Постанова № 18474166, 22.09.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2011 року Справа № 5005/4096/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А. доповідач,

суддів: Герасименко І.М., Науменка І.М.

при секретарі судового засідання Манчік О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник, довіреність №979 від 18.07.11;

від відповідача: ОСОБА_2. представник, довіреність №10/016-юр від 23.03.11;

від відповідача: ОСОБА_3. представник, довіреність №77/016-юр від 23.08.11;

від третьої особи: ОСОБА_4. представник, довіреність №1Д-08 від 30.12.10;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011р. у справі №5005/4096/2011

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз”, м. Дніпропетровськ,

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “ДніпроАзот”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: закрите акціонерне товариство “УКРГАЗ-ЕНЕРГО”, м. Київ,

про стягнення 12745769 грн. 20 коп.,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2011 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” (далі ПАТ “Дніпропетровськгаз”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “ДніпроАзот” (далі ВАТ “ДніпроАзот”) про стягнення 12745 769, 20 грн. за надання послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами в період березень-травень 2008 року.

Ухвалою господарського суду від 04.05.2011р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача закрите акціонерне товариство “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” (далі ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО”).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011р. у справі №5005/4096/2011 (суддя Первушин Ю.Ю.) в позові відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що між сторонами по справі не було укладено договір про надання позивачем послуг з транспортування природного газу відповідачу у період з березня по травень 2008 року, тому відсутні підстави для відшкодування витрат за надані послуги; встановлені судом обставини виключають можливість стягнення з відповідача спірної суми.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ “Дніпропетровськгаз” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011р. у справі №5005/4096/2011 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на здійснення транспортування відповідачу у березні-травні 2008р. природного газу, підтвердженням чого є надані акти про кількість прийнятого газу, які підписані представниками сторін та скріплені печатками; на абзац 3 п.10 Порядку забезпечення споживачів природним газом, який встановлює, що постачальники природного газу з ресурсів НАК “Нафтогаз України” чи ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” укладають з газотранспортними підприємствами НАК “Нафтогаз України” та субєктами господарської діяльності, що мають ліцензію на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами, договори про транспортування природного газу; на лист НКРЕ України №05-39-14/4206 від 07.09.2005р.; на обовязок відповідача сплатити отримані послуги за транспортування; на відсутність доказів поставки спірного газу відповідачу ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО”; на порушення відповідачем встановлених вимог щодо здійснення господарської діяльності в сфері енергопостачання.

В відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, а скаргу без задоволення, оскільки підприємством не укладалися договори на транспортування природного газу з ПАТ “Дніпропетровськгаз”, зобовязання перед ПАТ “Дніпропетровськгаз” щодо оплати послуг із транспортування природного газу та щодо компенсації понесених витрат за надання таких послуг іншим особам відсутні.

Третя особа ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” в письмових поясненнях на апеляційну скаргу заперечує проти поставки відповідачу природного газу в березні-травні 2008р., вказуючи, що у спірний період відповідач передплату за газ не здійснював, акти прийому-передачі природного газу не підписувалися.

22.09.2011р. представник позивача звернувся до апеляційного суду з заявою про витребування в Обєднаного диспетчерського управління фактичної звітності про надходження та розподіл природного газу за березень-травень 2008р., а також інформації стосовно дійсного постачальника природного газу відповідачу в цей період.

Заява задоволенню не підлягає, оскільки за матеріалами справи позивач вже звертався до Обєднаного диспетчерського управління та отримав відповідну звітність (т.1 а.с.70, 95-96), до того ж, по даній справі мова йде не про оплату отриманого газу, а про сплату послуг з транспортування природного газу.

Заслухавши доповідь суддідоповідача, пояснення представників сторін, третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

30.01.2007р. між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” (виконавець), правонаступником якого є позивач, та закритим акціонерним товариством “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” (замовник) був укладений договір №12/66/Тр-07 про надання послуг з транспортування природного газу, за умовами якого виконавець зобовязався прийняти та протранспортувати природний газ системою розподільчих газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користуванні виконавця, від пунктів приймання-передачі газу газорозподільних станцій (надалі ГРС) на магістральних трубопроводах та/або пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України до пунктів призначення: газопроводів споживачів та/або до ГРС для передачі визначеним замовником та доведеним (підтвердженим) до виконавця через Обєднане диспетчерське управління ДК “Укртрансгаз” споживачам та/або уповноваженим організаціям, здійснювати облік такого газу, а замовник зобовязався оплатити надані виконавцем послуги з транспортування газу.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині надання послуг з транспортування газу з 01.01.2007р. до 31.12.2011р. включно, а в частині розрахунків за послуги з транспортування газу до їх повного здійснення (п.11.1 договору).

Докази припинення дії договору, розірвання, визнання у встановленому порідку недійсним сторонами суду не надані.

28.11.2007р. між ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” (постачальник) та ВАТ “ДніпроАзот” (покупець) був укладений договір №110/77/Х-08-640/8-1 на постачання природного газу, за яким постачальник зобовязався передати у власність покупця, а покупець зобовязався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, вказаному в статті 2 договору.

Згідно пункту 2.1 договору постачальник передає покупцю газ в обсязі 716950000, 000 куб. м. протягом періоду з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2011 року включно.

В період березень-травень 2008р. між ВАТ “Дніпропетровськгаз” в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства та ВАТ “ДніпроАзот” були підписані акти прийому протранспортованого природного газу, відповідно яких позивачем було передано відповідачу природний газ в обсязі 175 852 224 куб. м., а саме: від 31.03.2008р. за березень 2008р. у кількості 57030 715 куб. м.; від 30.04.2008р. за квітень 2008р. у кількості 58 023 137 куб. м., від 31.05.2008р. за травень 2008р. у кількості 60798372 куб. м.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001р., (в редакції, що діяла у спірний період), постачальники природного газу у разі постачання природного газу за регульованим тарифом укладають з газотранспортними і газодобувними підприємствами та суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на здійснення розподілу природного і нафтового газу, договори про транспортування природного газу. Постачальниками природного газу можуть бути суб'єкти господарської діяльності, які в установленому порядку отримали ліцензію на постачання природного газу (п. 9, п. 10).

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ “ДніпроАзот” не є і не було постачальником природного газу. Постачання природного газу відповідачу повинно було здійснюватись ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” на умовах договору №110/77/Х-08-640/8-1 від 28.11.2007р., за додатковими угодами до якого складовою частиною вартості природного газу є і вартість з його транспортування мережами позивача. На транспортування природного газу позивач уклав з ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” договір №12/66/Тр-07 від 30.01.2007р., за яким транспортні послуги повинні оплачуватись останнім.

Відповідно до п. 14 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1729, газотранспортні і газорозподільні підприємства, до яких відноситься і позивач, зобов`язані здійснювати транспортування природного газу лише в межах виділених лімітів, при цьому забороняється газопостачання споживачів, для яких постачальником не виділено планових обсягів (лімітів) поставки природного газу.

Посилання відповідача на отримання в спірний період природного газу саме від ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” за договором на постачання природного газу №110/77/Х-08-640/8-1 від 28.11.2007р. підтверджується самим договором, додатковими угодами №№1, 2, 3, 4, 5 до вказаного договору, рахунками фактурами ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” на оплату природного газу за спірний період, листами від 08.04.2008р. №05-08/1-01391, від 22.04.2008р. №05-14/2-01510, від 22.09.2010р. №08-132 ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО”, які містять відомості з приводу постачання газу.

З урахуванням норм наведеного законодавства та встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договірні відносини, порушення яких могло б ставитись в вину відповідачу, між сторонами відсутні, а відтак відсутні і підстави для задоволення позову.

Щодо посилання скаржника на акти від 31.03.2008р., від 30.04.2008р., від 31.05.2008р., то вказані акти свідчать лише про технічні аспекти транспортування природного газу до місця передачі відповідачу як покупцеві за договором №110/77/Х-08-640/8-1 на постачання природного газу від 28.11.2007р. з ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО”, стороною за яким позивач не являється.

До того ж, п.12 Порядку забезпечення споживачів природним газом, в редакції на час спірних відносин, було передбачено складання окремих “актів приймання-передачі газу, що пройшов через газорозподільні станції”.

Тобто, акти від 31.03.2008р., від 30.04.2008р., від 31.05.2008р. підтверджують лише приймання-передачу газу, що пройшов через газорозподільні станції, але не підтверджують надання позивачем відповідачу транспортних послуг на певних умовах.

Підписані між позивачем та відповідачем акти не можуть розглядатися як договори про надання послуг з транспортування природного газу.

Відповідач, як споживач, не є субєктом відносин з транспортування газу, його вина в несплаті транспортних послуг власником природного газу відсутня, а зміна правового регулювання у газовій сфері на час виникнення спірних відносин не змінює прав та обовязків споживачів природного газу, витрати на транспортування газу із споживача не підлягають стягненню.

ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО”, як постачальник природного газу, взяло на себе зобовязання поставити природний газ і сплачувати газотранспортним підприємствам та організаціям за послуги по його транспортуванню.

Додатковими угодами до договору на постачання природного газу, укладеного між відповідачем та ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО”, до ціни газу включена вартість витрат постачальника на оплату послуг газотранспортного та газорозподільних підприємств з транспортування та розподілу газу, що свідчить про існування зобовязання з оплати послуг із транспортування природного газу у ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” перед позивачем.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків господарського суду, підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011р. у справі №5005/4096/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Науменко

Суддя І.М. Герасименко

(Повний текст постанови складено 26.09.2011р.)