Ухвала суду № 18455286, 20.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2011 року                               м. Київ                                        К-21606/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Федорова М.О.

суддів:                    Голубєвої Г.К.

                    Карася О.В.

                    Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя на постанову господарського суду м. Севастополя від 10.07.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2008

у справі          № 5020-4/105

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю „Купуй Сам”

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя

про                    скасування податкових повідомлень –рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Купуй Сам” звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про скасування податкових повідомлень-рішень № 000165231/0 від 13.09.2007, № 000165231/1 від 16.11.2007, № 000165231/2 від 23.01.2008, № 000166231/2 від 23.01.2008.

Постановою господарського суду м. Севастополя від 10.07.2008 позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 постанову господарського суду м. Севастополя від 10.07.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено виїзну планову комплексну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та складено акт № 94/23-1/33712602/14779/10 від 31.08.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000165231/0 від 13.09.2007, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 71575,80 грн., у тому числі за основним платежем - 42906,75 грн., за штрафними санкціями - 28669,05 грн.

Також, за результатами адміністративного оскарження позивачу направлені податкові повідомлення-рішення № 000165231/2 від 23.01.2008 на суму 71575,80 грн. та № 000166231/2 від 23.01.2008 на суму 5598,25 грн.

Перевіркою встановлено необґрунтованість віднесення до складу валових витрат понесених по сплаті за послуги, оскільки в наданих до перевірки актах приймання - передачі робіт не розшифровані види та не підтверджений розрахунок вартості за видами послуг.

Позивач укладав з суб’єктами підприємницької діяльності - фізичними особами договори на одержання маркетингових послуг та послуг мерчандайзинга, які були досліджені судами попередніх інстанцій.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України” встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати.

Послуги по дослідженим судами попередніх інстанцій договорам здійснювались, що підтверджується первинними документами які відповідають вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України”.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що платник податків вправі віднести до валових витрат підприємства суми витрат, що здійснені у зв’язку з придбанням послуг, для подальшого їх використання у господарський діяльності підприємства.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя на постанову господарського суду м. Севастополя від 10.07.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 у справі № 5020-4/105 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя відхилити.

Постанову господарського суду м. Севастополя від 10.07.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 у справі № 5020-4/105 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

          О.В. Карась

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров