Постанова № 18474283, 27.09.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2011 р.Справа № 25/7-10-32

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 509 від 05.09.2011 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, О.Л. Воронюка замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Л.В. Поліщук)

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 524 від 09.09.2011 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Л.В. Поліщук замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, М.С. Петрова)

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5 (довіреність № 4 від 12.01.2011 року)

від відповідача: ОСОБА_6 (довіреність № 317 від 29.01.2010 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_7

на рішення господарського суду Одеської області від „03” серпня 2011 року

по справі № 25/7-10-32

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок „Північний”, м. Одеса

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_7, м. Одеса

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 24835,78 грн.

В С Т А Н О В И В :

У січні 2010року Товариство з обмеженою відповідальністю „Ринок Північний” (надалі позивач, ТОВ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (надалі відповідач, ФОП) про зобовязання відповідача звільнити торгове місце №С-5 загальною площею 15,0 кв.м, облаштоване тимчасовою нестаціонарною спорудою (павільйоном), розташоване на території ТОВ „Ринок Північний” за адресою: АДРЕСА_2, шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди павільйону, а також про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 19 930,08 грн., заборгованості по ринковому збору у розмірі 1 856,40 грн., неустойки у розмірі 39860,16 грн., 3 % річних у сумі 597,90 грн., інфляційних у сумі 2 451,40 грн. всього 64 695,94 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення п.п.16, 20 Правил торгівлі на ринках ФОП ОСОБА_7 не уклала з адміністрацією ринку письмову угоду про користування торговельними місцями, а з 20.01.2009 року не сплачувала ринковий збір та за послуги ринку, у звязку з чим у неї немає підстав для користування торговельними місцями №С-5.

В ході розгляду справи позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив суд зобовязати відповідача звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки, площею 15,0 кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка обладнана торговельним місцем №С-5 шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди (павільйону), загальною площею 15 кв. м., а також стягнути з відповідача збитки у розмірі 24853,78 грн. Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на ст.ст. 20, 173-175, 193, 217, 218, 224, 226, 230, 343 ГК України, ст.ст. 3, 4, 11, 15, 16, 509, 526, 611, 625, 759, 782, 785, 1166 ЦК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.08.2011 року (суддя Малярчук І.А.) позовні вимоги задоволені частково. ФОП ОСОБА_7 зобовязано звільнити самовільно зайняту частку земельної ділянки, площею 15 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2, яка обладнана торговельним місцем №С-5, шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди (павільйону), загальною площею 15 кв. м.. Стягнуто з ФОП ОСОБА_7 11500 грн. шкоди у вигляді орендних платежів за фактичне користування земельною ділянкою, 119,99 грн. державного мита, 109,27 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на положення, ч.ч.1, 2 ст.774, ч.1 ст.792, ч.ч.1, 4 ст.22, ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України, ст.224 ГК України, ст.95, ч.2 ст.152, ч.1 ст.211, ч.ч.1, 2, 3 ст.212 ЗК України та вмотивовано тим, що позивачем при розгляді справи доведено факт незаконного здійснення підприємцем ОСОБА_7 підприємницької діяльності на території ТОВ „Ринок Північний”, оскільки вона не має договору на користування торговим місцем, не сплачує ринковий збір та орендну плату, а тому безпідставно користується торговельним місцем.

Не погодившись з рішенням суду, ФОП ОСОБА_7 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ „Ринок Північний” відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на п.20 „Правила торгівлі на ринках”, затверджених Наказами Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством внутрішніх справ, Державною податковою адміністрацією України, Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України, від 15.07.2005 року №57/188/84/105, п.15 „Правил торгівлі на ринку” затверджених рішенням Одеської міської ради №4221-ІV від 15.07.2005 року, Положення про ринковий збір, затверджене рішенням Одеської міської ради від 26.03.2003 року №1074-XXIV (зі змінами) та мотивує свої вимоги тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що ринок є спеціальним субєктом господарювання і у даному випадку застосовуються спеціальні норми законодавства. Більш того, у адміністрації ринку, фактично не має прав, за власним бажанням не укладати договори оренди торговельних місць. Такий договір необхідно запропонувати підприємцю, а у разі відмови, звернутися до суду з позовом про зобовязання укласти такий договір. Тільки після цього виникає підстава для звернення до суду з позовом про звільнення торговельного місця, адже підприємець, в такому випадку, ухиляється від належного оформлення договірних відносин.

ТОВ „Ринок Північний” відзив на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_7 до суду не надав, але його представник у судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а оскаржуване рішення залишити без змін, вважаючи його обгрунтованим, відповідаючим нормам діючого законодавства та матеріалам справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення її обставин та відповідність ним висновків суду першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, ТОВ „Ринок Північний” є субєктом підприємницької діяльності, одним із видів діяльності якого є роздрібна торгівля з лотків та на ринках. Згідно Договору оренди землі від 29.04.2009 року, укладеного з Одеською міською радою (Орендодавець), ТОВ „Ринок Північний” є орендарем земельної ділянки площею 33 041 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка надана у користування для експлуатації та обслуговування торговельного ринку, згідно з планом земельної ділянки строком на 15 років.

Відповідно до Правил торгівлі на ринках, затверджених наказами Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, ДПА України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України 26.02.2002 року № 57/188/84/105:

- ринок це субєкт господарювання створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обовязками якого є надання послуг та створення для продавців та покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (п. 2 Правил);

- торговельне місце площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (в т. ч. ручних), у контейнерах, кіосках, на латках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджується відповідно до законодавства (п. 13 Правил);

- на торговельному місці продавця (фізичної особи субєкта підприємницької діяльності) установлюється табличка із зазначенням його прізвища, імені та по батькові, номера свідоцтва про державну реєстрацію як субєкта підприємницької діяльності та назви органу, що здійснив цю реєстрацію, а також розміщується копія патенту за фіксованим розміром податку, чи копія свідоцтва про сплату єдиного податку та копія ліцензії у разі здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (п. 16 Правил);

- продавець повинен мати при собі: документи про сплату ринкового збору та послуг ринку. У разі використання торговельного місця на умовах оренди в продавця повинна бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди копія такої угоди із субєктом підприємницької діяльності (орендодавця);

- під час проведення органами контролю ринку та адміністрацією ринку перевірок субєктів підприємницької діяльності продавці повинні предявити зазначені документи (п. 16 Правил);

- за право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством (п. 18 Правил);

- тарифи на послуги ринку, що повязані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства (п. 19 Правил);

- адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначити термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торгівельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок та їх вартість (п. 20 Правил);

- продавці на ринках зобовязані сплатити ринковий збір до початку торгівлі. Торгівля без документів, що підтверджують сплату ринкового збору, послуги за утримання торговельного місця в належному стані та інших послуг ринку, забороняється (п. 23 Правил);

документи про сплату ринкового збору та за утримання торговельного місця в належному стані повинні зберігатися продавцем до закінчення торгівлі (п. 24 Правил);

- адміністрація ринку зобовязана справляти ринковий збір, контролювати його оплату продавцями та перераховувати цей збір до місцевого бюджету, здійснювати контроль за використанням продавцями торгівельних місць за призначенням (п. 35 Правил).

Позивач зазначає, що підприємець ОСОБА_7 здійснює свою підприємницьку діяльність на території ринку на торговельному місці №С-5 на території ринку „Північний”, орендарем якої є ТОВ „Ринок Північний”.

Враховуючи, що орендарем земельної ділянки, на якій розташований ринок, а отже й площі, відведені під спірні торговельні місця, позивач став тільки з 29.04.2009 року, право на надання торговельних місць на визначений термін шляхом укладення договору оренди торговельного місця, він набув тільки з 29.04.2009 року Типовий договір оренди торговельного місця затверджено постановою КМУ від 05.03.2009 року в редакції постанови КМУ від 29.07.2009 року № 868.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.3 ст. 184 ГК України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Укладення договору оренди торговельного місця є обовязковим відповідно до п.20 Правил торгівлі на ринках та п.19 Правил торгівлі на ринках, затверджених рішенням Одеської міської ради від 15.07.2005 року №4221-ІV (із змінами і доповненнями).

Згідно з ч.ч.1-7 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Позивачем не надано доказів направлення після 29.04.2009 року проекту договору оренди торговельного місця ФОП ОСОБА_7. Посилання на те, що відповідно до п.4 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою КМ України від 29.07.2009 року № 868, ринок укладає договір оренди торговельного місця із підприємцем за його заявою, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки в будь-якому випадку за умови, що ФОП ОСОБА_7 вже фактично користувалась торговельними місцями на ринку „Північний” станом на 29.04.2009 року, позивач мав можливість ініціювати укладення договору оренди торговельних місць на основі типового договору в судовому порядку, оскільки законодавство передбачає обовязковість укладення договору шляхом прямої вказівки на це в Правилах торгівлі на ринках.

Як свідчать матеріали справи, користування ФОП ОСОБА_7 торговельним місцем №С-5 здійснювалося ще до укладення ТОВ „Ринок Північний” договору оренди земельної ділянки з Одеською міською Радою від 29.04.2009 року, на підставі договору суборенди з іншими субєктами господарської діяльності ФОП ОСОБА_8 від 01.04.2008 року, та ФОП ОСОБА_9 від 01.10.2008 року. При цьому слід зазначити, що ТОВ „Ринок Північний”, в свою чергу, були укладені договори оренди з вище названими підприємцями від 01.04.2008 року та від 01.01.2009 року, які за взаємною угодою сторін від 30.06.2009 року були розірвані. Між тим, договір оренди, якій був укладений між ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 від 01.04.2008 року та на якій послався в своєму рішенні суд першої інстанції діяв до 30.09.2008 року і в подальшому, згідно п.7 цього договору не пролонгувався, так як в матеріалах справи відсутні будь-які додаткові угоди сторін про його продовження.

Отже, вже станом на 30.09.2008 року, ТОВ „Ринок Північний” мав можливість ініціювати укладання договору оренди торговельного місця з відповідачем на підставі п.20 „Правил торгівлі на ринках”.

Порушення прав позивача на користування земельною ділянкою не має відношення до спірних правовідносин, які не мають в своїй основі користування земельною ділянкою, оскільки в оренду ринком надається не земельна ділянка, а площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю, тощо, тобто торговельне місце, що не є тотожним.

Таким чином, господарським судом невірно вказано на те, що позивачем обґрунтовані позовні вимоги з посиланням на норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини.

Стосовно стягнення з ФОП ОСОБА_7 збитків у вигляді неодержаного прибутку (упущеної вигоди), то апеляційна інстанція також не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо підстав для їх стягнення.

ФОП ОСОБА_7 не укладала з адміністрацією ринку письмової угоди про користування торговельним місцем №С-5, оскільки ринок з такою пропозицією у встановленому порядку до неї не звертався, а тому підстави для стягнення з неї збитків у вигляді упущеної вигоди за незаконне користування цим місцем (в розмірі орендної плати) за період з січня 2009 по грудень 2009 відсутні.

Щодо оплати за послуги ринку і ринковому збору, то позивачем не доведено, що ФОП ОСОБА_7 кожного дня у вказаний в розрахунку період здійснювала торговельну діяльність на вказаному місці і не сплачувала (щодня) ринковий збір і плату за послуги ринку.

Відповідно до ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту права або законні інтереси якого порушено.

Відшкодування збитків це міра відповідальності за правопорушення у сфері господарюванню, тому її застосування можливим лише за наявності підстави відповідальності, передбачені законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобовязання контрагентом, наявність і розмір понесених нею збитків, причинний звязок між правопорушенням і збитками. В свою чергу, відповідач має право доводити відсутність своєї вини у заподіянні збитків, якщо відповідно до закону вина в цьому разі є умовою відповідальності.

Стосовно стягнення ринкового збору, слід вказати наступне.

Ринковий збір це місцевий податок, він справляється з кожного підприємця за один робочий день. Касовий чек про сплату такого збору діє тільки один день.

Адміністрація ринку кожен день повинна справляти ринковий збір, фіксуючи кількість підприємців за день, контролювати його оплату продавцями та перераховувати цей збір до місцевого бюджету в терміни та в обсягах, передбачених чинним законодавством, а тому заборгованість по несплаті ринкового збору не є збитками ринку та має іншу правову природу.

Доказів того, що відповідач кожен день на протязі 2009 року здійснював торговельну діяльність і не сплачував, або ж відмовлявся від сплати ринкового збору позивачем не надано. Стягнення несплаченого ринкового збору в судовому порядку за позовом ТОВ „Ринок Північний” чинним законодавством не передбачено, адже позивач справляє ринковий збір та перераховує його до місцевого бюджету.

ТОВ „Ринок Північний” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти позивачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від „03” серпня 2011 року по справі № 25/7-10-32 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ФОП ОСОБА_7 задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_7 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „03” серпня 2011 року по справі № 25/7-10-32 скасувати.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок „Північний” відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок „Північний” (65025, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 24544420) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_7 (65000, АДРЕСА_1, і/н НОМЕР_1) 99,99 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказу за постановою доручити господарському суду Одеської області.

5. Повернути Фізичній особі підприємцю ОСОБА_7 (65000, АДРЕСА_1, і/н НОМЕР_1) зайве сплачене державне мито за розгляд апеляційної скарги у сумі 24,50 грн., згідно квитанції № 4361.354.1 від 17.08.2011 року, про що видати відповідну довідку.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Повний текст постанови

складено „28” вересня 2011 року.