Рішення № 18473870, 20.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/20020.09.11 За позовом: Військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в

особі Міністерства внутрішніх справ України (позивач 1);

Військової частини 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (позивач 2);

до:Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»;

про:стягнення 133282,18 грн.; Суддя МандриченкоО.В.

Представники Від прокуратури: Від позивача 1: Від позивача 2:не зявились;

ОСОБА_1, представник, довіреність №38/2010 від 08.10.2010 р.;

ОСОБА_2, представник, довіреність №636 від 12.05.2011 р.;

Від відповідача:не зявились; ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військовий прокурор Кіровоградського гарнізону звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивачів з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 133282,18 грн. пені з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представники позивачів позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Державне підприємство Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивачів, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

12.10.2006 р. між позивачем 2 та відповідачем укладений договір №173/иса/лт/424-06 про оренду вертольоту Мі-8 МТВ (заводський номер 93512), за умовами якого позивач 2 передає, а відповідач приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно вертоліт Мі-8 МТВ, що підлягає капітальному ремонту.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що строк оренди складає 3 роки без урахування терміну капітального ремонту, необхідного для приведення повітряного судна до справного стану. Термін оренди повітряного судна може бути продовжений за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди.

12.01.2007 р. між позивачем 2 та відповідачем підписаний акт прийому-передачі повітряного судна.

14.12.2006 р. між позивачем 2 та відповідачем укладена додаткова угода №1 до договору, за умовами якої орендна плата становить 107782,42 грн. за місяць та визначається за кожний наступний місяць шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

04.09.2007 р. між позивачем 2 та відповідачем укладена додаткова угода №2 до договору, за умовами якої сторони погодили, що датою закінчення проведення капітального ремонту є 24.06.2007 р., а нарахування орендної плати починається з 25.06.2007 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 р. у справі №6/226 встановлено неналежне виконання відповідачем умов договору №173/иса/лт/424-06 про оренду вертольоту від 12.10.2006 р. в частині сплати орендної плати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2010 р. у справі №11/450, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2010 р., розірваний договір оренди рухомого військового майна №173/иса/лт/424-06 від 12.10.2006р., укладений між військовою частиною 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та Державним підприємством Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»; зобовязано Державне підприємство Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»повернути військовій частині 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України отримане за договором державне майно, а саме, вертоліт МІ-8МТ, заводський номер 93512, загальною вартістю 1035284,00 грн.

Статтею 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як визначено п. 7.3. договору, повітряне судно повертається відповідачем на аеродром позивача 2 не пізніше дати закінчення терміну дії або дати розірвання договору.

Пунктом 9.8. договору передбачено, що за несвоєчасне повернення повітряного судна відповідач сплачує позивачеві 2 штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від балансової вартості повітряного судна за кожний день прострочення.

Згідно з п. 7.4. договору повітряне судно вважається поверненим позивачеві 2 з моменту підписання сторонами акту приймання передачі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повернув позивачеві 2 повітряне судно лише 10.03.2011 р., що підтверджується приймально-здавальним актом від 10.03.2011 р.

Враховуючи ту обставину, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2010 р. у справі №11/450, яким відповідач зобовязано повернути на користь позивача 2 повітряне судно, набрало законної сили 25.05.2010 р., а відповідач повернув повітряне судно 10.02.2011 р., останнім порушені договірні зобовязання в частині своєчасного повернення повітряного судна, у звязку з чим останньому нарахована пеня у розмірі 133282,18 грн.

Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача та підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»(юридична адреса: інд. 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21; поштова адреса: інд. 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24, корп. 3; код ЄДРПОУ 24964464) на користь Військової частини 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (інд. 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Діброви, 77/95; код ЄДРПОУ 14322859) 133282 (сто тридцять три тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 18 коп. заборгованості. Видати наказ.

3.Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»(юридична адреса: інд. 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21; поштова адреса: інд. 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24, корп. 3; код ЄДРПОУ 24964464) в дохід Державного бюджету України 1332 (одна тисяча триста тридцять дві) грн. 82 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 27.09.2011 р.