Постанова № 18450298, 25.01.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 січня 2011 р. Справа №2а-5747/10/16/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :Головуючого судді Александрова О.Ю. при секретарі судового засідання Габрись П.С.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом Спеціалізованого Алуштинського санаторію «Ветеран»

до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим

про визнання протиправним та скасуванні податкового повідомлення - рішення,

за участю:

представника позивача 1 ОСОБА_1, довіреність № 01-33/54 від 25.01.11р.;

представника позивача 2 ОСОБА_2, довіреність № 01-33/55 від 25.01.11р.;

представника відповідача ОСОБА_3, довіреність № 1408/9/10-0 від 20.11.09р.

Суть спору: Позивач Спеціалізований Алуштинський санаторій «Ветеран» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушта Автономної Республіки Крим, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушта АРК від 30.03.2010р. №0000111502/1, відповідно до якого позивач має сплати до бюджету податку на додану вартість 793,00грн., з них 610,00грн. основного платежу, 183,00грн. штрафні санкції.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.05.10р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті спору. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення податковим органом невірно застосовані положення Закону України “Про податок на додану вартість”.

Представник відповідача у судовому засіданні, надав заперечення на позов, в яких з позовними вимогами не погодився, вказав, що у позивача згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” не було підстав для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у листопаді 2009 року за податковими накладними, виписаними у жовтні 2009р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідачем по справі є Державна податкова інспекція в м. Алушті АР Крим. Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ в редакції, що діла на час перевірки та винесення спірних рішень, Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Алушті АР Крим є субєктом владних повноважень.

Спеціалізований Алуштинський санаторій «Ветеран» зареєстрований 31.10.1994р. Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим в якості юридичної особи, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 №148855), Довідкою з ЄДРПОУ та Статутом підприємства.

Таким чином, судом встановлено, що Спеціалізований Алуштинський санаторій «Ветеран» являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязано виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Тобто, зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м.Алушта АР Крим проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2009р. Спеціалізованого Алуштинського санаторію «Ветеран».

За результатами перевірки складено Акт № 105 від 18.02.2010 р.

У висновках зазначеного акту зафіксовано порушення п. п. 4.4 п. 4 Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р.

На підставі чого, відповідно до п.п. 7.7.5 та 7.7.7. п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 610,00грн по декларації за листопад 2009 року.

На підставі акту перевірки № 105 від 18.02.2010 р. ДПІ м. Алушта АР Крим прийнято податкове повідомлення рішення від 30.03.2010р. №0000111502/1, відповідно до якого позивачу нараховано податку на додану вартість у сумі 610,00грн., та на підставі п. «б» п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовані штрафні санкції у сумі 183,00грн.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду , визначена цим законом.

Пунктом 7.5. п.п. 7.5.1. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” , передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та має містити реквізити, передчені законодавством, зокрема п. 7.2.1 Закону та Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р. № 166

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” , встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” , податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України “Про податок на додану вартість”, підставою для включення відповідних сум до складу податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Також суд зазначає, що право подачи скарги із заявою на постачальника з включенням сум до податкового кредиту без наявності податкових накладних є правом, а не обовязком покупця.

Наявність у покупця - Спеціалізованого Алуштинського санаторію «Ветеран» належним чином оформлених документів, які згідно Закону України “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою обґрунтованості податкового кредиту у тому періоді, у якому такі податкові накладні фактично отримані.

Судом встановлено, що Спеціалізований Алуштинський санаторій «Ветеран» в податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року від 12.12.09р. задекларував податковий кредит минулих періодів, а саме:

-У листопаді 2009 року по 4 податковим накладним, виписаних у жовтні 2009 року.

Так, відповідно до Договору № 53 від 10.08.2009р., укладеному між позивачем та Санітарно-епідеміологічною станцією у м. Алушта, остання зобовязана виконати певні види робіт, передбачені договором. Строк виконання до 31.12.2009р.

Відповідно до акту виконаних робіт № 52 від 12.10.09р. СЕС у м. Алушта виконано робіт на загальну суму 1250,00грн., у т.ч. ПДВ 250,00грн., на цій підставі виконавцем робіт виставлено рахунок на оплату робіт від 12.10.09р. № 52, складений акт виконаних робіт № 52 від 12.10.2009р. та виписана податкова накладна № 2280 від 19.11.2010р.

Сплата виконаних робіт у повному обсязі підтверджується платіжним дорученням № 2839 від 18.11.2009р.

Також, фактичне отримання позивачем вказаної податкової накладної у листопаді 2009 року підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за листопад, в якому помилково зазначені реквізити накладної (№52 від 12.10.09, що є реквізитами акту виконаних робіт та рахунку), але всі інші показники відповідають накладної № 2280.

Відповідно до Договору № 117 від 08.10.2009р., укладеному між позивачем та СК «Уют», останній зобовязаний виконані певні види ремонтних робіт, передбачені договором. Строк виконання до 31.12.2009р.

Відповідно до акту виконаних робіт № б/н від 23.10.09р., СК «Уют» виконано робіт по поточному ремонту (демонтаж навела пляжу) на загальну суму 1042,00грн., у т.ч. ПДВ 173,81грн., на цій підставі виконавцем робіт виписана податкова накладна № 75 від 16.11.2010р.

Сплата виконаних робіт у повному обсязі підтверджується платіжним дорученням від 16.11.2009р.

Також, фактичне отримання позивачем вказаної податкової накладної у листопаді 2009 року підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за листопад (п.8), в якому помилково зазначені дата і номер накладної, але всі інші показники відповідають накладної № 75.

Відповідно до Договору № ГРА 18-0120 від 01.01.2009р., укладеному між позивачем та Управлінням державної служби охорони при ГУ МВС України в АРК, останній зобовязаний надати послуги забезпечення безпеки обєктів Замовника. Відповідно до акту виконаних робіт № ГРА - 005622 від 14.10.09р. Управлінням державної служби охорони при ГУ МВС України в АРК надано послуг у жовтні 2009р. на суму 817,30грн, у т.ч. ПДВ 136,21грн, відповідно до акту виконаних робіт № ГРА - 005631 від 14.10.09р. Управлінням державної служби охорони при ГУ МВС України в АРК надано послуг у жовтні 2009р. на суму 300,00грн, у т.ч. ПДВ 50,00грн, на цій підставі виписана податкова накладна № 0000003214 від 16.11.2010р. та податкова накладна № 0000003245 від 16.11.09р. та виписаний рахунок фактура № ГРА08-0638 від 13.10.09р. та рахунок-фактура № ГРА18-0120 від 13.10.09р. .

Сплата виконаних робіт у повному обсязі підтверджується платіжним дорученням № 2754 від 11.11.2009р. на суму 300,00грн. у т.ч. ПДВ 50,00грн та платіжним дорученням № 2756 від 11.11.2009р. на суму 817,30грн, у т.ч. ПДВ 136,21грн .

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що податкові накладні на загальну суму 610,00грн. (250,00+173,81+50,00+136,21) фактично виписані та отримані позивачем у листопаді 2009 року, сплату також проведено в листопаді 2009р., та що вказані податкові накладні по формі та змісту відповідають положенням діючого законодавства.

Недбале ведення Реєстру отриманих та виданих податкових накладних позивачем, не є, на думку суду, підставою для неврахування наданих податкових накладних у бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Відповідно до п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі Закон №2181) (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), За винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Податкові накладні за виконання робіт, надання послуг у жовтні 2009 року направлені на адресу позивача і включені підприємством до складу податкового кредиту у листопаді 2009 року тобто, не пізніше терміну, встановленого п. п. 15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закона № 2181.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що виключення зі складу податкового кредиту позивача у листопаді 2009 року податкових накладних на загальну суму 610,00 грн. необґрунтовано.

Враховуючи, що суд визнав необґрунтованим збільшення податковим повідомленням рішенням ДПІ в м. Алушті АР Крим від 30.03.2010р. №0000111502/1 позивачеві податкового зобовязання з ПДВ за основним платежем в розмірі 610,00 гривень, суд приходить до висновку, що нарахування позивачу штрафних санкцій в розмірі 183,00 гривень зазначеним податковим повідомленням - рішенням також є безпідставним.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку зі складністю справи судом 25.01.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.ст.160, 163 КАСУ постанову складено 28.01.2011р.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції ДПІ у м. Алушті АРК від 30.03.2010р. №0000111502/1, відповідно до якого Спеціалізованому Алуштинському санаторію «Ветеран» донараховано податку на додану вартість 793,00грн., з них 610,00грн. основного платежу, 183,00грн. штрафні санкції.

3. Стягнути на користь Спеціалізованого Алуштинськогоу санаторію «Ветеран» (ЄДРПОУ 05507614) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.