Ухвала суду № 18455112, 20.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2011 року                               м. Київ                                        К-3844/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Федорова М.О.

суддів:                    Голубєвої Г.К.

                    Карася О.В.

                    Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сакської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.02.2008

у справі          № 2-29/14924-2007А

за позовом          Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство

водопровідно –каналізаційного господарства”

до Сакської об’єднаної державної податкової інспекції

про                    визнання нечинним податкового повідомлення –рішення

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське підприємство „Виробниче підприємство водопровідно –каналізаційного господарства” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сакської об’єднаної державної податкової інспекції про нечинним податкового повідомлення-рішення №0001481502/0 від 10.10.2007 про донарахування штрафних санкцій 72940,53 грн.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2007 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.02.2008 постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності оплати узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість за період грудень 2006 року - січень 2007 року та складений акт №1480/15-02/03347678 від 01.10.2007 року.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001481502/0 від 10.10.2007, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 50% 72940,53 грн. за затримку на 267 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 145881, 01 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме, порушення граничних строків сплати сум узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість: по уточненому розрахунку №27880 від 19.12.2006, узгодженні податкові зобов’язання в сумі 36554,01 грн. фактично були погашені 28.08.2007 - 1908,16 грн., 29.08.2007 - 11262,82 грн., 05.09.2007 - 23383,03 грн., по уточненому розрахунку №27879 від 19.12.2006 по строку оплати, 19.12.2006 узгоджені податкові зобов’язання в сумі 46478 грн. фактично погашені 05.09.2007 - 32467,43 грн., 12.09.2007 - 14010,57 грн., по податковій декларації №27875 від 19.12.2006, 04.01.2007 узгодженні податкові зобов’язання в сумі 62849 грн., фактично були погашені 12.09.2007 - 39775,47 грн., 14.09.2007 - 23073,33 грн. Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на виконання судового рішення суду позивачем погашена заборгованість в сумі 61145 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1285 від 05.09.2007. Платіжні доручення необґрунтовано віднесені відповідачем в оплату по деклараціям: №27882 від 19.12.2006, №27879 від 19.12.2006, №27875 від 19.12.2006, оплата по яких стягнута з позивача рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-11/6528-2007А від 18.16.2007.

Відповідно до норм Закону України „Про державну податкову службу в Україні” вбачається, що діючим законодавством не передбачено право податкового органу самостійно без згоди платника податків або відповідного рішення суду визначати призначення платежу.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачем безпідставно не враховувалось призначення платежів, визначене позивачем у платіжних документах, та неправомірно перераховувались кошті, сплачені позивачем, на погашення податкової заборгованості, яка виникла раніше.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Сакської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.02.2008 у справі № 2-29/14924-2007А слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сакської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.02.2008 у справі № 2-29/14924-2007А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

          О.В. Карась

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров