Ухвала суду № 18455106, 20.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2011 року                               м. Київ                                        К-17268/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Федорова М.О.

суддів:                    Голубєвої Г.К.

                    Карася О.В.

                    Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2008

у справі          № 2а-7760/08

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю „НПФ Азовмонтажстрой”

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про                    визнання недійсними податкових повідомлень –рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „НПФ Азовмонтажстрой” звернулось до Донецького окружногоадміністративного суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2008 позовні вимоги задавлено частково, визнані недійсними в повному обсязі податкові повідомлення-рішення № 0009762342/2 від 09.11.2007, № 0009762342/3 від 15.01.2008, визнані недійсними податкові повідомлення-рішення № 0009752342/2 від 09.11.2007, № 0009752342/3 від 15.01.2008.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2008 постанову господарського суду Донецької області від 18.06.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена документальна виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.11.2005 по 31.03.2007 та складено акт № 1536/23-3/33852322 від 10.07.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0009242342/0 та №0009232342/0 від 24.07.2007.

За результатами оскарження в адміністративному порядку позивачем прийняті податкові-повідомлення рішення №0009762342/2 від 09.11.2007 та №0009752342/2 від 09.11.2007.

Податковим повідомлення-рішення. № 0009752342/2 від 09.11.2007 позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 5143 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат 2-4 кварталах 2006 року, віднесено витрати з транспортних послуг, отриманих від ПП „Гранд” на суму 1875 грн. по акту виконаних робіт ПП „Гранд-Г”.

Надання послуг по перевезенню вантажу ПП „Гранд-Г” підтверджується відповідними актами приймання - здачі робіт (послуг), податковими накладними, складеними належним чином, платіжними дорученнями №129 від 27.04.2006, № 182 від 03.07.2006, № 236 від 15.08.2006, №290 від 23.10.2006, №285 від 13.10.2006.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Протягом звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього Закону забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що витрати по сплаті податку ПП „Гранд-Г” за отримані послуги по перевезенню підтверджені належним чином оформленими податковими накладними та платіжними дорученнями та пов’язані з використанням у господарській діяльності.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2008 у справі № 2а-7760/08 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2008 у справі № 2а-7760/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

          О.В. Карась

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров