Ухвала суду № 18450366, 08.09.2011, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

08 вересня 2011 року Справа № 2а/0370/2490/11

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Цунамі» до старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Луцької обєднаної державної податкової інспекції Кривицької Інесси Юріївни, начальника відділу перевірок платників податків Луцької обєднаної державної податкової інспекції Ткачука Андрія Миколайовича, заступника начальника Луцької обєднаної державної податкової інспекції Гупало Оксани Сергіївни, заступника начальника Луцької обєднаної державної податкової інспекції Сави Світлани Євгенівни про визнання нечинними (протиправними) діянь щодо складання висновків за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності та їх скасування, визнання нечинними (протиправними) діянь в частині неналежного вручення акта планової виїзної перевірки,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Цунамі”(ТзОВ "Цунамі") звернулося з позовом до старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Луцької обєднаної державної податкової інспекції (Луцька ОДПІ) Кривицької І.Ю., начальника відділу перевірок платників податків Луцької ОДПІ Ткачука А.М., заступника начальника Луцької ОДПІ Гупало О.С., заступника начальника Луцької ОДПІ Сави С.Є. про визнання нечинними (протиправними) діянь щодо складання висновків за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року та за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року та їх скасування, визнання нечинними (протиправними) діянь відповідачів в частині неналежного вручення акта планової виїзної перевірки ТзОВ "Цунамі" від 15 червня 2011 року № 4718/23-2/31572226 для ознайомлення і підписання.

Позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, в звязку з чим у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити на підставі пункту1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За вимогами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. При цьому названа норма визначає рішення як нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії.

Правовий акт - акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення. Критерієм розмежування понять нормативного правового акта і ненормативного (індивідуального) правового акта є сфера його дії за суб'єктивним складом, оскільки правові акти індивідуальної дії, на відміну від нормативних, поширюють свою дію на конкретно визначеного суб'єкта.

Як нормативний, так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямування на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.

Така правова позиція наведена й Конституційним Судом України у рішенні по справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України “Про Конституційний Суд України” стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23 червня 1997 року N 2-зп, справа N 3/35-313).

Із змісту зазначених визначень вбачається, що правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Назване кореспондується із умовами частини першої статті 2 КАС України, яка у визначенні завдання адміністративного судочинства розкриває зміст прав свобод і інтересів, захист яких є юрисдикцією адміністративних судів, а саме: права особи у сфері публічно-правових відносин, що порушені певними суб'єктами (органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, іншими суб'єктами) при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, до компетенції адміністративних судів віднесено справи щодо захисту прав, свобод і інтересів осіб від дій суб'єктів владних повноважень щодо управління цими особами чи здійснення інших владних функцій щодо них.

Справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. У тому випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова і службова особа) у спірних відносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.

Як вбачається з фабули позову, позивач фактично не погоджується зі змістом висновків за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року та за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, складеними службовими особами Луцької ОДПІ Кривицькою І.Ю. та Ткачуком А.М., які оскаржує та просить скасувати. Тобто, предметом оскарження у даному випадку є зазначені вище висновки, а не дії працівників суб'єкта владних повноважень щодо їх складання. Разом з тим, ці висновки не містять приписів (вимог) субєкта владних повноважень та не мають обов'язкового характеру виконання, відтак не є рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, тому справа з приводу їх оскарження не є адміністративною.

Згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

Оскільки акт встановлює лише виявлені порушення під час перевірки, однак не породжує будь-яких правових наслідків (не встановлює прав і обовязків для платника податків), то він так само не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Спосіб вручення акта перевірки не впливає на права платника податків (факт отримання акта позивачем не заперечується, про що свідчать додані до позовної заяви копії листів Луцької ОДПІ про надіслання акта перевірки та окремих аркушів акта перевірки від 15 червня 2011 року № 4718/23-2/31572226), адже відповідно до пункту 6 розділу IV вказаного вище Порядку у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), реалізуючи таким чином визначені законом права.

Тобто, у розумінні адміністративного права поняття "дія субєкта владних повноважень" - це активна поведінка, яка впливає на права, свободи чи інтереси особи. Фізична дія по підписанню акта перевірки чи його вручення не тотожна поняттю "дія субєкта владних повноважень", так як сама по собі не впливає на права, свободи та інтереси особи.

До адміністративного суду може бути оскаржене рішення субєкта владних повноважень, прийняте за наслідками перевірки, чи дія (бездіяльність), які перешкоджають реалізації особою законних прав, впливають на її права та інтереси.

Відтак оскаржувані позивачем висновки (акт перевірки) та дії по їх складанню, підписанню чи врученню не породжують будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлюють прав і обовязків, а тому не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, у відкритті провадження за даною позовною заявою слід відмовити.

Керуючись статтею 109 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цунамі» до старшого державного податкового ревізора-інспектора Кривицької Інесси Юріївни, начальника відділу перевірок платників податків Луцької обєднаної державної податкової інспекції Ткачука Андрія Миколайовича, заступника начальника Луцької обєднаної державної податкової інспекції Гупало Оксани Сергіївни, заступника начальника Луцької обєднаної державної податкової інспекції Сави Світлани Євгенівни про визнання нечинними (протиправними) діянь щодо складання висновків за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності та їх скасування, визнання нечинними (протиправними) діянь в частині неналежного вручення акта планової виїзної перевірки.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

СуддяЖ.В.Каленюк