Рішення № 18463981, 23.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.09.11р.Справа № 22/5005/8935/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоплюсресурс", м.Нікополь

до Закритого акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд", м. Кривий Ріг

про стягнення 35744,98 грн.

Суддя Пуппо Л.Д.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. від 01.08.11, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 27.02.11, юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ

Позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 35744,98 грн., з яких: по видаткових накладних №№285,286,287,289 - 18973,62 грн. - основна сума боргу, інфляційні - 6048,37грн., 3 % - 1662,40 грн. по видатковій накладній № 158 6798,93 грн. основна сума боргу, інфляційні 1760,86 грн., 3% річних - 509,80 грн., а також судові витрати по справі.

Відповідач визнає заборгованість частково на суму6798,93 грн., а на суму 18973,62 грн. позов не визнає, оскільки відсутні докази щодо отримання ним піску.

Справа розглядається за наявними матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В порядку статті 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, господарський суд, -

встановив

Між сторонами було укладено Договір поставки №1 від 06.07.2011 року, відповідно до умов якого Позивач (Постачальник) зобов'язується передати у власність Покупця (Відповідач) продукцію виробничо технічного призначення, а саме: щебінь гранітний і відсів, щебінь від виробництва феросплавів, який іменується як Товар, а (Покупець) Відповідач прийняти та оплатити поставлену продукцію та виконані ремонтні роботи. Найменування, кількість, строки поставки і ціни Товару вказуються в Додатковій угоді (п.1.1., п.1.2. Договору).

В специфікації №1 Додаткової угоди від 06.12.07р. сума Договору складає 150000,00 грн.

На підставі вищевказаного договору Позивач у період з 02.12.2008 року по 25.12.2008 року передав Відповідачу товар ( видаткові накладні №№ 285 на суму 12899,28 грн., 286 на суму 12938,46 грн., 287 на суму 7787,88 грн., 289 на суму 18019,20 грн. 15.12.2008р. Відповідач згідно рахунку №179 від 10.12.200р. перерахував кошти у розмірі 39033 грн., чим розрахувався частково, залишивши заборгованість в розмірі 6798,93 грн.

Згідно п.6.1. Договору Покупець повинен сплатити 100% передплату на підставі виставленого рахунку, якщо інше не передбачено в Додаткових угодах.

Відповідач не розрахувався у встановлений строк.

Крім того, Позивачем Відповідачу поставлено партію піску гірського на суму 18973,62 грн., що підтверджується видатковою накладною № 158 від 29.07.2008р. Цей товар Відповідач отримав 03.08.08р. відповідно дорожньої відомості № 43808112 за довіреністю № 080841 від 03.01.08р. та особистим підписом працівника. Зазначена поставка за поясненнями Позивача була зроблена помилково без договору, тому він неодноразово звертався у телефонному режимі до Відповідача щодо повернення товару. Однак останній товар не повернув та гроші за його не сплатив.

На адресу Відповідача неодноразово надсилалися претензії, які залишилися без виконання.

Так, на дату подачі позову заборгованість Відповідача складає до договором №1 -6798,93 грн. за бездоговірну поставку - 18973,62 грн.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають бути виконані належним чином та у встановлений договором строк; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, крім випадків, передбачених договором або законом, а стаття 629 вказує на те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог, визначених в статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростовується, а тому підлягає стягненню за доведеністю.

За частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані за договором поставки №1 інфляційних втрати - 1760,86 грн. та 3% річних - 509,80 грн., які підлягають стягненню.

За бездоговірне поставлення товару інфляційних втрати 6048,37 грн. та 3% річних - 1662,40 грн., які стягненню не підлягають, оскільки грошового зобов'язання у відповідача, які випливають із договірних відношень, не було.

Таким чином, за доведеністю стягненню підлягають 25772,55 грн. основної заборгованості, 1760,86 грн. інфляційних, 509,80 грн. - 3% річних.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 265, Господарського Кодексу України, 525, 526,629 Цивільного кодексу України статтями 25, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд", м. Кривий Ріг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоплюсресурс", м.Нікополь 25772,55 грн. основного боргу, 1760,89 грн. інфляційних втрат, 509,80 грн. 3%річних, 257,73 грн. державного мита, 185,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті відмовити.

СуддяЛ.Д.Пуппо

Рішення підписано 26.09.11.