Постанова № 18451095, 30.09.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/3578/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Електро»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси, за участю прокуратури Київського району м. Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень від 11.04.2011р. № 0000852301/0, № 0000862301/0, № 0000872301/0, № 0000882301/0, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Електро»(надалі по тексту Позивач або ТОВ «Євро-Електро») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси (надалі по тексту Відповідач або ДПІ у Київському районі м. Одеси), за участю прокуратури Київського району м. Одеси в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 11.04.2011р. № 0000852301/0, № 0000862301/0, № 0000872301/0, № 0000882301/0. Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що ДПІ у Київському районі м. Одеси на підставі направлень від 25.02.2011р. № 169/23-02/33, від 14.03.2011р. № 206/23-02/48 проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р., за результатами проведення якої складено акт перевірки від 28.03.2011р. № 583/23-02/31693288/40, відповідно до висновку якого, відповідачем, було встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі по тексту Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1184278 грн.; п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (надалі по тексту - Закону України №168/97-ВР) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого занижено податок на додану вартість сумі 981 102 грн., занижено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за липень 2009 року на суму 684 грн. та завищено залишок відємного значення ПДВ на загальну суму 965 грн. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 11.04.2011р №0000852301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 1480347,50 грн. (за основним платежем 1184278,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 296069,50 грн.), № 0000862301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 1226377,75 грн. (за основним платежем 981102,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 245275,50 грн.), № 0000872301/0, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 965 грн. та № 0000882301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 340 грн. (за основним платежем 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 340 грн.). Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача та представник прокуратури Київського району м. Одеси проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечували в повному обсязі, посилаючись на те, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України, Законами України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-12, «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набраннячинності Податковим кодексом України та того, що позивач звернувся з позовними вимогами до адміністративного суду після набрання чинності вказаним вище Кодексом, до даних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення спору та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи лише в частині повноважень відповідача.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 25.02.2011р. № 169/23-02/33, від 14.03.2011р. № 206/23-02/48, виданих ДПІ у Київському районі м. Одеси, згідно вимог п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-У та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Одеси проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Євро-Електро»з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Євро-Електро»з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р»від 28.03.2011р. № 583/23-02/31693288/40 (а.с. 15-58, том І), відповідно до якого, відповідачем, встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1184278 грн.; п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість сумі 981 102 грн., занижено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за липень 2009 року на суму 684 грн. та завищено залишок відємного значення ПДВ на загальну суму 965 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 11.04.2011р №0000852301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 1480347,50 грн. (за основним платежем 1184278,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 296069,50 грн.) (а.с. 78, том І), № 0000862301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 1226377,75 грн. (за основним платежем 981102,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 245275,50 грн.) (а.с. 79, том І), № 0000872301/0, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 965 грн. (а.с. 80, том І) та № 0000882301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 340 грн. (за основним платежем 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 340 грн.) (а.с. 81, том І).

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ТОВ «Євро-Електро»за перевіряємий період в порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР безпідставно віднесено до складу валових витрат по рядку 04.1 Декларацій з податку на прибуток підприємства (поданих за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р.) суму в розмірі 4737106, 43 грн., повязану з придбанням робіт, але ж не підтверджену відповідними первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, в результаті чого не підтверджено зв'язок даних витрат з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), що призвело до завищення валових витрат на суму 4737106, 43 грн.

Зокрема в акті перевірки зазначено, що перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»показників за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року у загальній сумі 5584053 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з придбання матеріалів, обладнання, робіт, послуг, для їх подальшої реалізації.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року в сумі 5584053 грн. на підставі документів, зазначених у додатку № 4 до акту, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»всього у сумі 4737106,43 грн. у тому числі: за півріччя 2009 р. в сумі 566311,18 грн. (в т.ч. за 2 кв. 2009р. - 566311,18 грн.); за 3 квартали 2009 р. в сумі 688811,19 грн. (в т.ч. за 3 кв. 2009 р. - 122500,00 грн.); за 2009 р. в сумі 2238889,76 грн. (в т.ч. за 4 кв. 2009 р. - 1550078,58 грн.); за півріччя 2010р. в сумі 1356766,67 грн. (в т.ч. за 2 кв. 2010р. - 1356766,67 грн.); за 3 квартали 2010 р. в сумі 2498216,67 грн. (в т.ч. за 3 кв. 2010р. - 1141450,00 грн.); за 2010 р. в сумі 2498216,67 грн. (в т.ч. за 3 кв. 2010р. - 1141450,00 грн.).

Як зазначено в акті перевірки ТОВ «Євро-Електро»неправомірно включено до складу валових витрат, витрати на придбання у ПП «Естет-Буд»та ТОВ «Пікар»робіт, а саме:

2 квартал 2009 року - 566 311,18 грн.:

- по договору №ЕЭ-0303 від 20.03.2009р., предметом якого є виконання ПП «Естет-Буд» (субпідрядник) робіт по зовнішньому енергопостачанню АЗС, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 15.04.09р. на суму 41 561,18 грн. та ПДВ - 8 312,24 грн.; - по договору №ЭБ/ЕЭ-0906 від 05.06.2009р., предметом якого є виконання ПП «Естет-Буд»(субпідрядник) електромонтажних робіт з переносу комплектної трансформаторної підстанції на увозі Марінеско, акт приймання-здачі виконаних робіт № б/н від 15.04.09р. на суму 8 083,33 грн. та ПДВ 1 616,67 грн.; - по Договору №ЕЭ-0622 від 22.06.2009р., предметом якого є виконання ПП «Естет-Буд»(субпідрядник) електромонтажних робіт по забезпеченню зовнішнього енергопостачання АЗС, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000155 від 12.08.09р. на суму 516 666,67 грн. та ПДВ 103 333,33 грн.:

3 квартал 2009року - 122 500,00 грн.:

- по договору №ЕЭ-0622 від 22.06.2009р., предметом якого є виконання ПП «Естет-Буд»(субпідрядник) електромонтажних робіт по забезпеченню зовнішнього енергопостачання АЗС, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000163 від 18.08.09р. на суму 122 500,00 грн. та ПДВ 24 500,00 грн.;

4 квартал 2009року - 1 550 078,58 грн.:

- по договору №ЕЭ/ЭБ-35 від 16.10.2009р., предметом якого є виконання ПП «Естет-Буд» (субпідрядник) проектної продукції на реконструкцію та улаштування мереж електропостачання, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000328 від 19.10.09р. на суму 244 651,17 грн. та ПДВ 48 930,23 грн.;

- по договору №ЕЭ-0622 від 22.06.2009р., предметом якого є виконання ПП «Естет-Буд»(субпідрядник) електромонтажних робіт по забезпеченню зовнішнього енергопостачання АЗС, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000294 від 25.11.09р. на суму 28 869,07 грн. та ПДВ 5 773,81 грн.;

- по договору №86 від 01.12.2009р., предметом якого є виконання ПП «Естет-Буд»(субпідрядник) електромонтажних робіт по забезпеченню зовнішнього енергопостачання АЗС, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000289 від 10.12.09р. на суму 175 225,00 грн. та ПДВ 35 045,00 грн.;

- по додатковій угоді №1 від 09.12.09р. до Договору № ЕЭ-0622 від 22.06.2009р., предметом якого є виконання ПП «Естет-Буд»(субпідрядник) електромонтажних робіт по забезпеченню зовнішнього енергопостачання АЗС, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000296 від 09.12.2009р. на суму 34 666,67 грн. та ПДВ 6 933,33 грн.;

- по договору №ЕЭ/ЭБ -1218 від 18.12.2009р., предметом якого є виконання ПП «Естет- Буд»(субпідрядник) проектної продукції на реконструкцію та улаштування мереж електропостачання, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000305 від 21.12.2009р. на суму 1 066 666,67 грн. та ПДВ 213 333,33 грн.;

2 квартал 2010року - 1 356 766,67 грн.:

- по договору №86 від 01.12.09р., предметом якого є виконання ПП «Естет-Буд» (Субпідрядник) електромонтажних робіт по забезпеченню зовнішнього енергопостачання АЗС, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000314 від 30.04.2010р. на суму 58 408,33 грн. та ПДВ 11 681,67 грн.; - по договору № ЕЭ/ЭБ-1218 від 18.12.2009р., предметом якого є виконання ПП «Естет-Буд»(субпідрядник) проектної продукції на реконструкцію та улаштування мереж електропостачання, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00098 від 31.05.10р. на суму 410 441,67 грн. та ПДВ 82 088,33 грн.;

- по договору №ЕЭ/ЭБ-1246 від 09.11.2009р., предметом якого є виконання ПП «Естет-Буд»(субпідрядник) послуг з інспекційного та планово-попереджувального обслуговування буксиру, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000603 від 02.11.10р. на суму 704166,67 грн. та ПДВ 140 833,33 грн.;

- по договору №ЕЭ/ЭБ-3003 від 30.03.2010р., предметом якого є виконання ПП «Естет-Буд»(субпідрядник) електромонтажних робіт з реконструкції внутрішнього електроосвітлення вестибюля ТЦ «Панорама», а також постачання матеріалів, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000003 від 25.05.2010р. на суму 21 666,67 грн. та ПДВ 4 333,33 грн.; - по договору №ЕЭ/ЭБ-2505 від 25.05.2010р., предметом якого є виконання ПП «Естет-Буд» (субпідрядник) електротехнічних робіт на козловому крані, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000217 від 27.05.2010р. на суму 162 083,33 грн. та ПДВ 32 416,67 грн.;

3квартал 2010 року - 1141450 грн.:

- по договору №ЕЭ/П-3103 від 30.03.2010р., предметом якого є виконання ТОВ «Пікар»(субпідрядник) роботи по реконструкції та улаштуванню мереж електропостачання, по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00195 від 02.07.2010р. на суму 14 660,00 грн. та ПДВ 2 932,00 грн. та по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00196 від 06.07.2010р. на суму 1 126 789,59 грн. та ПДВ 225 357,92 грн.

Суд погоджується з висновками відповідача щодо неправомірного включення позивачем до складу валових витрат, витрат на придбання у ПП «Естет-Буд»та ТОВ «Пікар»робіт (послуг) на загальну суму 4737106,43 грн., виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникають у звязку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулюються ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР та ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п. 5.11 ст. 5 названого Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, платник податку має право включати до складу валових витрат лише витрати, які безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства, які підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими (первинними) документами.

Вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року №996-ХІУ та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.1995 року № 88.

Відповідно до п. 2 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку № 18, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 205 від 28.04.2001 р. будівництво - спорудження нового об'єкту, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об'єктів, виконання монтажних робіт. Тобто роботи по реконструкції та улаштуванню мереж електропостачання, які придбавало ТОВ «Євро - Електро»у ПП «Естет-Буд»та ТОВ «Пікар» у липні 2010 року, на підставі вищезазначених актів здачі-прийняття робіт, відповідно до п.2 П(С)БО № 18 є будівництвом.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.2 ст.9 цього Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Згідно п. п. 1.2.5 Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 серпня 2000 року № 174 «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1-2000)»індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми розробляються у складі інвесторської кошторисної документації на окремі конструкції та роботи, передбачені в проекті (робочому проекті), за відсутності відповідних норм у чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм. Ці норми затверджуються у складі проекту (робочого проекту) з обов'язковим проведенням відповідної експертизи і застосовуються тільки для будови (об'єкту) за даним проектом.

Розробка зазначених норм здійснюється на підставі Методичних рекомендацій з розробки ресурсних елементних кошторисних норм, схвалених рішенням Науково-технічної ради Держбуду України від 12.04.2002 року № 21.

На підтвердження реальності вищезазначених угод укладених між позивачем та ПП «Естет-Буд», ТОВ «Пікар», а також фактичного виконання умов вищезазначених договорів до перевірки та під час розгляду справи по суті позивачем не надано будь-яких проектних, узгоджувальних, дозвільних документів та актів проведених експертиз, виданих відповідними державними органами, щодо проведення робіт по реконструкції та улаштуванню мереж електропостачання, які придбавало ТОВ «Євро - Електро»у ПП «Естет-Буд»та ТОВ «Пікар», наявність яких є обовязковою для бухгалтерського обліку господарських операцій та витрат, а також для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані роботи.

Так зокрема, судом встановлено, що згідно п. 1.1 договору № ЕЭ-0303 від 20.03.2009р. «Підрядник - ПП «Естет-Буд»зобов'язується виконати роботи по зовнішньому енергопостачанню АЗС за адресою: м. Одеса, вул. 25-ої Чапаївської дивізії, 9а, ВАТ «Концерн Галнафтогаз»». Згідно п.9.1 вищевказаної угоди «додатком до угоди є проект 46.11.08.2008 - ЭС.02.», проте до перевірки та під час розгляду справи по суті зазначений проект не надано.

Згідно п.1.1 угоди № ЭБ/ЕЭ-0906 від 05.06.2009р. Підрядник - ПП «Естет-Буд»приймає на себе виконання електромонтажних робіт з переносу комплектної трансформаторної підстанції на узвозі Марінеско». Згідно п. 2.1 угоди Підрядник зобов'язується відповідно до затвердженої технічної документації, діючими нормами та правилами виконувати вищевказані роботи, разом з тим до перевірки, а також на вимогу суду позивачем не надано жодного з цих документів.

Згідно п.1.1 угоди № ЕЭ/ЭБ-35 від 16.10.2009р. Виконавець (ПП «Естет - Буд») зобов'язується своїми силами та засобами по завданню Замовника (ТОВ «ЄВРО-ЕЛЕКТРО») виконати відповідно до умов цього договору проектну продукцію на реконструкцію та улаштування мереж електропостачання об'єкта Замовника, розташованого за адресою: м. Київ, 19 км. Житомирського шосе, 3, і здати результат роботи Замовнику з оформленням акту прийому виконаних робіт, а Замовник зобов'язується прийняти результат роботи і сплатити його за умовами чинного договору. Згідно п.3.1 - вартість і витрати по виконанню проекту на реконструкцію та улаштування мереж електропостачання об'єкта Замовника визначаються на підставі кошторисної вартості проектних робіт (додаток № 2 до цього договору), проте до перевірки та на вимогу суду зазначена кошторисна вартість проектних робіт позивачем не була надана.

Згідно п.1.1 угоди № 86 від 01.12.2009р. Підрядник (ПП «Естет - Буд») зобов'язується виконати електромонтажні роботи по забезпеченню зовнішнього енергопостачання АЗС за адресою: м. Одеса, вул. 25-ої Чапаївської дивізії, 9а, ВАТ «Концерн Галнафтогаз». Згідно п.2.1 - Підрядник зобов'язаний здійснити електромонтажні роботи відповідно до проектної документації № 997.04.11.09 - ЕС, яка визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які пред'являються до електромонтажних робіт і до кошторису, що визначає загальну вартість цього договору», разом з тим, зазначені документи до перевірки та під час судового розгляду позивачем не надано.

Згідно п. 1.1 угоди №ЕЭ/ЭБ-1218 від 18.12.2009р. Виконавець (ПП «Естет - Буд») зобов'язується своїми силами та засобами по завданню Замовника (ТОВ «ЄВРО-ЕЛЕКТРО») виконати відповідно до умов цього договору проектну продукцію на реконструкцію та улаштування мереж електропостачання об'єкта Замовника, розташованого за адресою: м. Київ, 19 км. Житомирського шосе, 3, і здати результат роботи Замовнику з оформленням акту прийому виконаних робіт, а Замовник зобов'язується прийняти результат роботи і сплатити його за умовами чинного договору. Згідно п.3.1 - вартість і витрати по виконанню проекту на реконструкцію та улаштування мереж електропостачання об'єкта Замовника визначаються на підставі кошторисної вартості проектних робіт, зазначені документи суду та під час проведення перевірки позивачем надані не були.

Згідно п.1.1 угоди № ЕЭ/ЭБ-3003 від 30.03.2010р. Підрядник (ПП «Естет - Буд») виконує своїми силами та засобами на свій ризик роботи на об'єкті (приміщення торгівельно - розважального центру «Панорама», який розташовано за адресою: м. Одеса, площа Б. Деревянка, 1). Роботи: електромонтажні роботи з реконструкції внутрішнього електроосвітлення вестибуля, а також постачання матеріалів. Згідно п.3.1 угоди - договірна ціна робіт складає 26000,00 грн., в т.ч. ПДВ». Згідно п.3.2 угоди - Підрядник повинен виконати весь обсяг робіт, передбачений кошторисною документацією, яка також позивачем під час перевірки та підчас судового розгляду справи надана не була.

