Рішення № 18463751, 01.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

01.09.2011

Справа №5002-25/3189-2011

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод», вул. В.Бєлік, 12, м. Керч, 98306

до відповідача – Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод», вул. Кірова,22, м. Керч, 98300

про стягнення 1662,52 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача – Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод», просить суд стягнути з відповідача суму боргу за виконані послуги у розмірі 1662,52 грн.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, проте від нього надійшов лист з проханням розглянути справу за наявними документами, у зв’язку з неможливістю забезпечити представника у судове засідання.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод», згідно листа № ОМТС від 02.11.2010р., наявного в матеріалах справи (а.с. 12), виконало послугу з розділу чавунного лому, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт № 05/145 від 04.11.2010 р. на суму 1662,52 грн., підписаним сторонами та скріпленим печатками підприємств.

04.11.2010 р. за виконану послугу відповідачу був виставлений рахунок-фактура № 05/147 на суму 1662,52 грн.

19.04.2011 р. за вих. № 01/504 Товариство з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» направило на адресу Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» вимогу про сплату суми заборгованості у розмірі 1662,52грн. за надані послуги.

Своїм листом за (вих. № 01/504 від 19.04.2011 р.) відповідач повідомив позивача про необхідність направити документи, що підтверджують наявність заборгованості.

06.05.2011 р. за вих. № 01/573 Товариство з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» направило на адресу Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» документи, що підтверджують виконання робіт.

Проте вказана вимога позивача про сплату заборгованості була залишена без відповіді та відповідного реагування з боку відповідача.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 1662,52 грн.

Отже, відповідач свої зобов’язання по сплаті за отримані від позивача послуги не виконав, заборгованість Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» станом на день розгляду справи становить 1662,52 грн.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є: договори та інші правочини.

Згідно статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарьских договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами або прийому замовлення до виконання, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частина 2 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 1662,52 грн. позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі, тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 02 вересня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» (вул. Кірова,22, м. Керч, 98300, р/р 26008301390714 у філії відділення ПІБ м. Керч, МФО 324548, ОКПО 01124997 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» (вул. В.Бєлік, 12, м. Керч, 98306, р/р 2600931 у відділенні в м. Керч філії ПАО «ПУМБ» в м. Севастополь, МФО 308092, ОКПО 31929136) 1662,52 грн. заборгованості.

3. Стягнути з Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» (вул. Кірова,22, м. Керч, 98300, р/р 26008301390714 у філії відділення ПІБ м. Керч, МФО 324548, ОКПО 01124997 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» (вул. В.Бєлік, 12, м. Керч, 98306, р/р 2600931 у відділенні в м. Керч філії ПАО «ПУМБ» в м. Севастополь, МФО 308092, ОКПО 31929136) 102,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» (вул. Кірова,22, м. Керч, 98300, р/р 26008301390714 у філії відділення ПІБ м. Керч, МФО 324548, ОКПО 01124997 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» (вул. В.Бєлік, 12, м. Керч, 98306, р/р 2600931 у відділенні в м. Керч філії ПАО «ПУМБ» в м. Севастополь, МФО 308092, ОКПО 31929136) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.