Рішення № 18473541, 27.09.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" вересня 2011 р. Справа № 21/5007/70/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Вельмакіної Т.М.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. - довіреність від 01.01.11р.;

від відповідача не з'явився.

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛГА-Логістик" (м.Київ-1) <В особі(назва) >

до Приватного підприємства "Біг Сіті" (м.Новоград-Волинський Житомирська область)

про стягнення 9164,29 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення на його користь з відповідача 9164,29грн., з яких: 8506,83грн. основного боргу та 657,46грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням уточнення до позовної заяви, яке ухвалою суду від 13.09.11р. було прийнято до розгляду. На виконання вимог вказаної ухвали надала для огляду оригінали витребуваних судом документів та податкові накладні №1501 від 31.12.10р., №517 від 16.12.10р., №1152 від 25.12.10р., копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.64-66).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

На адресу суду 06.09.2011р. та 26.09.2011р. повернулися копії ухвал господарського суду Житомирської області від 25.08.2011р. та від 13.09.2011р., направлені відповідачу на його юридичну адресу, вказану у позовній заяві: 11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Героїв Перекопу, 32, з відмітками поштового відділення: "За зазначеною адресою не проживає" (а.с. 46-54, 59-61).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що надійшов на запит суду від Державного реєстратора Житомирської міської ради, станом на 29.08.11р., місцезнаходження відповідача - ПП "Біг Сіті": 11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Героїв Перекопу, 32 (а.с.43-44).

Враховуючи викладене, оскільки витяг з ЄДРПОУ свідчить про те, що відповідач не змінював своєї юридичної адреси, не зважаючи на те, що копії направлених на вказану адресу ухвал господарського суду повернуті органами зв'язку з позначками на конверті: "За зазначеною адресою не проживає" суд вважає, що ним виконано обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що відповідачем не було надано відзив на позовну заяву та інші витребувані ухвалами суду документи, спір вирішується за наявними у справі матеріалами, у відповідності зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши надані до справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 02.12.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олга-Логістик" (постачальник, позивач) та ТОВ "Біг -Сіті" (покупець, відповідач), був укладений договір поставки продукції (далі - Договір, а.с.13), згідно якого постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує товар на умовах та у порядку, визначених цим Договором.

Як вказує позивач у позовній заяві, відповідачем було отримано товар, поставлений позивачем, відповідно до видаткових накладних ТТН №СРЦ-001501 від 31.12.10р. на суму 1988,21грн., ТТН №СРЦ-000517 від 16.12.10р. на суму 4010,68грн., ТТН №СРЦ-001152 від 25.12.10р. на суму 2507,94грн. на загальну суму 8506,83грн. (а.с. 15-16).

Оскільки ПП "Біг Сіті", згідно даних позивача, розрахунки за поставлений товар в обумовлені Договором строки не здійснило, на день звернення ТОВ "Олга-Логістик" до суду, заборгованість відповідача згідно Договору склала 8506,83грн.

Посилаючись на п.п.5.1.,5.4. Договору, позивач нарахував до стягнення з відповідача 657,46грн. пені (а.с.8,35).

Відповідач позов за предметом та підставами пред'явлення не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований та підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів, інших юридичних фактів.

Згідно наданих до справи документів, спір між сторонами виник в процесі виконання умов договору поставки продукції №57 від 02.12.10р. (а.с.13), а саме, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним Договором.

Положеннями частини 1 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

За умовами Договору №57 від 02.12.10р., постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачі товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього Договору (п.1.1. Договору).

За п.1.2. Договору, сторони застосовують до даного договору умови DDP - доставка продавцем товару в пункт, вказаний покупцем (редакція "ІНКОТЕРМС" 2000року).

Згідно пункту 1.3. Договору, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Так, матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов вказаного Договору, позивач, згідно накладних ТТН №СРЦ-001501 від 31.12.10р. на суму 1988,21грн., ТТН №СРЦ-000517 від 16.12.10р. на суму 4010,68грн., ТТН №СРЦ-001152 від 25.12.10р. на суму 2507,94грн., поставив відповідачу товар на загальну суму 8506,83грн. (а.с. 15-16).

Вказане також вбачається із податкових накладних №1501 від 31.12.10р., №517 від 16.12.10р. та №1152 від 25.12.10р. (а.с.64-66).

Згідно пункту 3.3. Договору, покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом семи календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Однак, відповідач в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо здійснення своєчасних розрахунків у вказаний строк не здійснив, заборгувавши таким чином позивачу 8506,83грн.

Станом на 22.08.11р. заборгованість відповідача не змінилася, що підтверджується довідкою позивача за №13 від 22.01.11р. (а.с.39) та не спростовано відповідачем.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 8506,38 грн. основної заборгованості є обґрунтованими.

Статтями 525, 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За п. 5.1 Договору, в разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань по даному договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Пунктом 5.3. Договору, сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожен день прострочення платежу.

Так, за неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого за Договором товару, позивачем, на підставі п.п. 5.1, 5.3 Договору та ст. 232 ГК України, нараховано до стягнення з відповідача пеню по кожній партії товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 657,46 грн. (а.с.8,35).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позивачем невірно було вказано дні прострочення заборгованості за визначений відповідачем період.

Так, за видатковою накладеною №ТТН №СРЦ-001501 від 31.12.10р. позивачем був визначений період для нарахування пені з 08.01.101р. по 01.07.11р., при цьому кількість днів прострочення вказано 182 дні. Однак, за вказаний період фактично прострочено 175 дні, тому обгрунтовано заявленою до стягнення з відповідача є пеня в сумі 147,75грн. У стягненні 5,91грн. пені слід відмовити.

По видатковій накладній ТТН №СРЦ-000517 від 16.12.10р. на суму 4010,68грн. за період з 24.12.10р. по 01.07.11р., кількість прострочених днів позивач вказав 182, тоді як фактична кількість днів у вказаному періоді - 190, що становить більш як шість місяців та суперечить приписам ч.6 ст. 232 ГК України. Здійснивши перерахунок пені по вказаній накладній за період з 24.12.10р. по 24.06.11р., тобто за 183 дні, суд встановив, що вірною є сума пені в розмірі 311,68грн. Оскільки позивач заявив до стягнення 309,97грн., що є його правом, пеня по вказаній накладній підлягає стягненню з відповідача у вказаному позивачем розмірі.

По видатковій накладній ТТН №СРЦ-001152 від 16.12.10р., за визначений позивачем період з 03.01.11р. по 01.07.11р. кількість днів прострочення за розрахунком суду склала 180, тому до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 191,70грн.

У стягненні 2,13грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 9156,25грн., з яких: 8506,83грн. основного боргу та 649,42грн. пені.

У стягненні 8,04грн. пені суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Біг Сіті" (11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Героїв Перекопу, 32, код 35375740)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛГА-Логістик" (01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-А, код 36001805):

- 8506,83грн. основного боргу;

- 649,42грн. пені;

- 101,91грн. державного мита;

- 235,79грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Повне рішення складено 29 вересня 2011 року.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу (11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Героїв Перекопу, 32) - рек. з повід. про вруч.

<Текст >