Постанова № 18474322, 27.09.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2011 р.

Справа № 10/155-10-4437

м. Одеса

Склад судової колегії змінено розпорядженням голови суду № 550 від 19.09.2011 р. Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сидоренко М.В.

суддів Будішевської Л.О., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання Войт К.В.

за участю представників сторін

від позивача – не з’явився

від відповідачів:

ПП „Аквілон-Курорт-Сервіс” –Наронов О.М.

державний департамент інтелектуальної власності МОН України - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації “Одеська регіональна Академія наук ОРАН”

на рішення господарського суду Одеської області від 29.04.2011 р.

у справі № 10/155-10-4437

за позовом громадської організації “Одеська регіональна Академія наук ОРАН”

до приватного підприємства „Аквілон-Курорт-Сервіс”

державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України

про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням господарського суду від 29.04.2011 р. (суддя Смелянець Г.Є.) в задоволені позову громадської організації „Одеська регіональна Академія наук ОРАН” (далі –ГО „ОРАН”) відмовлено, оскільки суд дійшов висновку, що підстави для визнання свідоцтва на знаки для товарів і послуг № 96392, зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв на знаки для товарів і послуг 10.09.2008 р. з підстав того, що реєстрація вказаного знаку здійснена із порушенням вимог п. 4 ст. 6 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” недійсним відсутні, так як згідно з висновком комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності НДЦ судової експертизи з питань інтелектуальної власності від 18.03.2011 р. № 05/11, твір наукового характеру „Проект. Технічні умови. „Водногрязьовий екстракт Пеловіт-Р /Рідкий біостимулятор/” не є відомим в Україні твором науки.

Не погоджуючись з наведеним вище рішенням ГО „ОРАН” звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його (рішення) скасувати повністю і прийняти нове, оскільки вважає його необґрунтованим та таким, яке не відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому, скаржник вважає, що суддею свідомо здійснена підміна одного письмового доказу –ТУ у 19219238-001-97 Водогрязьовий екстракт –Пеловіт-Р/Рідкий біостимулятор/, на письмовий доказ, саме який підтверджує виключні майнові авторські права позивача на твір „Проект. Технічні умови. „Водогрязьовий екстракт –Пеловіт-Р/Рідкий біостимулятор”, що взагалі в матеріалах справи відсутній. Також, скаржник зазначає, що позивач в судовому засіданні 29.04.2011 р. надав докази і про те, що приватне підприємство „Аквілон-Курорт-Сервіс” (далі – відповідач-1) було обізнане з ТУ У 19219238-001-97 Водогрязьовий екстракт –Пеловіт-Р/Рідкий біостимулятор/, оскільки на етикетках, якими марковано продукцію відповідача 1 ще в 2008 р., значилось посилання на ТУ позивача та використовувалось найменування продукту „ПЕЛОВИТ”. Одночасно з цим, скаржник вважає, що питання „Чи являється твір наукового характеру „Проект. Технічні умови. „Водогрязьовий екстракт –Пеловіт –Р /рідкий біостимулятор/” відомим в Україні твором науки?” правовим і тому воно не підлягає дослідженню судової експертизи згідно зі ст. 1 Закону України „Про судову експертизу”, а підлягає вирішенню в судовому засіданні.

Апеляційною інстанцією ухвалою від 16.06.2011 р. призначалась додаткова судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності. На вирішення судової експертизи ставилось питання: чи є частина назви твору „Проект. Технічні умови. „Водогрязьовий екстракт Пеловіт-Р/Рідкий біостимулятор” - „ПЕЛОВІТ” оригінальною?”.

05.09.2011 р. до Одеського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз об’єктів інтелектуальної власності надійшли матеріали даної справи без виконання, оскільки позивачем не було здійснено оплату за проведення названої експертизи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв’язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Оскаржуваним рішенням господарського суду в задоволені позовних вимог відмовлено з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови. Судова колегія вважає висновки господарського суду такими, які не відповідають чинному законодавству, матеріалам та обставинам справи, що згідно до приписів ст. 104 ГПК України є підставою для скасування такого судового рішення. Апеляційну скаргу слід задовольнити виходячи з наступного.

