Рішення № 18473759, 13.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 64/12013.09.11 за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відкрите акціонерне товариство «Одеський райагропостач»

про звернення стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті № 219/Zr-08-3 від 27.11.08 року,

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 497-ГО/10 від 27.12.2010 року,

від відповідача: не зявився,

Суть спору:

25.05.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта», третя особа: відкрите акціонерне товариство «Одеський райагропостач»про звернення стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті № 219/Zr-08-3 від 27.11.08 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ «Одеський райагропостач», як позичальником за Кредитним договором № 219-08 від 27.11.2008 року, укладеним між ТОВ «Український промисловий банк»та ВАТ «Броварський райагропостач», правонаступником якого є ВАТ «Одеський райагропостач»не повернуто кредитні кошти в сумі 46000000,00 грн., чим порушено умови кредитного договору. А отже виникають усі правові підстави для звернення стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті № 219/Zr-08-3 від 27.11.08 року, укладеним між ТОВ «Український промисловий банк»та Філією № 7 «Херсонська»товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта», укладеним в забезпечення зобовязань за Кредитним договором № 219-08 від 27.11.2008 року.

20.05.2011 року матеріали справи надійшли до Господарського суду міста Києва за підсудністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 64/120, розгляд якої призначено на 17.06.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 05.07.2011 року у звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребувати від учасників судового процесу додаткових документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2011 року розгляд справи було відкладено на 22.07.2011 року у звязку із знаходженням судді Господарського суду міста Києва Зеленіної Н.І. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2011 року розгляд справи було відкладено на 02.08.2011 року у звязку із витребуванням судом доказів та продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2011 року розгляд справи було відкладено на 16.08.2011 року у звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2011 року розгляд справи було відкладено на 13.09.2011 року у звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребувати від позивача додаткові докази.

У судовому засіданні 13.09.2011 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судове засідання 13.09.2011 року представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву від 21.07.2011 року.

У судове засідання 13.09.2011 року представник третьої особи не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених в поясненнях від 02.08.2011 року.

У судовому засіданні 13.09.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

27.11.08 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк»(за договором Банк) та Відкритим акціонерним товариством «Броварський райагропостач»(за договором Позичальник), правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Одеський райагропостач», укладено Генеральний договір № 219-08 про здійснення кредитування та проведення інших активних банківський операцій, де у п. 2.2. сторони домовились, що кожна кредитна операція буде здійснюватись Банком за заявою Позичальника і проводитись на підставі Договорів кредиту, укладених Сторонами в межах встановленого Ліміту Генерального договору.

Відповідно до п. 2.10. Генерального договору всі зобовязання, що випливають з цього Генерального договору та з будь-яких Договорів кредиту, укладених Сторонами в його межах, вважаються зобовязаннями за Генеральним договором.

Згідно з п. 2.4. Генерального договору на момент укладання Генерального договору Ліміт кредитування становив 108000000,00 грн.(або еквівалент цієї суми в іноземній валюті (доларах США, євро, російських рублях) по курсу Національного банку України на дату укладення відповідного Договору кредиту).

Керуючись умовами Генерального договору, в його межах між Позичальником та Банком укладено Кредитний договір № 219-01/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в національній валюті) від 27.11.08 р. (Далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 якого Позивач зобовязався відкрити Позичальнику кредитну лінію у розмірі 46000000,00 грн., строком з 27.11.2008 року до 08.12.2009 року (включно), з процентною ставкою 22 % річних.

До договору укладались додаткові угоди. Так, відповідно до Додаткового договору від 28.11.08 року про внесення змін та доповнень до Кредитного договору змінено сплата Позичальником відсотків нарахованих за період з 27.11.08 року по 27.11.08 року перенесено на 31.12.08 року Відповідно до Додаткового договору від 25.12.08 року про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, сплата Позичальником відсотків нарахованих за період з 28.11.08 року по 27.12.08 року перенесено на 23.01.09 року.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

За кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Виконання позивачем зазначених зобовязань та отримання третьою особою кредитних коштів підтверджується наданими до справи виписками з рахунку, відомостями що підтверджують рух коштів, їх зарахування по винесенню простроченої заборгованості та інше.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичайного ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Позичальник зобовязався повернути кредит до 08.12.09 року включно, тобто термін виконання основного зобовязання настав, ще в грудні 2009 року, але й досі Позичальником не виконується.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту по день його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів здійснюється в валюті кредиту.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

У пункті 7.2 Генерального договору зазначено, що за невиконання або неналежне виконання умов будь-якого з Договорів кредиту, укладених в межах цього Генерального договору, Позичальник несе відповідальність у випадках та розмірі, зазначених у кожному окремому Договорі кредиту.

Відповідно до п.8.1 Кредитного договору у разі порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 3.1 укладеного договору між ТОВ «Укрпромбанк»та ВАТ «Броварський райагропостач»кредитного договору № 219-01/К-08 від 27.12.2008р., визначено, що виконання позичальником зобовязань за договором (повернення кредиту, сплата процентів за користування ним комісії, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором) забезпечується, зокрема але не виключно заставою товарів в обороті.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися зокрема заставою, порукою.

Пунктом 3.1., 3.1.1. Кредитного Договору передбачено, що виконання Позичальник зобовязань за цим договором забезпечується товарами в обороті.

В забезпечення виконання Позичальником зобовязань за Генеральним договором та укладеним в його межах Кредитним договором, між Позивачем та Філією № 7 «Херсонська»Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»укладено Договір застави товарів в обороті № 219/Zr-08-3 р. від 27.11.08 р.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченою заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Стаття 589 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Вимоги Банку про стягнення заборгованості з ВАТ «Одеський райагропостач»за Кредитним договором № 219-01/К-08 від 27.11.2008 р., розглянуто судом у справі № 16/179-10-12/17-382-2011, по якій 10.06.2011 року рішенням Господарського суду Одеської області від 10.06.2011 року по справі № 16/179-10-12/17-382-2011 позовні вимоги ТОВ «Український промисловий банк»до ВАТ «Одеський райагропостач»задоволені та стягнуто заборгованість за кредитним договором № 219-01/К-08 від 27.11.2008 року.

Відповідно до вимог ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1.2. Договору застави Позивачу в заставу передано товари в обороті (Далі Предмет застави) нафтопродукти, а саме:

НайменуванняКількість,

(тон)Ціна з ПДВ за 1 тону (грн.)Вартість,

(грн.)

Бензин А-763,1086460,0020 077,68

Бензин А-808,1976460,0052952,62

Бензин А-953,3806 990,0023 626,20

Бензин А-920,5346600,003 524,40

Дизельне паливо16,1296750,00108870,75

Бензин А-95 Premium37,1877850,00291917,95

СНО3,0606160,0018849,60

Всього71,765519819,20 Згідно до п.1.4. Договору застави вартість Предмету застави становить 519 000 (Пятсот девятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 4.1. Договору застави Позивач набуває право звернути стягнення на предмет застави для задоволення своїх вимог за основним зобовязанням та цим договором, якщо у момент настання стоку виконання основного зобовязання за Кредитним договором воно не буде виконано належним чином.

Відповідно до п. 4.4. Договору застави у випадку порушення Позичальником та/або Заставодавцем обовязків Генерального договору та/або цього договору Заставодержатель надсилає Заставодавцю та/або Позичальнику письмове повідомлення про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет застави у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Заставодержателя залишається без задоволення, Заставодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет застави.

15.06.09 р. Позивач за вих. № 26926 на адресу Позичальника та Відповідача направлено письмову вимогу про усунення порушення, в якій даних субєктів було попереджено про те, що у разі невиконання у тридцятиденний строк зобовязання перед Позивачем, буде розпочато звернення стягнення на Предмет застави в порядку, передбаченому Договором застави.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, що підтвердженні належними та допустимими доказами, позивач на підставі ст. 589 ЦК України, п. 4.1. договору застави отримав право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно зі ст. ст. 24, 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом. У разі задоволення судом позову в рішенні, зокрема, зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 цього Закону.

Згідно з вимогами п. 6 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається початкова ціна предмета застави для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

З цього приводу, зокрема у питаннях, що стосуються оцінки майна предмета іпотеки в Листі Верховного Суду України «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010)»від 07.10.2010 року зазначено, що при вирішенні цих питань суди мають виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі, якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджується, то в суду немає підстав не приймати її до уваги, оскільки вона є умовою договору.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Також відповідно до вказаного Листа Верховного Суду України від 7 жовтня 2010 року зазначено, що суд у своєму рішенні про звернення стягнення на предмет іпотеки може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Заборгованість по кредитному договору на день предявлення позову та розгляду справи судом не погашена.

Враховуючи невиконання зобовязання за кредитним договором № 219-01/К-08 від 27.11.2008 року, позивач отримав право звернути стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості, що утворилась, а тому заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України виплати по сплаті державного мита в розмірі 25 500,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Звернути стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті № 219/Zr-08-3 від 27.11.08 року, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та товариством з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»в особі Філії № 7 «Херсонське товариство з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»а саме: бензин А-76 - 3,108 тон, бензин А-80 8,197 тон, бензин А-95 3,380 тон, бензин А-92 0,534 тон, дизельне паливо 16,129 тон, бензин А-95 Premium 37,187 тон, СНО 3,060 тон., для задоволення вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»за Генеральним договором № 219-08 від 27.11.2008 року про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій в розмірі 84058414,44 грн., в тому числі заборгованість за кредитом 46 000 000,00 грн., заборгованість за процентами 23 355 451,90 грн., пеня 14 702 961,54 грн. шляхом проведення публічних торгів з визначенням початкової ціни продажу предмета застави, що визначена сторонами у договорі застави за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 31088169) в особі Філії № 7 «Херсонське товариство з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325, р/р 32078416101) витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4.Після набрання рішенням чинності видати наказ.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н. І. Зеленіна