Крім того, як вбачається з актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), які були складені на виконання вищезазначених угод та надані позивачем суду у якості підтвердження правомірності включенням ним до складу валових витрат, витрати на придбання у ПП «Естет-Буд»та ТОВ «Пікар»робіт (послуг), найменування робіт у вищевказаних актах зазначено дуже узагальнено та скорочено. Разом з тим, інші первинні документи, які б підтверджували виконання даних підрядних робіт, а відповідно, і дані витрати, позивачем до перевірки та суду надано не було.

Окрім того, як вбачається з актів приймання виконаних робіт по договору № 86 від 01.12.2009р. та по договору № ЕЭ-0622 від 22.06.2009р. (а.с. 145-148, 165-169 том ІІ) субпідрядником ПП «Естет-Буд»виконував, зокрема, роботи з прокладки кабелю, які в включають: розроблення ґрунту вручну в траншеях; навантаження на автомобілі - самохвали ескалаторами; перевезення ґрунту до 30 км.; робота на відвалі, група ґрунтів 2-3; устаткування трубопроводів із поліетиленових труб, до 2-х каналів; устаткування пісчаної основи під трубопроводи; покриття цеглою кабелів та інші роботи, разом з тим, позивачем суду не надано жодних доказів, які б підтверджували фактичне виконання субпідрядником зазначених робіт, а саме докази того, що ПП «Естет-Буд»мало найманих працівників, технічний персонал, основні фонди, що ним здійснювалась експлуатація, транспортних засобів та механізмів, а тому воно могло виконати зобовязання, визначені договорами підряду.

Згідно наданих позивачем до перевірки та суду документів по взаємовідносинам з ТОВ «Пікар», суд не вбачає можливим навіть встановити за якою адресою здійснювались роботи по реконструкції та улаштування мереж електропостачання (підвищеної категорії надійності).

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що в ході перевірки було проведено аналіз бази даних інформаційно-аналітичної системи ДПА в Одеській області АІС «Податки», за результатами якого було встановлено що ТОВ «Пікар»не надало до ДПІ у Київському районі м. Одеси (місце основної реєстрації) жодної податкової Декларації з податку на прибуток за 2010 рік, тобто в період вчинення правочинів з ТОВ «Євро - Електро», також ТОВ «Пікар»не надало жодного податкового розрахунку комунального податку за 2010 рік, що унеможливлює навіть співставити, чи були включені до складу валового доходу суми від виконання робіт по реконструкції та улаштування мереж електропостачання (підвищеної категорії надійності) та встановити кількісний склад працівників ТОВ «Пікар»в період вчинення правочинів з ТОВ «Євро - Електро».

Таким чином позивачем не надано документальних доказів, які б свідчили про те, що виконавець у процесі надання послуг проводив певну роботу і одержав результати, котрі замовник може використати в діяльності, що приносить дохід, що є необхідною ознакою валових витрат згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР та належною підставою для віднесення сум податку, сплаченого у ціні придбаних послуг, до складу податкового кредиту підприємства згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем, враховуючи наявні первинні документи, не доведений факт отримання робіт (послуг) по реконструкції та улаштуванню мереж електропостачання (підвищеної категорії надійності) від ПП «Естет-Буд»та ТОВ «Пікар».

За таких обставин, суд вважає, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат підприємства суму в розмірі 4737106,43 грн., пов'язану з придбанням робіт по реконструкції та улаштування мереж електропостачання (підвищеної категорії надійності), але ж не підтверджену відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, в результаті чого не підтверджено зв'язок даних витрат з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), а тому висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат у перевіяємому періоді на суму 4737106,43 грн. є правомірними.

