Ухвала суду № 18454921, 21.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2011 року                               м. Київ                                        К-49776/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

Сторони не повідомлялись.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції в м.Ялта АР Крим

на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.02.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009

у справі №2а-5486/08/9

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маглів»

до Державної податкової інспекції в м.Ялта АР Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009, позов ТОВ «Маглів»задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Ялта від 04.09.2008 №0000282200/0 про стягнення з ТОВ «Маглів»податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 18695,50 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 37391,00 грн.

          У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідачем проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.03.2008 за результатами якої складено акт перевірки №2132/23-1/19445512/107 від 28.08.2008.

За висновками акта перевірки позивачем порушено пп. «в»п.13.1 п п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв’язку з неутриманням та неперерахуванням до бюджету податку на доходи у вигляді роялті нерезидента –фірми «Магарач Осаюхінг»у 1 кварталі 2008 року у сумі 37020,80 доларів США (186955,04 грн.).

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000282200/0 від 04.09.2008, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 18695,50 грн. основного платежу та 37391,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками апеляційного оскарження, скарга платника залишена без задоволення, прийнято податкове повідомлення-рішення з відповідним індексом, яким доведено нові граничні строки сплати податкового зобов’язання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.07.2007 між ТОВ «Маглів»та нерезидентом «Магарач Осаюхінг»(м.Талін, Естонія) укладений ліцензійний договір №14090 на право користування знаком для товарів і послуг «МАГАРАЧ»за свідоцтвом України від 12.11.1999 №14090 невиключна відповідно до рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 21.11.2007 (невиключна ліцензія).

Предметом договору став порядок використання позивачем знаку «МАГАРАЧ»відповідно товарів 33 класу - коньяк. Відповідно до умов договору позивач приймав та використовував знак з дати підписання договору строком на 5 років за винагороду відповідно до додаткових угод.

Згідно додаткової угоди №1 від 17.07.2007 позивач отримав виключне право на використання знаку відносно наступних товарів - коньяк «Магарач»3 роки, коньяк «Магарач»4 роки, коньяк «Магарач»5 років (У.8.О.Р. сувенірний) та зобов’язався щомісяця, не пізніше 25-го числа кожного місяця, надавати звіт про реалізацію товару, протягом 5-ти днів з моменту надання звіту і після отримання оплати зі сторони покупця продукції здійснити ліцензійний платіж - за кожну пляшку об'ємом 0,5 літра - 0,20 дол.США; за кожну пляшку об'ємом 0,25 літра - 0,10 дол. США із розрахунку 0,40 дол. США за 1 літр розлитого коньяку шляхом переказу безготівкових коштів на розрахунковий рахунок, або шляхом внесення готівки на розрахунковий рахунок або в касу «Магарач Осаюхінг».

Згідно з додатковою угодою № 2 від 15.01.2008 сторони домовились керуватися положеннями ч.1 ст.12 Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та майно», та внесено зміни до умов надання звітів в частині звітування не пізніше 5-го числа кожного місяця та порядку сплати винагороди в частині розрахунку розміру виходячи з 0,40 дол. США за 1 літр коньяку а також щодо щомісячного підписання актів виконаних робіт по використанню знаку.

Додатковою угодою № 3 від 01.09.2008 сторони припинили дію договору.

На виконання умов договору позивачем було перераховано на адресу нерезидента «Магарач Осаюхінг»37020,80 дол. США, що за курсом НБУ відповідає 186955,04 грн.

Згідно п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти роялті - платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Відповідно до п. 13.2 ст. 13 вказаного Закону резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до п. 18.1. ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору. Відповідно до Закону України «Про міжнародні договори України»чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Конвенція між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно ратифікована Законом України 13.09.1996 №368/96-ВР.

Згідно ст. 2 Конвенції податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема в Україні є податок на прибуток (доходи) підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 даної Конвенції роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись тільки у цій другій Державі. Частиною 2 цієї статті передбачена можливість оподаткування роялті у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялті, то податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентів загальної суми роялті.

Таким чином, міжнародним договором передбачено право особи обрати місце оподаткування роялті в одній із Договірних Держав.

Резидентство компанії Осаюхінг Магарач (ТОО Магарач) в Естонії підтверджено довідками від 20.11.2007 №7.1-7/1224 та від 02.09.2008, виданими за звітні (податкові) періоди, які є попереднім та наступним по відношенню до періодів листопад 2007 - березень 2008 року, в якому відбулися спірні правовідносини.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що судами попередніх інстанцій правильно застосовано до спірних правовідносин правила міжнародного договору, які мають вищу юридичну силу, у зв’язку з чим висновки податкового органу про порушення пп. «в»п.13.1, п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не знайшли свого підтвердження.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.           

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.

          Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Ялта АР Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров

Суддя Л.В. Ланченко