Рішення № 18465455, 12.09.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2011 р. Справа № 5023/6653/11

вх. № 6653/11

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судовогозасідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 05.09.11 р.;

3-ї особи <Текст >відповідача - не з'явився; 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Золоті сторінки", м. Харків 3-я особа <Текст >

до ТОВ "Редакція газети "Право на захист", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 10260,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Золоті сторінки" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Право на захист" 10260,00 грн. основного боргу, 31,46 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 45,54 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що на замовлення відповідача, позивачем було виготовлено для відповідача каталоги у кількості 1000 шт. вартістю 10260,00 грн., що підтверджується відповідними рахунком на оплату, видатковою накладною № 76 від 01.02.11 р., довіреністю на отримання товарно - матеріальних цінностей № 01/1 від 27.01.11 р. та двостороннім актом приймання - передачі виконаних робіт № 76 від 01.02.11 р. (а.с. 10-13).

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Судом встановлено, що сторонами в письмовій формі не було встановлено строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було направлено відповідачу претензію № 119 від 23.05.11 р. з вимогою про оплату 10260,00 грн. заборгованості протягом 7 днів з моменту отримання претензії (а.с.14).

Вказану претензію відповідачем отримано 31.05.11 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.15).

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати переданого позивачем товару не виконав.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 10260,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 08.06.11 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за видатковою накладною № 76 від 01.02.11 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 10260,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 31,46 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 45,54 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. ст. 610, 611, ч.1 ст. 612, ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Право на захист" (вул. Полтавський шлях, 22, офіс 12а, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 36815021, п/р 26009268626000 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті сторінки" (вул. Космічна, 26, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 30430555, р/р 26003800502101 в філії ХРУ АТ КБ "Експобанк", МФО 351964) 10260,00 грн. основного боргу, 31,46 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 45,54 грн., 103,37 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Інте Т.В.

Повне рішення складено 19 вересня 2011 року.