Також як вбачається з акту, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року встановлено: заниження податку на додану вартість у сумі 981102 грн., у тому числі:

-у квітні 2009 року в сумі 8312 грн.;

-у червні 2009 року в сумі 107133 грн.;

-у серпні 2009 року в сумі 21039 грн.;

-у вересні 2009 року в сумі 3108 грн.;

-у жовтні 2009 року в сумі 49211 грн.;

-у листопаді 2009 року в сумі 5774 грн.;

-у грудні 2009 року в сумі 255312 грн.;

-у лютому 2010 року в сумі 140833 грн.;

-у квітні 2010 року в сумі 16015 грн.;

-у травні 2010 року в сумі 32417 грн.;

-у червні 2010 року в сумі 82088 грн.;

-у липні 2010 року в сумі 228290 грн.;

-у листопаді 2010 року в сумі 2500 грн.;

-у грудні 2010 року в сумі 28998 грн.;

заниження відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань по податковому кредиту за липень 2009 року на суму 684 грн.;

завищення залишку відємного значення ПДВ (ряд. 26 Декларації з ПДВ) на загальну суму 965 грн., у тому числі:

-у серпні 2009 року в сумі 684 грн.;

-у вересні 2009 року в сумі 281 грн.

Суд з даними висновками відповідача погоджується виходячи з наступного.

Зокрема, як вбачається з акту, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період 01.01.2009 року по 31.12.2010 року встановлено їх заниження у червні 2009 року на 107133 грн.

Перевіркою відображених у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів»показників за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року у загальній сумі 964669 грн. встановлено, що на формування цих показників мали вплив здійснення електромонтажних робіт, здійснення операцій з продажу електроустаткування.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року в сумі 964669 грн. на підставі таких документів, наведених у додатку № 4 до акта перевірки встановлено заниження задекларованих ТОВ «ЄВРО-ЕЛЕКТРО»показників у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів»у червні 2009 року на суму 107133 грн.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України від 03.04.01997р. № 168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.01997р. № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Так, судом встановлено, що позивачем в порушення п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/ВР та п.п. 17.1.1 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181 - III, не було надано до ДПІ у Київському районі м. Одеси Декларації з ПДВ за червень, липень 2009 року, внаслідок чого не задекларовано податкові зобов'язання за результатами червня, липня 2009 року.

Як вбачається з примітки зробленої в акті перевірки (а.с. 35, том І, стор. акту 21) декларацію з ПДВ за червень 2009 року до ДПІ у Київському районі м. Одеси підприємством було надіслано поштою 13.07.2009р., проте ДПІ у Київському районі м. Одеси повідомленням №15168/28-02 від 15.07.2009р. проінформовано позивача про те, що дана декларація не визнана, як податкова звітність, та запропоновано надати нову податкову декларацію за даний звітний (податковий) період оформлену належним чином.

Також як вбачається з зазначеної примітки акту, Декларацію з ПДВ за липень 2009 р. до ДПІ у Київському районі м. Одеси позивачем було надіслано поштою 18.08.2009р., проте ДПІ у Київському районі м. Одеси повідомленням №18317/28-02 від 21.08.2009р. проінформовано позивача про те, що дана декларація не визнана, як податкова звітність, та запропоновано надати нову податкову декларацію за даний звітний (податковий) період оформлену належним чином. Проте судом встановлено, що позивачем запропоноване зроблено не було.

Таким чином, в порушення п.4.1 ст. 4, п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/ВР позивачем занижено податкові зобов'язання у червні 2009 року на суму 107133 грн., а саме позивачем у червні місяці 2009 року було виписано наступні податкові накладні: № 8 від 17.06.2009р. на адресу ТОВ «Квартет»на загальну суму 9800,00 грн. (ПДВ-1633,33 грн.); № 47 від 19.06.2009р. на адресу ТОВ «Вінницька будівельна компанія»на загальну суму 622000,00 грн. (ПДВ-103666,67 грн.) та № 9 від 11.06.2009р. на адресу ОСОБА_2 на загальну суму 11000,00 грн. (ПДВ - 1833,33 грн.).

Так, відповідно до даних кореспонденції бухгалтерських рахунків Дт 361 Кт 643 у червні 2009 року податкові зобовязання від продажу робіт, продукції склали 107133, 33 грн., що підтверджується вказаними податковими накладними на реалізацію робіт, продукції, у липні 2009 року податкові зобов'язання склали 0 грн.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що в порушення п.4.1 ст. 4, п. п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/ВР позивачем занижено задекларовані показники у рядку 1 Декларацій «Операції на митної території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів»на суму 107133 грн., у тому числі за червень 2009 р. на суму 107133 грн.

Крім того, як вбачається з акту, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року встановлено його завищення всього в сумі 873285 грн., у тому числі:

у квітні 2009 року завищення в сумі 8312 грн.

у липні 2009 року заниження в сумі 684 грн.

у серпні 2009 року завищення в сумі 24500 грн.

у жовтні 2009 року завищення в сумі 48930 грн.

у листопаді 2009 року завищення в сумі 5774 грн.

у грудні 2009 року завищення в сумі 255312 грн.

у лютому 2010 року завищення в сумі 140833 грн.

у квітні 2010 року завищення в сумі 16015 грн.

у травні 2010 року завищення в сумі 32417 грн.

у червні 2010 року завищення в сумі 82088 грн.

у липні 2010 року завищення в сумі 228290 грн.

у листопаді 2010 року завищення в сумі 2500 грн.

у грудні 2010 року завищення в сумі 28998 грн.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підставі вищезазначеного, право на податковий кредит по податку на додану вартість у позивача виникає з дати видачі йому податкових накладних контрагентами.

Згідно п.п. 7.4.4 ст.7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як вже судом встановлено, позивачем в порушення п.п. 17.1.1 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181 не надано до ДПІ у Київському районі м. Одеси Декларації з ПДВ за червень, липень 2009 року, внаслідок чого не задекларовано податковий кредит за результатами червня, липня 2009 року.

Так, відповідно до даних кореспонденції бухгалтерських рахунків Дт 631 Кт 644 у червні 2009 року податковий кредит від придбання товарів, робіт, послуг, складає 104950 грн.; у липні 2009 року податковий кредит складає 684 грн.

Судом встановлено, що в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України позивачем занижено податковий кредит у липні 2009 року на суму 684 грн.

Судом встановлено, що фактично до перевірки надана податкова накладна від 10.07.2009р., яка видана ДП «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» на загальну суму 4102,20 грн., у т.ч. ПДВ - 683,70 грн. У відповідності з АРМ ДПА України «Журнал звірки податкових зобов'язань та податкового кредиту»ДП «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації»задекларовано у липні 2009 р. суму податкового зобов'язання по ТОВ «ЄВРО-ЕЛЕКТРО»суму ПДВ 683,70 грн.

Також, з урахуванням вищевикладених обставин щодо неправомірності віднесення позивачем до складу валових витрат витрати на загальну суму 4737106,43 грн. на оплату наданих позивачу робіт (послуг) по реконструкції та улаштуванню мереж електропостачання (підвищеної категорії надійності) від ПП «Естет-Буд»та ТОВ «Пікар», оскільки позивачем не підтверджені зазначені витрати відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, в результаті чого не підтверджено зв'язок даних витрат з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), що є необхідною ознакою валових витрат згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР та належною підставою для віднесення сум податку, сплаченого у ціні придбаних послуг, до складу податкового кредиту підприємства згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р., суд вважає, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним отриманим від ПП «Естет-Буд»та ТОВ «Пікар», сплачені позивачем у складі наданих робіт (послуг).

Також суд вважає обґрунтованими висновки перевіряючих про порушення позивачем вимог пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР у звязку з віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним НФВ «Югтрансенерго»ТОВ в іншому ніж звітний податковий період та сплата за отримані товари (роботи, послуги) відповідно яких відбулась в попередніх звітних періодах, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 11498 грн., в тому числі: у листопаді 2010 року в сумі 2500,00 грн. по податковій накладній № 236 від 29.07.2010р. на загальну суму 85000,00 грн., у т.ч. ПДВ на суму 14166,67 грн. (до податкового кредиту у грудні 2010р. включена частково - ПДВ у розмірі 2500,00 грн.); у грудні 2010 року в сумі 8997,61 грн. по податковій накладній № 236 від 29.07.2010 року на загальну суму 85000,00 грн., у т.ч. ПДВ на суму 14166,67 грн. (до податкового кредиту у грудні 2010р. включена частково - ПДВ у розмірі 7000,00 грн.) та по податковій накладній № 258 від 27.08.2010 року на загальну суму 11985,65 грн., у т.ч. ПДВ на суму 1997, 61 грн.

При цьому суд виходить з наступного.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна видається платнику податку, якій поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Перевіркою встановлено, що позивач не подавав до ДПІ у Київському районі м. Одеси заяви зі скаргами на таких постачальників. Зазначені податкові накладні було включено до податкового кредиту по факту отримання. Документальне підтвердження затримки отримання податкових накладних, виписаних в іншому, ніж звітний податковий період, відсутнє.

Статтею 1 Закону України №168/97-ВР встановлені значення термінів, якому вони вживаються у Законі. В силу пунктів 1.5, 1.6 статті 1 Закону України №168/97-ВР звітний (податковий) період період, за який платник податку зобовязаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоду, визначена згідно з цим Законом. В п.1.7 статті 1 Закону України №168/97-ВР визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виходячи з вказаних положень Закону України №168/97-ВР відображення як податкових зобовязань так і податкового кредиту в деклараціях повинно відбуватися саме за звітний період, в якому ці податкові зобовязання та право на податковий кредит виникли.

Визначення податкового кредиту як право, а не обовязок, платника податку зменшити податкове зобовязання звітного періоду, передбачає лише одне, що саме в звітному періоді він може скористатись цим своїм правом при підставах, які зазначені в законі. Такими підставами є відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР наявність у нього відповідних податкових накладних, оформлених належним чином. Вказана норма - п.п.7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР вимагає від платника податку, який хоче скористатися правом на податковий кредит в звітний період, отримати податкову накладну від постачальника товарів (послуг), а у разі відмови останнього надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, платник податку все одно може скористатися своїм правом на податковий кредит та зазначити його в декларації за звітний період, але при умові надання скарги на такого постачальника товарів (послуг) з копією розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є також підставою для проведення позапланової перевірки такого постачальника для зясування та повноти нарахування ним зобовязань з цього податку за такою господарською операцією. У вказаний спосіб норми Закону України №168/97-ВР з одного боку захищають платника податків, який має право на податковий кредит в звітному періоді і хоче таким правом скористатись, з другого боку дають можливість контролювати податковою службою постачальника товарів (послуг), у якого відповідно до ст.7 виникають податкові зобовязання з цього податку та якій у момент виникнення таких податкових зобовязань повинен скласти податкову накладну та надати її покупцю.

В самому акті перевірки перевіряючі не спростовують того факту, що позивач здійснив операції з зазначеним контрагентом, але порушенням є включення до складу податкового кредиту ПДВ від цих операцій в декларації з ПДВ за листопад 2010 року та грудень 2010 року, у той час коли податкові накладні були виписані під час здійснення операцій у попередні періоди липні та серпні 2010 року. Саме у звязку з тим, що позивач не скористався своїм правом на податковий кредит у відповідний звітний період на підставах, визначених в Законі України №168/97-ВР, йому на цю суму ПДВ збільшена сума податкових зобовязань. Суд вважає, що такий висновок перевіряючих відповідає вимогам Закону України №168/97-ВР, а посилання позивача на те, що норми Закону України №168/97-ВР не містять заборони на включення до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних в іншому ніж звітний податковий період, періоді є неспроможними, оскільки законом встановлені умови, які платник податку повинен дотриматися при бажанні скористатися правом на податковий кредит у відповідному звітному періоді.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.Відповідно доч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач субєкт владних повноважень - ДПІ у Київському районі м. Одеси довів суду та підтвердив належними доказами правомірність винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень рішень, у звязку з чим суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог ТОВ «Євро-Електро».

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних позивачем податкових-повідомлень рішень діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, а тому позовні вимоги про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Електро»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси, за участю прокуратури Київського району м. Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень від 11.04.2011р. № 0000852301/0, № 0000862301/0, № 0000872301/0, № 0000882301/0 - залишити без задоволення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 30 вересня 2011 року.

Суддя С.О. Cтефанов