Ухвала суду № 18454831, 14.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"14" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-25868/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Маринчак Н.Є.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

За участю секретаря Андрюхіної І.М.

Представників позивача Кривенької О.В., Волошиної А.А.

Відповідача Дегтярьова Д.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.07.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008

у справі № 2а-3478/08

за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит»

до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції

третя особа Державна податкова інспекція у м.Харцизьку

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                                   ВСТАНОВИВ:                                                  

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.07.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008, позов ДП «Шахтарськантрацит»задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Шахтарської ОДПІ по податку на прибуток від 19.12.2007 №0002382341/1/1857 в сумі 3451189 грн., у т.ч. за основним платежем 1680527 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1770662 грн. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Шахтарської ОДПІ по податку на додану вартість від 19.12.2007 №0002372341/1/1858 в сумі 2020063 грн., у т.ч. за основним платежем 1369645 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 650418 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції прийняття нової про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем податкового та іншого законодавства, за результатами якої складено акт №1183/23-2/32299510 від 09.11.2007.

За висновками акта перевірки позивачем порушено пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1, п.4.2, пп.4.5.1 п.4.5 ст.4, абз «г»пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону країни «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1542454 грн., а також пп.1.20.1 п.1.20, п.1.22, п.1.32 ст.1, пп.4.1.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.2.5, пп.5.2.10 пп.5.2.11 п.5.2, пп.5.3.1 п.5.3, пп.5.4.9, пп.5.4.10 п.5.4, п.5.9, п.5.10 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, абз «а» пп.12.1.5 п.12.1 сию12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»що призвело до заниження (недооцінення) об’єкту оподаткування з податку на прибуток у розмірі 6882614 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.12.2007 №0002372341/1/1858, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 2509876 грн., у т.ч. за основним платежем 1524579 грн., за штрафними санкціями –985297 грн., та №0002382341/1/1857, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 3451189 грн., у т.ч. за основним платежем –1680527 грн. та за штрафними санкціями –1770662 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість стали висновки відповідача про необхідність проведення коригування податкового кредиту у податкових періодах, у яких відбулося зменшення суми компенсації за отримані товари (послуги) в результаті збігу строку позовної давності та списання кредиторської заборгованості перед постачальниками.

Однак, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»у редакції, чинній з 31.03.2005, не передбачає коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту з податку на додану вартість у разі проведення процедур врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв’язку з чим після 31.03.2005 податковий кредит та податкові зобов’язання з податку на додану вартість у разі проведення процедур з врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості не підлягають коригуванню.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»також не передбачено обов'язок платника податків коригувати валові витрати на суму вартості товарів, віднесеної ним до валових витрат по першій з подій (оприбуткування товару), у випадку не проведення оплати у межах строку позовної давності та віднесення такої кредиторської заборгованості до валового доходу відповідно до вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 вказаного Закону, у зв’язку з чим висновки відповідача про порушення позивачем порядку оподаткування податком на прибуток у зв’язку з не проведенням зменшення валових витрат на суму витрат, по яких відбулося зменшення компенсації вартості товарів, придбаних у постачальників, по яких минув строк позовної давності, і які віднесені до складу валових доходів, є безпідставними.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для донарахування позивачу податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.07.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008 –без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

Н.Є.Маринчак

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров

Суддя Л.В. Ланченко