Рішення № 18464892, 19.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/19919.09.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»

До Приватного підприємства «Атіс С»

Простягнення 5627019,58 доларів США.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_1, довіреність № 55/03 від 08.04.2010р.

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк»(далі позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Приватного підприємства «Атіс С»(далі відповідач) про стягнення 5627019,58 доларів США.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 06-06Ю від 30.01.2006р.

Ухвалою суду від 18.07.2011р. порушено провадження у справі № 1/199 та призначено розгляд на 02.09.2011 р.

02.09.2011 позивач подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

02.09.2011р. представники позивача та відповідача у судове засідання не зявились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Суд враховуючи відсутність представника відповідача та клопотання позивача відклав розгляд справи на 19.09.2011р.

19.09.2011 представник позивача у судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами справи.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом 22.08.2011р., а саме: 02089, м.Київ, вул. Радистів 64.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 06-06Ю від 30.01.2006р. (далі кредитний договір), відповідно до якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (п.1.1 договору) у розмірі 3600 000 доларів США. Положеннями п.1.1.2 кредитного договору визначено термін користування кредитом до 29 листопада 2008 року включно. Пунктом 1.1.3 кредитного договору визначено, що процентна ставка за користування кредитом встановлена на рівні 16,0 % річних у доларах США.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 3660500 доларів США, що підтверджується розпорядженнями, платіжними дорученнями та меморіальними валютними ордерами, копії яких наявні в матеріалах справи.

Протягом строку дії кредитного договору між позивачем та відповідачем було укладено додаткові угоди до вказаного кредитного договору, а саме: додаткові угоди № 1 від 01.12.2008, №2 від 22.12.2008, №3 від 30.12.2009.

22.12.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір (зареєстровано в реєстрі № 10133), відповідно до умов якого в забезпечення зобовязань за кредитним договором № 06-06 в іпотеку позивачу було передана будівля торгівельного центру (мінімаркет), загальною площею 2200 кв.м, що знаходиться по вул. Микільсько-Слобідський в місті Києві між будинками №№ 2-Б та 2-В, який перейде власність відповідача після завершення будівництва, вводу будинку в експлуатацію, державної реєстрації та отримання відповідачем відповідних правовстановлюючих документів.

Відповідно до умов п.2.5 кредитного договору проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений п.1.1.2 кредитного договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. Кількість днів в році та місяці приймається за календарну. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісяця з 27 по 30/31 число поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку позичальника грошових коштів на його поточний, або інший вказаний позичальником рахунок, по 26 число включно місяця, в якому надано кредит. В подальшому проценти нараховуються щомісячно 3 27 числа минулого місяця по 26 число включно поточного місяця, при повному погашенні кредиту до дня погашення (не включно) (п.2.6 кредитного договору).

Згідно умов п.2.7 кредитного договору проценти за поточний календарний місяць позичальника сплачує на рахунок, вказаний банком, в кінці строку дії даного кредитного договору в повному обсязі.

Відповідач, в порушення умов кредитного договору не виконав, а саме - у строки, що встановлені кредитним договором, не повертається кредит та не сплачується проценти за користування кредитом, у звязку з чим виникла заборгованість за основною сумою кредиту 3600000 доларів США, 1252712,75 доларів США заборгованості за несплаченими процентами.

Згідно з п.7.1 кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена п.1.1.3 кредитним договором, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 5627019,58 доларів США боргу, а саме: 3600000,00 доларів США заборгованість за кредитом, 1252712,75 доларів США заборгованість по сплаті відсотків, 199884,91 доларів США пені за несвоєчасне погашення процентів, 574421,92 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту та судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1054 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти за його користування; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є кредитним договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача 3600000,00 доларів США заборгованість за кредитом, 1252712,75 доларів США заборгованість по сплаті відсотків, 199884,91 доларів США пені за несвоєчасне погашення процентів, 574421,92 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту та судові витрати є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань по оплаті за поставлений позивачем товар доведена матеріалами справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 25500,00 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача..

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Приватного підприємства «АТІС - С»(02089, м.Київ, вул. Радистів 64, код ЄДРПОУ 33740095) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» (03057, м.Київ, проспект Перемоги 41, код ЄДРПОУ 19357489) 3600000 (три мільйони) доларів США заборгованості за кредитом (що еквівалентно 28697400 грн.), 1252712 (один мільйон двісті пятдесят дві тисячі сімсот дванадцять) доларів США 75 центів США заборгованості по сплаті відсотків (що еквівалентно 9985999,69 грн.), 199884 (сто девяносто девять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) долари США 91 центів США пені за несвоєчасне погашення процентів (що еквівалентно 1593382,56 грн.), 574421 (пятсот сімдесят чотири тисячі чотириста двадцять один) долар США 92 центи США пені за несвоєчасне погашення кредиту та судові витрати (що еквівалентно 4579004,34 грн.), держмито в розмірі 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 23.09.2011р. )