Рішення № 18463788, 20.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

20.09.2011Справа №5002-33/3527-2011 за позовом закритого акціонерного товариства «Доставка» (м. Сімферополь, вул. Монтажна, 12)

до приватного підприємства «Залізничне торгове обєднання» (м. Сімферополь, пр. Кірова, 1)

про стягнення 48664.13 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 01 січня 2011 року, ЗАТ «Доставка».

Від відповідача: не з'явився, ПП «Залізничне торгове обєднання».

Суть спору: закрите акціонерне товариство «Доставка» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, приватного підприємства «Залізничне торгове обєднання», та просить суд стягнути заборгованість за договором купівлі-продажу у розмірі 48664.13 грн.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором купівлі-продажу від 10 листопада 2008 року в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини відсутності суд не повідомив. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином (а.с. 41), за адресою, зазначеною в довідці ЄДРПО України (а.с. 38). Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО України. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.

Також в пункті 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18 березня 2008 року викладена наступна правова позиція: «якщо учасник судового процесу своєчасно не довів до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю особу».

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання та за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

10 листопада 2008 року між закритим акціонерним товариством «Доставка» (постачальник) та приватним підприємством «Залізничне торгове обєднання» (покупець) укладений договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник прийняв на себе зобовязання поставити на підставі письмових замовлень покупця товар, а покупець прийняти та оплатити товар постачальника, зазначений в накладних (а.с. 10-12).

Поставка товару здійснюється на умовах, які погоджуються та вказуються в замовленнях, що погоджені сторонами (пункт 2.1 договору).

Факт поставки товару підтверджується сторонами шляхом оформлення накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін. При цьому, фактична передача товару від постачальника покупцю відбувається з моменту підписання накладної обома сторонами (пункт 2.3 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору товар поставляється постачальником покупцю за вартістю, зазначеною в прас-листі, який погоджується сторонами та надається покупцю протягом пяти днів з моменту укладення договору.

Пунктом 4.1 договору встановлений обовязок покупця оплачувати товар в розмірі, зазначеному у відповідній накладній протягом 30 календарних днів з моменту передачі товару покупцю шляхом перерахування суми, зазначеної у відповідній накладній на поточний рахунок постачальника.

Також, пунктом 5.2.1 договору передбачений обовязок покупця прийняти та оплатити постачальнику вартість товару у відповідності з пунктом 4.1 цього договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 року (пункт 10.2 договору).

Як стверджує позивач, на виконання умов договору він протягом березня травня 2011 року поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 48984.37 грн., що підтверджується відповідними накладними (а.с. 13-33, 51-80).

При цьому, представник позивача пояснив, що відповідачем було частково проведено повернення товару на загальну суму 320.96 грн.

Однак, за твердженням позивача, відповідачем були порушені взяти на себе за спірним договором зобовязання в частині оплати вартості товару, у зв'язку з чим за останнім склалася заборгованість в розмірі 48664.13 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором купівлі-продажу в частини повної та своєчасної оплати вартості товару зявилося підставою для звернення закритого акціонерного товариства «Доставка» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач в своїй позовній заяві вказує на те, що відповідачем не були виконані умови договору поставки № С-2008/144, який був укладений 10 листопада 2008 року між сторонами у справі.

Однак, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що фактично поставка частини товару була здійснена позивачем за витратними накладними поза межами договірних відносин, що виникли на підставі вказаного договору.

Так, у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Так, судом був досліджений зміст витратних накладних (а.с. 53, 54, 55, 56, 57), на підставі яких здійснювалася поставка частини товару позивачем відповідачеві та суд дійшов висновку про те, що поставка товару за цими накладними здійснювалася поза межами договору поставки № С-2008/144 від 10 листопада 2008 року, оскільки в них відсутні відповідні посилання на цей договір.

Одночасно, факт отримання відповідачем товару за витратними накладними № СМ0000000067256 від 03 березня 2011 року (а.с. 53), № СМ0000000071114 від 24 березня 2011 року (а.с. 54), № СМ0000000071259 від 25 березня 2011 року (а.с. 55), № СМ00000000713983 від 30 березня 2011 року (а.с. 56), № СМ0000000071981 від 30 березня 2011 року підтверджується підписами його представника та відтисками печатки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вже зазначалося, 10 листопада 2008 року між закритим акціонерним товариством «Доставка» (постачальник) та приватним підприємством «Залізничне торгове обєднання» (покупець) укладений договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник прийняв на себе зобовязання поставити на підставі письмових замовлень покупця товар, а покупець прийняти та оплатити товар постачальника, зазначений в накладних (а.с. 10-12).

Відповідно до пункту 2.3 договору факт поставки товару підтверджується сторонами шляхом оформлення накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін. При цьому, фактична передача товару від постачальника покупцю проходить з моменту підписання накладної обома сторонами.

Так, факт передачі позивачем товару відповідачу підтверджується накладними, а факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами його представника на цих накладних (а.с. 13-35, 58-80).

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Аналогічні вимоги містяться в пункті 4.1 договору, яким встановлений обовязок покупця оплачувати товар в розмірі зазначеному у відповідній накладній протягом 30 календарних днів з моменту передачі товару покупцю шляхом перерахування суми, зазначеній у відповідній накладній на поточний рахунок постачальника.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити вартість отриманого товару не пізніше 30 днів з дати поставки, однак дані зобовязання відповідачем належним чином виконані не були, у звязку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 48664.13 грн.

Крім того, сторонами складений акт звірення взаєморозрахунків станом на 30 квітня 2011 року, відповідно до якого відповідачем підтверджена наявність заборгованості перед позивачем в сумі 51979.47 грн. (а.с. 34-35).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 48664.13 грн. відповідачем суду не представлено.

Враховуючі викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з приватного підприємства «Залізничне торгове обєднання» заборгованості за поставлений товар в сумі 48664.13 грн.

Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем у звязку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 21 вересня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, та статтями 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з приватного підприємства «Залізничне торгове обєднання» (м. Сімферополь, пр. Кірова, 1, р\р 26002060228110 КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 36228464) на користь закритого акціонерного товариства «Доставка» (95493, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 12, р\р 2600916793 в КРД РБ «Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 33433894) 48664.13 грн. заборгованості, 486.64 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.