Ухвала суду № 18455047, 13.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2011 року                               м. Київ                                        К-9026/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Федорова М.О.

суддів:                    Карася О.В.

                    Рибченка А.О.

                    Усенко Є.А.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 18.05.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2008

у справі          № 32/151-А

за позовом          Акціонерного банку „АвтоЗАЗбанк”

до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва

про                    визнання нечинним податкового повідомлення –рішення

ВСТАНОВИВ:

Акціонерний банк „АвтоЗАЗбанк” звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду м. Києва від 18.05.2007 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

          Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2008 постанову господарського суду м. Києва від 18.05.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судами попередніх інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем з 16.05.2006 по 27.06.2006 проведено виїзну планову перевірку позивача та складено акт № 2658-3133/22-01-19358784 від 12.07.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000292201/3 від 06.03.2007, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 39440 грн., в тому числі, 26293 грн. - основний платіж, 13147 грн. - штрафні санкції.

Позивачем придбано у ТОВ „Фірма „Кий Авто” автомобіль „Ніссан Прем’єра”, вартістю 118476 грн., в тому числі ПДВ 19476 грн., що підтверджується податковою накладною № 5306 від 01.08.2003.

Сума ПДВ, сплачена при придбанні автомобіля, включена позивачем до вартості основних фондів з нарахуванням амортизації.

Податковий кредит по згаданій накладній використаний ним у жовтні 2004 року при продажу автомобіля в розмірі неамортизованої частки ПДВ в розмірі 14541, 13 грн.

Відповідно п.п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Згідно з Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”, під терміном ”основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону.

Основні фонди підлягають розподілу за групами, до таких груп належить автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього (п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8) Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлює граничні строки для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов’язкових платежів)

Заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що автомобіль належить до основних фондів, а позивач відніс суму ПДВ не до податкового кредиту, а на збільшення вартості основних фондів та здійснював нарахування амортизації правомірно.

Право на податковий кредит використане позивачем вже при продажу вказаного автомобіля як товару, а до складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ у розмірі неамортизованої частки податку, що повністю відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 18.05.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2008 у справі № 32/151-А слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва відхилити.

Постанову господарського суду м. Києва від 18.05.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2008 у справі № 32/151-А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіО.В. Карась

          А.О. Рибченко

Є.А. Усенко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров