Постанова № 18452028, 22.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-18121/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Парінова А.Б., Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ді Сі Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування рішень, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2011 року позов задоволено. Суд постановив: скасувати податкові повідомлення-рішення №0000932312/0 від 17.02.2009, №0000932312/1 від 01.04.2009, а також рішення про результати розгляду первинної скарги №1976/10/25-026 від 27.03.2009, прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва.

В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати вказану постанову і прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апелянт зазначає, що надані докази TOB «Джі Ді Сі Україна»не підтверджують те що господарська діяльність ведеться підприємством в межах чинного законодавства та не спростовують те що рішення №00009323312/0 від 17.02.2009р., та Акт №99/23-12/35134501 від 29.01.2009р. ДПІ у Шевченківському районі були винесені та відповідно складені - незаконно.

В запереченні на апеляційну скаргу позивач, вказуючи на безпідставність доводів апеляційної скарги та правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить залишити без задоволення апеляційну скаргу та залишити без змін вказану постанову.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, представників сторін, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.01.2009 за результатами документальної невиїзної перевірки TOB «Джі Ді Сі Україна»ДПI у Шевченківському районі міста Києва було складено Акт № 99/23-12/35134501 яким, зокрема, встановлено порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок завищення податкового кредиту з податку і додану вартість у розмірі 53778,43 грн.

17.02.2009 на підставі Акту перевірки відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3

п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем було винесено податкове «повідомлення-рішення №0000932312/0, яким у зв'язку з порушенням пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 65667 грн., в тому числі штрафні санкції 21889 грн.

В подальшому, за результатами оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва прийнято рішення №1976/10/25-026 від 27.03.2009, яким скарга TOB «Джі Ді Сі Україна»задоволена частково, а спірне податкове повідомлення-рішення скасоване в частині донарахування позивачу податку на додану вартість у розмірі 12499,50 грн. (в тому числі штрафні санкції у розмірі 4166,5 грн.), у зв'язку з чим ДПІ у Шевченківському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення №0000932312/1 від 01.04.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 53168 грн., в тому числі штрафні санкції 17723 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були укладені договори про надання юридичних послуг №07/01-09 та про надання інформаційно-консультаційних послуг №28/06-07 з TOB «Фешен Люкс», на виконання яких у період з вересня 2007 по січень 2008 TOB «Фешен Люкс»надавало послуги TOB «Джі Ді Сі Україна», що підтверджується належним чином оформленими актами здачі-приймання наданих послуг та податковими накладними. З платіжних доручень з відмітками банку про їх виконання та банківських виписок, видно, що останній надані послуги оплатив повністю, в тому числі сплативши в їх ціні податок на додану вартість.

Суд першої інстанції зазначає, що підставою для висновку позивача про неправомірність формування податкового кредиту стало визнання рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18.07.2006 у справі № 4132 недійсними з моменту реєстрації установчих документів TOB «Фешен Люкс»та Свідоцтва платника податку на додану вартість №37129431 від 19.10.2006.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних TOB «Фешен Люкс»податкових накладних, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, та, викладений в Акті перевірки висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про завищення TOB «Джі Ді Сі Україна»податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 53778,43 грн. є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення, а також рішення про результати розгляду первинної скарги безпідставні та неправомірні, з огляду на наступне.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.07.2008р. позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фешен Люкс», третя особа Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва про визнання непричетності до господарської діяльності підприємства та визнання недійсними установчих документів підприємства TOB «Фешен Люкс»задоволено частково.

Судом визнано недійсним статут TOB «Фешен Люкс», зареєстрованого Голосіївською районною у м. Києві адміністрацією 09.10.2006 р. з часу реєстрації та реєстрацію TOB «Фешен Люкс»з якості платника податку на додану вартість.

Таким чином, згідно до вказаного рішення суду починаючи від 09.10.2006р., дати внесення до реєстру платників податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Фешен Люкс», всі податкові накладні вважаються недійсними, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.6.2 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. №233/2037, податкова накладна дає право, зареєстрованому як платнику податку, на включення до податкового кредиту витрати по сплаті податку на додану вартість. Пунктом 2 Порядку передбачено, що податкова накладна складається особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Як вбачається із абзацу 1 п.5 вказаного Порядку у разі якщо податкова накладна заповнена іншою особою, ніж вказаною у п.2 вона вважається недійсною.

Відповідно до абз.10 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996 від 16.07.1999 р. первинний документ - документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення, а згідно із ст.9 цього ж Закону забороняється приймати до виконання первинні документи по господарським операціям, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, а також повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2006р., установчі документи TOB «Фешен Люкс»визнані недійсними з дати їх реєстрації, тобто з 09.10.2006р., свідоцтво про реєстрацію TOB «Фешен Люкс»платником податку на додану вартість визнано недійсним від дати внесення до реєстру платників ПДВ від 19.10.2006 р., а тому всі податкові накладні у вказаний період виписані всупереч чинному законодавству.

Відповідно до ст.11-1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Недодержання (порушення) норм податкового законодавства тягне за собою недостовірність обчислення, неповну і несвоєчасну сплату до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»2181-III від 21.12.00р. зі змінами та доповненнями контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з пунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення з зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»2181-III від 21.12.00р. зі змінами та доповненнями у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових і періодів, що минули.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва, як субєкт владних повноважень виконала свій обовязок аргументовано, посилаючись на докази довела правомірність свого рішення та спростувала твердження позивача про порушення його прав.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи обґрунтованими і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва порушив вищевказані норми матеріального права, апеляційну скаргу належить задовольнити, а постанову суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Повний текст виготовлено 27 вересня 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: