариства „Судацький Агробуд” підтвердилась.

Також, у вказаному висновку зазначено, що відповідач не надав експертній установі акт приймання-виконаних робіт за квітень 2009 рік, також відповідач не надав бухгалтерські документи за період з 01 вересня 2008 року по 01 травня 2009 рік.

Дослідивши висновки експертиз, заперечення відповідача та пояснення позивача, враховуючи приписи статей 41, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України судова колегія визнала, що судом першої інстанції був зроблений вірний висновок про прийняття експертних висновків як доказу, підтверджуючого наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором субпідряду №06004/Ю від 18 січня 2006 року за роботи, виконані у квітні 2009 року, в сумі 272571,60 грн.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Оскільки відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 272571,60 грн. заборгованості за виконані роботи, позовні вимоги щодо стягнення вказаної суми є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Однак, судова колегія апеляційної інстанції вважає неправомірним висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні клопотання позивача щодо збільшення розміру позовних вимог і стягнення з відповідача 150995,85 грн. процентів річних та 50970,86 грн. інфляційних збитків, а також необґрунтованим посилання на те, що цією заявою позивачем змінено предмет позову.

З цього приводу, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду вважає необхідним зазначити, що предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені у статті 16 Цивільного кодексу України. Під способами захисту слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення субєктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно статті 224 Господарського кодексу України та статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно з частиною 2 цієї норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Системний аналіз зазначеної вище статті цивільного законодавства свідчить, що застосування положень її другої частини передбачає наявність у кредитора права вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, що є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання. А тому, якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, вимоги позивача у заяві про збільшення розміру позовних вимог і стягнення з відповідача 3% річних та суми втрат від інфляції не можна вважати зміною предмета позову. Ці вимоги входять до складу боргових зобовязань відповідача, тому заявлені позивачем правомірно. Перевіривши суму нарахованих позивачем процентів річних та інфляційних, судова колегія погоджується із розрахунком, визнає його правильним, отже вимоги позову про стягнення з відповідача 150995,85 грн. процентів річних та 50970,86 грн. інфляційних збитків також підлягають задоволенню.

З цього ж приводу слід зазначити про невірний висновок місцевого господарського суду про повернення грошових коштів судового збору в сумі 670,00 грн.., сплачених позивачем додатково при зверненні з заявою про збільшення суми позову, до державного бюджету. Цей висновок суду підлягає виключенню з резолютивної частини судового рішення.

Стосовно вимог про стягнення 10000,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката, судова колегія з урахуванням приписів статті 44 Господарського процесуального кодексу України та Роз'яснення Арбітражного суду України від 04.03.98 р. N02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" погодилась з висновком суду першої інстанції щодо обмеження цього розміру з огляду на ступінь складності цієї справи. Таким чином, користуючись наданим процесуальним законом правом, місцевий господарський суд правомірно зменшив розмір відшкодування до 5000,00 грн. і стягнув цю суму на користь позивача з відповідача.

Отже, судове рішення у справі підлягає зміні з огляду на збільшений позивачем розмір позовних вимог, сума якого визнана судом апеляційної інстанції підлягаючою до стягнення.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про залучення до участі у справі приватне акціонерне товариство „Трест Київміськбуд-1” як генерального замовника за відносинами капітального будівництва у якості третьої особи, судова колегія вважає необхідним відмовити у його задоволенні.

Встановлено, що предметом судового розгляду у дійсній справі є спір між приватним підприємством "Термо плюс" та відкритим акціонерним товариством "Судацький Агробуд" з приводу неналежного виконання умов договору №06004/Ю від 18 січня 2006 року щодо оплати виконаних робіт. За цим договором за правилами статті 838 ЦК України підрядник (ВАТ „Судацький Агробуд”) виступає перед замовником (ПАТ „Трест „Київміськбуд-1”) як генеральний підрядник, а перед субпідрядником (ПП „Термо плюс”) - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права предявляти один одному вимоги, повязані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що приватне акціонерне товариство „Трест Київміськбуд-1” стороною дослідженого договору не є, обовязків щодо прийняття робіт або оплати субпідряднику (позивачу) робіт не має, а рішення суду за результатами розгляду справи безпосередньо не впливає на його обовязки за договором з генеральним підрядником (відповідачем у справі), судова колегія визнала недоцільним залучати генерального замовника до участі у справі.

Переглядаючи судові висновки у рішенні господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 червня 2011 року щодо розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції у звязку зі зміною судового рішення та задоволенням позову у повному обсязі визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 2725,70 грн. за оплату державного мита при зверненні з позовною заявою, 670,00 грн. за оплату державного мита при збільшенні позовних вимог та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Переглядаючи розрахунки господарського суду першої інстанції стосовно розподілу судових витрат, повязаних з проведенням судових експертиз, що викладені в ухваленому господарським судом Автономної Республіки Крим 24 червня 2011 року додатковому рішенні у справі, суд апеляційної інстанції визнає необхідним частково скасувати це рішення.

Оскільки у справі було проведено два експертних дослідження у призначених судом експертизах (№1174 та №1175), судовою колегією з врахуванням положень статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України зроблено перевірку правильності розподілу витрат, повязаних з їх оплатою.

Згідно матеріалів справи сума за проведення експертного дослідження №1174 склала 1933,20 грн., а за проведення дослідження №1175 6444,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що оплата судових експертиз покладалася судом на обидві сторони. Як вбачається з наданих позивачем платіжних доручень, ним проведено часткову оплату за 2 експертних дослідження у розмірі 3222,00 грн., тобто по 1611,00 грн. за кожне.

Відповідачем платіжні документи у підтвердження здійснених оплат за судові експертизи суду не представлені, однак представником відповідача заявлено про внесення суми за одну з експертиз.

Враховуючи наявність в матеріалах справи (том 1 а.с. 81) листа Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз про повну оплату експертизи №1175 в сумі 6444 грн., судова колегія вважає, що цим доказом підтверджується внесення відповідачем, ВАТ "Судацький Агробуд", оплати за проведення вказаного експертного дослідження. Втім, з огляду на повну оплату експертизи, вбачається, що кошти позивача в розмірі 3222,00 грн. цілком були перераховані експертною установою на оплату саме цього експертного дослідження (том 1 а.с.81).

Таким чином, при розподілі судових витрат необхідним є стягнення з відкритого акціонерного товариства „Судацький Агробуд” на користь приватного підприємства „Термо плюс” суми витрат за оплату судової економічної експертизи в розмірі 3222,00 грн.

Висновок суду про стягнення з відповідача на користь науково-дослідного інституту 1933,20 грн., на думку судової колегії є правомірним, оскільки експертною установою зазначено про необхідність оплати даного дослідження (том 1 а.с. 89), тому додаткове рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.

Таким чином, оцінивши наявні докази відповідно до вимог статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги не довів обґрунтованість своїх вимог, належних й допустимих доказів в обґрунтування своїх доводів не надав.

Втім, з огляду на положення частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, та у звязку зі зміною судового рішення і частковим скасуванням додаткового, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункти 2, 4), 104 (частина 1 пункти 3, 4), 44, 49, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Судацький агробуд" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 23 червня 2011 року у справі №2-2/945-2010 з врахуванням додаткового рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 24 червня 2011 року у справі №2-2/945-2010 змінити.

Викласти резолютивну частину судового рішення у наступній редакції:

"Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Судацький Агробуд” (98000, м. Судак, пров. Будівельників, 8, р/р26009261805001 в КРУ „Приватбанк” м. Сімферополь, МФО384436, ОКПО 01274107 ІНН 012741001100) на користь приватного підприємства „Термо плюс” (25030, м. Кіровоград, вул. Беляєва, 12, ЄДРПОУ 32833010, р/р26003052901258 в Кіровоградській філії КБ „Приватбанк”, МФО 323583, ІПН 328330111238) суму в розмірі 344538,31 грн., з якої 272571,60 грн. - сума основного боргу, 15995,85 грн. 3% річних, 50970,86 грн. інфляційних втрат та 5000,00 грн. за послуги адвоката.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Судацький Агробуд” (98000, м. Судак, пров. Будівельників, 8, р/р26009261805001 в КРУ „Приватбанк” м. Сімферополь, МФО384436, ОКПО 01274107 ІНН 012741001100) на користь приватного підприємства „Термо плюс” (25030, м. Кіровоград, вул. Беляєва, 12, ЄДРПОУ 32833010, р/р26003052901258 в Кіровоградській філії КБ „Приватбанк”, МФО 323583, ІПН 328330111238) суму судових витрат у розмірі 3631,70 грн., з яких 2725,70 грн. - витрати на оплату державного мита при зверненні з позовною заявою, 670,00 грн. - витрати на оплату державного мита при збільшенні позовних вимог та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

3. Додаткове рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 24 червня 2011 року у справі №2-2/945-2010 скасувати частково та викласти пункт 1 резолютивної частини у новій редакції:

"Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Судацький Агробуд” (98000, м. Судак, пров. Будівельників, 8, р/р26009261805001 в КРУ „Приватбанк” м. Сімферополь, МФО384436, ОКПО 01274107 ІНН 012741001100) на користь приватного підприємства „Термо плюс” (25030, м. Кіровоград, вул. Беляєва, 12, ЄДРПОУ 32833010, р/р26003052901258 в Кіровоградській філії КБ „Приватбанк”, МФО 323583, ІПН 328330111238) суму витрат за сплату судової економічної експертизи в розмірі 3222,00 грн. ".

Пункт 2 резолютивної частини додаткового рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 24 червня 2011 року у справі №2-2/945-2010 залишити без змін.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя< Підпис >Ю.В. Борисова

Судді< Підпис >В.С. Голик

< Підпис >В.М. Плут