Розглядаючи дану справу, суд першої інстанції дійшов висновку, що зображення слова „ПЕЛОВИТ”, „ПЕЛОВІТ” використовується відповідачем-1 у формі знака для товарів і послуг на підставі відповідного свідоцтва на знаки для товарів і послуг № 96392, яке відповідає умовам надання правової охорони, встановленим Законом України „Про охорону знаків для товарів і послуг”, а тому і підстави для визнання цього свідоцтва недійсним саме на підставі положень названого закону відсутні.

Між тим, господарський суд не звернув уваги на те, що в позовній заяві зазначені також і інші підстави, на яких ґрунтується позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва № 96392, а саме: отримання ПП „Аквілон-Курорт-Сервіс” свідоцтва з порушенням авторського права на твір позивача (том 1 а. с. 3) з посиланням на ст. 9 Закону України „Про авторське право і суміжні права”. Згадана підстава позовних вимог судом першої інстанції взагалі не досліджувалась і будь-який висновок з цього питання в мотивувальній частині судового рішення відсутній.

Між тим, відповідно до приписів ст. 9 Закону України „Про авторське право і суміжні права” частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

Таким чином, назва твору підлягає охороні як об'єкт авторського права тільки у тому випадку, коли вона є результатом творчої діяльності автора (є оригінальною) і саме може використовуватися самостійно.

Вирішення питання щодо оригінальності та можливості самостійного використання частини твору потребує спеціальних знань. Враховуючи положення ст. 41 ГПК України, судом першої інстанції ухвалою від 05.01.2011 р. призначалась судова експертиза, за результатами розгляду якої отриманий висновок № 05/11 Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності. З висновку експертизи вбачається, що: 1) частина твору наукового характеру „Проект. Технічні умови. „Водногрязьовий екстракт –Пеловіт-Р /Рідкий біостимулятор/”, а саме частина „Пеловіт-Р” може використовуватися самостійно; 2) частину твору наукового характеру „Проект. Технічні умови. „Водногрязьовий екстракт –Пеловіт-Р /Рідкий біостимулятор/”, а саме частину „Пеловіт-Р” використано у знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 96392; 3) твір наукового характеру „Проект. Технічні умови. „Водногрязьовий екстракт –Пеловіт-Р /Рідкий біостимулятор/” не є відомим в Україні твором науки.

Дослідивши зазначений вище висновок експертизи № 05/11, судова колегія вважає його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, обставинам справи та повністю з ним (висновком) погоджується. Експерт ґрунтовно і повністю відповів на поставлені для вирішення експертизи питання. Судова колегія не має підстав для непогодження з якимсь із доводів експерта.

Як вже зазначено вище, згідно вказаного експертного висновку, частина твору наукового характеру „Проект. Технічні умови. „Водногрязьовий екстракт –Пеловіт-Р /Рідкий біостимулятор/”, а саме його частина „Пеловіт-Р”, яка використана у спірному знаку для товарів і послуг № 96392, може використовуватися самостійно, тобто ця частина наукового твору розглядається як самостійний твір і охороняється, відповідно до наведених вище положень ст. 9 Закону України „Про авторське право і суміжні права”.

При цьому, частиною першою статті 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права” передбачено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. А згідно з частиною третьою цієї статті виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти будь-яке використання твору іншими особами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, у разі видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково.

З огляду на викладене свідоцтво на знаки для товарів і послуг № 96392 підлягає визнанню недійсним саме на підставі п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, оскільки його зображення порушує авторські права позивача.

З огляду на викладене, позов про визнання свідоцтва на знаки для товарів і послуг недійсним підлягає задоволенню. Апеляційну скаргу слід задовольнити, а судові витрати за подачу позову та апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України, покласти на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залиши

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 29.04.2011 р. по справі № 10/155-10-4437 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво України на знак для товарів та послуг № 96392 недійсним.

Стягнути з приватного підприємства „Аквілон-Курорт-Сервіс”, державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України на користь громадської організації “Одеська регіональна Академія наук ОРАН” 127,50 грн. державного мита за подачу позовної заяви і апеляційної скарги та 236 грн. ІТЗ судового процесу.

Зобов’язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

ти без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 21.09.2010 р. у справі № 4/125-ПД-10 без змін.

Головуючий суддя Сидоренко М.В.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Гладишева Т.Я.

Постанова підписана 29.09.2011 р.