Рішення № 18465188, 20.09.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" вересня 2011 р. Справа № 5019/1784/11

За позовом Приватного підприємства “Бізнес Авто Сот”

до відповідача Приватного підприємства “Кріган-Трейд”

про розірвання договору та стягнення в сумі 38191 грн. 80 коп.

суддя Павлюк І.Ю.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, представник (довіреність б/н від 22.07.2011р.);

від відповідача - не зявився.

Суть спору: Позивач - Приватне підприємство “Бізнес Авто Сот” - звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Приватного підприємства “Кріган-Трейд” про розірвання договору поставки нафтопродуктів № 22/08/10дп від 02.08.2010р., укладений між позивачем та відповідачем та стягнення 28290 грн. 00 коп. збитків та 9901 грн. 50 коп. пені.

20.09.2011р. позивач продав заяву, в якій уточнює позовні вимоги та просить розірвати договір поставки нафтопродуктів № 22/08/10дп від 02.08.2010р., укладений між позивачем та відповідачем та стягнути з відповідача 28290 грн. 00 коп. збитків.

В судовому засіданні 20.09.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 20.09.2011р. не зявився, вимог не заперечив. Проте, до господарського суду повернувся конверт, в якому відповідачу за адресою: Рівненська область, м. Острог, вул. Кн. Острозьких, буд. 29 було направлено ухвалу від 30.08.2011р. з довідкою відділення підприємства звязку: “За закінченням терміну зберігання”. З поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 05.09.2011р. місцезнаходження Приватного підприємства “Кріган-Трейд”: Рівненська область, м. Острог, вул. Кн. Острозьких, буд. 29. Вищезазначені обставини свідчать про неподання відповідачем органу реєстрації всупереч п. 5 ст. 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” - відомостей про зміну фактичного місцезнаходження. Таким чином, негативні наслідки за вказане порушення покладаються на відповідача - Приватне підприємство “Кріган-Трейд”.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

02.08.2010р. між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 22/08/10дп (а.с. 9-10, надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобовязався передати у власність покупцю нафтопродукти, а покупець зобовязався приймати їх і сплачувати їх вартість. Кількість та асортимент товару зазначається у рахунках, накладних та специфікаціях, що складаються покупцем та підтверджується шляхом підписання постачальником на умовах даного Договору.

Згідно пункту 4.2. Договору покупець зобовязаний оплатити вартість товару шляхом здійснення платежу на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунку по факту завантаженої автоцистерни у фактично прийнятій покупцем кількості товару.

У пункті 2 специфікації № 1 від 02.08.2010р. до Договору (а.с. 11) визначено, що покупець здійснює 100% проплату протягом одного банківського дня, на підставі рахунку виставленого постачальником, по факту завантаженої автоцистерни у фактично прийнятій покупцем кількості товару.

Відповідно до рахунку-фактури № 103 від 03.08.2010р. (а.с. 12), виставленого відповідачем позивачу, покупець придбав 9 900 літрів дизельного пального марки Л-0,2-62 на загальну суму 60 390 грн. 00 коп.

04.08.2010р. позивачем на вимогу відповідача до фактичної поставки товару було перераховано відповідачу авансовий платіж в сумі 30 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 517 від 04.08.2010р. (а.с. 13).

Відповідач, в свою чергу, не виконав взяті на себе зобовязання по Договору та не поставив позивачу нафтопродукти на обумовлену в рахунку-фактурі № 103 від 03.08.2010р. суму.

29.06.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 02 від 27.06.2011р. (а.с. 15), з вимогою провести поставку товару, визначеного договором та компенсувати позивачу завдані збитки.

Відповідач частину отриманих авансових коштів у сумі 1 710 грн. 00 коп. повернув, однак неповернутими лишаються кошти в сумі 28 290 грн. 00 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків сторін від 01.06.2011р. (а.с. 14).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України). Відповідно до ч.2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завданні простроченням збитки, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодовувати кредиторові завданні збитки.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною; істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у звязку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Обгрунтовуючи вимогу про розірвання Договору, позивач звернув увагу на ту обставину, що факт нездійснення відповідачем відвантаження товару у строк, передбачений договором поставки нафтопродуктів №22/08/10дп від 02.08.2010р., тобто порушення відповідачем умов Договору тягне для позивача неможливість досягнення мети Договору і втрату інтересу до Договору.

Вбачається, що наслідки невиконання Договору відповідачем істотно впливають на інтереси позивача.

Виходячи з вищевказаних положень цивільного законодавства України та приймаючи до уваги факт нездійснення відповідачем відвантаження товару у строк, передбачений договором поставки нафтопродуктів №22/08/10дп від 02.08.2010р., тобто істотне порушення відповідачем зобов'язання згідно Договору, позивач позбавлений можливості одержати оплачений товар того, на що він розраховував при укладенні Договору. Прострочення відповідача дає позивачеві право відмовитись від прийняття виконання і вимагати розірвання договору та відшкодування збитків згідно зі ст.ст.526, 612, 623, 651 ЦК України та ст.ст. 173, 193, 220, 224 ГК України.

З огляду на вищевикладене вбачається, що вимоги позивача про розірвання договору поставки нафтопродуктів № 22/08/10дп від 02.08.2010р., укладеного між позивачем та відповідачем та стягнення збитків в сумі 28290 грн. 00 коп. стверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, позов обґрунтований і підлягає задоволенню в частині розірвання договору поставки нафтопродуктів № 22/08/10дп від 02.08.2010р., укладеного між позивачем та відповідачем та стягнення збитків в сумі 28290 грн. 00 коп.. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частин першої та пятої ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Розірвати договір поставки нафтопродуктів № 22/08/10дп від 02.08.2010р., укладений між Приватним підприємством “Бізнес Авто Сот” та Приватним підприємством “Кріган-Трейд”.

3. Стягнути з Приватного підприємства “Кріган-Трейд”, яке знаходиться за адресою: 35800, Рівненська область, м. Острог, вул. Кн. Острозьких, буд. 29 (код ЄДРПОУ 33726919) на користь Приватного підприємства “Бізнес Авто Сот”, яке знаходиться за адресою: 79000, м. Львів-Брюховичі, вул. Івасюка, буд. 21 (код ЄДРПОУ 35943290) 28 290 грн. 00 коп. збитків, 367 грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "20" вересня 2011 р.