Ухвала суду № 18455052, 13.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2011 року                               м. Київ                                        К-12251/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Федорова М.О.

суддів:                    Карася О.В.

                    Рибченка А.О.

                    Усенко Є.А.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2008

у справі          № 2а-5515/08

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю „АЗТ Славутич”

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську

про                    скасування податкового повідомлення –рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „АЗТ Славутич” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000062302/0/2743 від 11.01.2008.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2008 позовні вимоги задоволено.

          Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2008 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судами попередніх інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено перевірку позивача та складено акт № 2191/23-2-31037863 від 24.12.2007.

За результатами перевірки відповідачем податковим повідомленням - рішенням № 0000062302/2743 від 11.01.2008 визначено позивачу суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24446 грн. відповідно до п.п. ”б” п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-111 від 21.12.2000 та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.3.6, п.п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997, позивачем занижено у перевіряємому періоду податкове зобов’язання на сум 77538 грн.: за грудень 2006 року на суму 28646 грн., за січень 2007 року на суму 48892 грн., занижено податковий кредит у перевіряємому періоді на суму 77538 грн., у тому числі за січень 2007 року на суму 28646 грн., лютий 2007 року на суму 48892 грн.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті ”б” п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Податкове зобов’язання це - зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Тобто, за приписами наведеної норми платник податків зобов’язаний сплатити штраф у разі коли податковий орган донараховує суму податкового зобов’язання, а розмір штрафу визначається виходячи від суми недоплати.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції, стосовно того, що у позивача не виникло зобов’язання щодо сплати податку до бюджету, оскільки за результатами перевірки позивачеві не було донараховано суму податкового зобов’язання, а штрафні санкції є безпідставними.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2008 у справі № 2а-5515/08 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2008 у справі № 2а-5515/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіО.В. Карась

          А.О. Рибченко

Є.А. Усенко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров