Постанова № 18451034, 27.09.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/3826/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.

суддів Левчук О.А.

Балан Я.В.

при секретарі судового засідання: Мануліковій О.О.

за участю сторін:

від позивача представники - ОСОБА_2, за довіреністю

- ОСОБА_3, за довіреністю

від відповідача представник - ОСОБА_4, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ПрАТ «УКРЕЛЕВАТОРПРОМ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2010 року №0010091520/0 та №0010061520/0, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ПрАТ «УКРЕЛЕВАТОРПРОМ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2010 року №0010091520/0 та №0010061520/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту перевірки про результати документальної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за січень 2010 року та квітень 2010 року, яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками у м. Одесі були винесені податкове повідомлення рішення від 30.11.2010 року № 001009520/0 про завищення бюджетного відшкодування в сумі 461959 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 220177, 50 грн. та податкове повідомлення рішення від 30.11.2010 року № 0010061520/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 1207310 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 603655 грн.

Позивач не згоден з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки висновки акту перевірки про відсутність у позивача біржевого контракту, сертифікату якості зерна, акту приймання-передачі робіт наданих товарною біржею, складських документів, що на думку відповідача свідчить про відсутність господарської операції між позивачем та ТОВ «Альфред С. Тофер Інтернешенал» щодо придбання зерна, не відповідають дійсності, такі документи наявні у позивача, але вони не витребувались відповідачем, тому під час перевірки і не надавались. Але після вивчення позивачем змісту акту перевірки, такі документи були надані податковому органу, проте все рівно не враховані під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Також не відповідають дійсності висновки акту про неправомірне формування податкового кредиту з ПДВ згідно з податковими накладними, виписаними ПП «ДИС»та ПП «Квіткова галерея», оскільки вказані податкові накладні включені до рядку 14, 15 декларації «придбання товарів, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності».

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та доповненні до адміністративного позову, та просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважав вказаний позов необґрунтованим, а вимоги безпідставними, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях та просив відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

На час винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень, Приватне акціонерне товариство мало назву Закрите акціонерне товариство «УКРЕЛЕВАТОРПРОМ», про що свідчать свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 63, 118), та знаходилось як платник податку на обліку у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі.

Відповідно до довідки АА № 491454 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності за КВЕД підприємства позивача, в тому числі є: складське господарство, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, виробництво продуктів борошномельно-крупяної промисловості (а.с. 64).

Судом встановлено, що на підставі направлень від 14.10.2010 року № 406 та від 08.11.2010 року № 431/15-2, наказів СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 12.10.2010 року № 616 та від 05.11.2010 року № 673, фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі була проведена позапланова виїзна перевірка ЗАТ «Укрелеваторпром»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за січень 2010 року та ківтень 2010 року, яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року, за результатами якої був складений та підписаний акт від 17.11.2010 року № 676/15-2/31640002/265 (а.с. 12-25).

Вказаним актом перевірки зафіксовано заниження позивачем податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на суму 781622 грн. за груднь 2009 року, завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів на суму 440355 грн. за січень, у тому числі відшкодовано на момент перевірки 440355 грн., заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на суму 425688 грн., за січень 2010 року, завищення суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів на суму 21604 грн. за квітень 2010 року.

Виходячі зі змісту акту перевірки, дані порушення виникли з наступного:

Згідно з договором від 26.10.2009 року № 4867, укладеного ЗАТ «Укрелеваторпром»(Покупець) з ТОВ «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)»(Продавець) (а.с. 90-92), продавець зобовязується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити пшеницю 6 класу врожаю 2009 року (товар) у кількості 12530,000 тон по ціні товару без ПДВ 930 грн. за одну метричну тону. Загальна вартість договору складає 11983480 грн. Згідно з Додатковою угодою № 1 від 21.12.2009 року ціна товару без ПДВ 1050 грн. за одну метричну тону, загальна вартість договору складає 15787800 грн. Згідно товарної накладної № 8714 від 02.01.2010 року ЗАТ «Укрелеваторпром»на виконання договору від 26.10.2009 року № 4867 отримало від ТОВ «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)»пшеницю 6 класу фуражну врожаю 2009 року у кількості 7590 тон на загальну суму 9563400 грн., в тому числі ПДВ 1593900 грн. До складу податкового кредиту позивачем віднесено ПДВ у сумі 1593900 грн., згідно отриманих від ТОВ «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)»податкових накладних, у тому числі: в грудні 2009 року 1437500 грн. (податкова накладна № 2222 від 21.12.2010 року), в січні 2010 року 156400 грн. (податкова накладна № 124 від 02.01.2010 року). ЗАТ «Укрелеваторпром»було укладено договір поставки № 100/300909-1 від 30.09.2009 року (а.с. 86-89) з компанією UK LTD»на поставку пшениці 6 класу фуражної врожаю 2009 року у кількості 6900 т за ціною 140, 21 дол. США за одну метричну тону, умови реалізації FOB Одеський морський торгівельний порт. Згідно ВМД № 500060702/2010/000031 від 05.01.2010 року в обліку підприємства проведено експортну операцію пшениці фуражної 6 класу всього на суму 8497588, 29 грн., договір поставки № 100/300909-1 від 30.09.2010 року, одержувач Компанія L UK LTD»країна призначення (KR) у кількості 7590 т за ціною 1119, 58 грн. за одну тону. В акті перевірки зазначено, що позивачем не надані сертифікати якості зерна, біржевий контракт, акт здачі-приймання робіт (послуг) наданих товарною біржею, складські документи, через що перевіряючими зроблений висновок про відсутність документів, які підтверджують наявність господарської операції та завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1593900 грн., в тому числі по періодах в грудні 2009 року 1437500 грн., в січні 2010 року 1 56400 грн. Також в акті перевірки зафіксовано, що у квітні 2010 року в порушення пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підприємством було віднесено до складу податкового кредиту (по рядку 16.4 Декларації), податкові накладні, отримані від ПП «ДИС»та ПП «Квіткова галерея»за товари, використання в господарської діяльності яких не підтверджено відповідними документами (відсутні документи, що підтвердужють), а саме: придбання квіткової продукції, пакетів, откриток, що привело до завищення податкового кредиту ПДВ за січень 2010 року на суму 27709 грн. Також актом перевірки зафіксовано, що позивачем включено до податкового кредиту ПДВ за квітень 2010 року суму 21604, 14 грн. по податковим накладним, виписаним в інших ніж звітний податкових періодах, що привело, в тому числі до завищення суми бюджетного відшкодування у квітні 2010 року на 21604 грн. Крім того, в акті перевірки зафіксовано, що перевіркою показників Довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового періоду наступного податкового періоду додатку 2 до податкової декларації за квітень 2010 року встановлено порушення пп. 7.2.6. п. 7.2., пп. 7.4.1., п.7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на суму 440355 грн. у січні 2010 року. Також на підставі акту перевірки № 373/15-2/31640002 від 11.06.2010 року в акті перевірки зроблений висновок про завищення позивачем у декларації з ПДВ за грудень 2009 року рядку 22.2 на 22127 грн. та рядку 26 на 3929 грн.

Судом встановлено, що позивач подавав заперечення до акту № 477/21 від 22.11.2010 року (а.с. 26-28), на які відповідачем була надана відповідь від 25.11.2010 року № 38412/15-2/118 (а.с. 29-33), відповідно до якого висновку акту залишені без змін.

На підставі акту перевірки відповідачем були винесені податкове повідомлення рішення від 30.11.2010 року № 001009520/0 про завищення бюджетного відшкодування в сумі 461959 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 220177, 50 грн. та податкове повідомлення рішення від 30.11.2010 року № 0010061520/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 1207310 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 603655 грн.

Судом встановлено, що позивач подав на адресу відповідача скаргу на винесені податкові повідомлення рішення (а.с. 34-37), яка рішенням про результати розгляду первинної скарги від 28.12.2010 року № 43097/10/25-021 (а.с. 38-47) залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. У звязку з цим, позивачем була подана скарга на вказані податкові повідомлення рішення на адресу Державної податкової адміністрації в Одеській області, за результатами якої ДПА в Одеській області було прийнято рішення від 04.03.2011 року № 7479/10/250007 (а.с. 163-167), відповідно якого скарга позивача була задоволена частково, та податкове повідомлення-рішення від 30.11.2010 року №0010061520/0 скасоване в частині 51816 грн. нарахованого ПДВ та 25908 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції та податкове повідомлення рішення від 30.11.2010 року № 0010091520/0 скасоване в частині 21604 грн. завищеної суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року.

До таких висновків ДПА в Одеській області прийшла, виходячі з того, що по-перше, посилання перевіряючого на акт перевірки № 373/15-2/31640002 від 11.06.2010 року є помилковим, оскільки податкове повідомлення рішення, яке було винесено податковим органом на підставі цього акту, було скасовано рішенням ДПА України, по-друге, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі не зібрано доказової бази для невизнання права ЗАТ «Укрелеваторпром»на отримання податкового кредиту на підставі податкових накладних, які були виписані у попередніх періодах на суму 21604 грн. За таких обставин, за результатами розгляду повторної скарги ЗАТ «Укрелеваторпром»ДПА в Одеській області було встановлено завищення скаржником податкового кредиту на суму 1 595849 грн., у тому числі: у грудні 2009 року на 1437500 грн. по операціям з ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)», у січні 2010 року 158349 грн., у тому числі: на 1 56400 грн. по операціям з ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»та на 1949, 39 грн. по податковим накладним за товари, що повязані з господарською діяльністю. Завищення позивачем податкового кредиту призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на 1155494 грн., а саме: у грудні 2009 року на 755566 грн., у січні 2010 року на 399928 грн. та завищення бюджетного відшкодування у рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних періодів на 440355 грн. за січень 2010 року, та застосовання штрафної (фінасової) санкції за заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету (р. 27) на 1155494 грн. у розмірі 577747 грн., за завищення суми бюджетного відшкодування, задекларованої у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних періодів на 440355 грн. за січень 2010 року у розмірі 220177, 5 грн.

Судом встановлено, що позивач оскаржував податкові повідомлення рішення також до Державної податкової адміністрації України, але рішенням ДПА України від 13.05.2011 року № 8999/6/25-0115 (а.с. 120-125) податкові повідолмення-рішення були залишені без змін з урахуванням рішення ДПА в Одеській області від 04.03.2011 року № 7479/10/25-0007, а скарга без задоволення.

Судом досліджені лист головного державного податкового ревізора № 4860/15-5 від 08.11.2001 року про надання документів для перевірки (а.с. 67), відповідь на цей лист (а.с. 68-70), біржовий контракт № 001/1-241209 від 24.12.2009 року про реєстрацію контракту № 100/300909-1 від 30.09.2009 року, укладеного між ЗАТ «Укрелеваторпром»та Компанією UK LTD»(а.с. 71-72), зареєстрований ТБ «УФБ», посвідчення про реєстрацію № 001/1-241209 (а.с. 73), акт № ОУ-1231 здачі-прийняття робіт, укладений між Товарною біржею «Українська фючерсна біржа»та ЗАТ «Укрелеваторпром»(а.с. 74), податкова накладна від 24.12.2009 року № 1231 (а.с. 75), вантажно-митна декларація (а.с. 76-78), складські квитанції на зерно № 197392 від 02.01.2010 року (а.с. 79) та № 197353 від 21.12.2009 року (а.с. 176), сертифікати якості від 16.01.2010 року (а.с. 80- 82), фітосанітарний сертифікат (а.с. 83-85), податкові накладні (а.с. 168-175), платіжні доручення (а.с. 177-179), податкові декларації з ПДВ за січень 2010 року та квітень 2011 року (а.с. 180-195).

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про податок на додану вартість», яким був встановлений порядок формування податкового кредиту у період виникнення спірних правовідносин та Податковим кодексом України, яким встановлений порядок проведення перевірок у період проведення перевірки.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено лише два випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної або складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Як вбачається з матеріалів перевірки та підтверджується розшифровками податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за спірний період, на час формування податкового кредиту за спірний період, податкові накладні були оформлені належним чином, підприємства контрагентів були належним чином зареєстровані як платники ПДВ на час здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних.

Позивачу відмовлено у включенні суми до податкового кредиту вже після формування податкового кредиту у визначений податковий період.

Так, позивачу відмовлено у включенні до податкового кредиту з ПДВ суми 1593900 грн. по операціям з ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»через відсутність (не надання перевіряючим) сертифікатів якості зерна, біржового контракту, акту здачі-приймання робіт (послуг) наданих товарною біржею, складських документів.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що вказані документи наявні у позивача.

Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на ненадання позивачем цих документів у період перевірки, оскільки з вантажно-митної декларації, яка була надана перевіряючим вбачається, що на час перетину товару через митний кордон такі документи були у наявносі у позивача, що підтверджено перевіркою документів митним органом.

Крім того, відповідно до п. 8 розділу ІУ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття органом державної податкової служби податкового повідомлення-рішення за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 статті 44 розділу II Кодексу), такі документи повинні бути враховані органом державної податкової служби під час розгляду ним питання про прийняття рішення. З матеріалів справи вбачається, що позивачем разом із запереченнями на акт перевірки надавалися такі документи, проте вони не були враховані податковим органом під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішеннь. Також позивачу відмовлено у формуванні податкового кредиту з ПДВ на суму 1949, 39 грн. по податковим накладним за товари, що не повязані з господарською діяльністю.

Дослідивши у сукупності наявні у справі докази, суд вважає, що такий висновок відповідача є помилковим, оскільки з податкових декларацій з ПДВ за січень та квітень 2010 року вбачається, що у рядку 14 податкової декларації з ПДВ за січень 2010 року - «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість вітчизняних товарів (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України послуг, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5. ст. 6 Закону»зазначено суму 16309 грн., та у рядку 15 «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) без податку на додану вартітсь вітчизняних товарів (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5. ст. 6 Закону»- суму 283 грн., разом 16592 грн., та у податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року у рядку 14 зазначено суму 174424 грн. та у рядку 15 суму 761 грн., разом 175185 грн. У реєстру отриманих та виданих податкових накладних за вказані періоди податкові накладні, видані ПП «ДИС»та ПП «Квіткова Галерея», включені до стовпчику «придбання товарів, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності та відображені саме у цих рядках декларацій, а не у рядку 16.4., як вказано в акті перевірки.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту на 1595849 грн., по операціям з ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»та по операціям з ПП «ДИС»та ПП «Квіткова Галерея»є помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи.

Враховуючи, що судом встановлена законність включення ЗАТ «Укрелеваторпром»суми 1595849 грн. у податковий кредит у перевіряємому періоді, суд вважає, що також є помилковим висновок відповідача про заниження позивачем ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 1155494 грн. та завищення бюджетного відшкодування у рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних періодів на 440355 грн. за січень 2010 року.

Судом встановлено, що відповідно до рішення ДПА в Одеській області від 04.03.2011 року № 7479/10/250007 (а.с. 163-167), скарга позивача була задоволена частково, а податкове повідомлення-рішення від 30.11.2010 року №0010061520/0 скасоване в частині 51816 грн. нарахованого ПДВ та 25908 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції та податкове повідомлення рішення від 30.11.2010 року № 0010091520/0 скасоване в частині 21604 грн. завищеної суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року. Вказане рішення залишено в силі рішенням Державної податкової адміністрації України від 13.05.2011 року № 8999/6/25-0115 (а.с. 120-125).

Відповідно до пп. 5.1.2. п. 5.1. розділу У Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 985, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобовязання раніше прийнятого податкового поваідомлення-рішення. Згідно з п. 5.3. вказаного Порядку, у випадках, визначених пп. 5.1.2. і 5.1.4. пункту 5.1. цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобовязання.

Судом встановлено, що на адресу позивача не надійшли податкові повідомлення-рішення, які містять зменшену суму грошового зобовязання, відповідно до рішень про результати розгляду скарг позивача ДПА в Одеській області та ДПА України.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням приписів Порядку та прийнятих рішень про результати розгляду скарг позивача ДПА в Одеській області та ДПА України, суд приходить до висновку, що з метою повного захисту прав позивача слід задовольнити позов повністю шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2010 року №0010091520/0 та №0010061520/0.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд керуючись п. 1 ст. 94 КАС України присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати (судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.) з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість»та керуючись ст.ст. 2,4,71, 94,158-163, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ПрАТ «УКРЕЛЕВАТОРПРОМ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2010 року №0010091520/0 та №0010061520/0 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекціею по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №0010091520/0 від 30.11.2010 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекціею по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №0010061520/0 від 30.11.2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений 27 вересня 2011 року.

Головуючий суддя /підпис/ Л.Р. Юхтенко

Суддя /підпис/ О.А. Левчук

Суддя /підпис/ Я.В. Балан

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Л.Р. Юхтенко