Рішення № 18428477, 14.06.2011, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 2-102/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2011 року Липоводолинський районний суд Сумської області

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Сибільова О.В.,

при секретарі - Самілик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Липова Долина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-123»,

про дострокове розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про дострокове розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати та пені.

ОСОБА_1 свої уточнені вимоги мотивує тим, що 26 жовтня 2006 року між ним та ТОВ «Відродження-123» був укладений договір оренди належної йому земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області. Орендна плата була встановлена в розмірі 1,5 % від нормативної оцінки землі в грошовому виразі 733,4 гривень. 10 жовтня 2007 року між ним та відповідачем був укладений додатковий договір до зазначеного договору оренди землі. Відповідач постійно порушує умови договору. В 2007 році як орендну плату від товариства він отримав зерно, з суми орендної плати безпідставно вирахувано 40 гривень податку та недоплачено 10,59 гривень. Крім цього за 2010 рік він взагалі не отримав орендної плати. Просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки та стягнути недоплачену орендну плату за 2007 в сумі 50, 59 гривень, за 2010 рік в сумі 781,8 гривень (а.с. 3-4, 95).

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-123», позов не визнає, просить суд в його задоволенні відмовити, мотивуючи недоведеністю обставин, на які посилався позивач, а також тим, що відповідачем умови договору виконувались належним чином, відповідно до діючого законодавства. Вважає, що стосовно недоплаченої орендної плати за 2007 рік належить застосувати позовну давність, а за 2010 рік позивач не отримав орендної плати з власної вини (а.с. 49-62, 79).

Суд, заслухавши сторони по справі, дослідивши докази, вважає позов ОСОБА_1 обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,17 га на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 22 березня 2002 року, акт зареєстровано за № 163 (а.с. 8).

26 жовтня 2006 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження-123» був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки (далі по тексту договір оренди), строком на 10 років (а.с. 9-12).

Договір зареєстрований у Липоводолинському районному відділі Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 02 квітня 2007 року за № 04.07.631.01956 (а.с. 12).

10 жовтня 2007 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження-123» був укладений додатковий договір оренди зазначеної земельної ділянки (далі по тексту додатковий договір оренди) (а.с. 13).

Додатковий договір зареєстрований у Липоводолинському районному відділі Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 28 січня 2008 року за № 04.08.631.00194 (а.с. 14).

Сторони не заперечували та не спростували тієї обставини, що заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за 2007 рік складає 50,59 гривень (40 гривень необґрунтовано вирахуваного податку та 10,59 гривень недоплаченої орендної плати).

Крім того, позивач на обґрунтування своїх вимог зазначив, що підписи на відомостях про отримання орендної плати не його, і він не доотримав орендної плати за 2007 рік в більшому розмірі, ніж згідно відомостей і з цього приводу звертався до правоохоронних органів.

Не заперечили та не спростували сторони також і тієї обставини, що заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за 2010 рік складає 781,80 гривень (а.с. 80).

Наведені обставини позивач вважає такими, що дають підстави суду для розірвання договору оренди земельної ділянки. Але з цим не може погодитись суд в звязку з наступним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 19 Закону України «Про плату за землю», розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження обєкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ст. 36 Закону України «Про оренду землі», у разі невиконання зобовязань за договором оренди землі, сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Відповідно до п. 38 Договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором.

Суд вважає непереконливими та недоведеними посилання позивача на відсутність підписів в відомостях на отримання орендної плати за 2007 рік, оскільки вони спростовуються матеріалами перевірки правоохоронними органами (а.с. 96-99) та наступними доказами.

Відповідно до п. 9 договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5 % від нормативної оцінки землі, що становить 733,4 гривень на рік, у тому числі у грошовій формі 733,4 гривень.

Згідно з наданими відповідачем відомостями по виплаті орендної плати позивачу ОСОБА_1 за 2007 рік нараховано 733,4 гривень орендної плати.

Суд вважає недоведеними посилання відповідача на це та надає перевагу письмовим доказам (відомостям) наданим відповідачем, в звязку з наступним.

Згідно ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Ст. 143 ЦПК України передбачає, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Як на обґрунтування своїх вимог позивач фактично посилається на ту обставину, що в спірних відомостях його підписи відсутні. Водночас позивач не заперечує, що з приводу цього він звертався до правоохоронних органів, але проведеною за цим фактом перевіркою не було встановлено ознак відповідного злочину. Інших доказів на обґрунтування цієї обставини позивачем подано не було.

Таким чином суд, в цій частині вважає обставини, на які посилається позивач, недоведеними та визнає належними докази подані відповідачем по справі (а.с. 20-23).

Згідно п. 18 договору оренди, підготовка проекту договору оренди землі та його державна реєстрація і витрати, повязані з цим, покладаються на орендаря.

Відповідно до цього положення суд вважає неправомірним відрахування з суми орендної плати 40 гривень за реєстрацію договору оренди.

Таким чином, за 2007 рік відповідач недоплатив позивачу кошти за орендну плату в сумі 50 гривень 59 копійок (40 гривень, вирахуваних за реєстрацію договору та недоплачені 10 гривень 59 копійок). З цим погодились сторони по справі.

Стосовно можливості застосування позовної давності, на яку посилається сторона відповідачів, по недоплаченій орендній платі за 2007 рік.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Ст.. 261 ЦК України передбачає, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Оскільки орендна плата нараховується відповідачем, позивач при цьому позбавлений можливості приймати участь в цьому процесі, отримував орендну плату згідно відомості, з якої неможливо визначити обсяг нарахованої йому орендної плати та її складові, тому суд не вбачає підстав для застосування позовної давності для стягнення 50,59 гривень недоплаченої орендної плати за 2007 рік і вважає, що в цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.

Водночас, суд не вважає це підставою для дострокового розірвання договору оренди землі, оскільки згідно абз. 2 ч. 2 ст.651 ЦК України передбачено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням того, що невиплачена частина орендної плати за 2007 рік є незначною та при наявності письмових доказів отримання позивачем орендної плати в натуральній формі і недоведеності ним факту своєї незгоди з цим порушення відповідачем договору не може вважатись істотним.

До того ж договір, про який іде мова, такої умови щодо необхідності саме попереднього погодження виплати орендної плати в натуральній формі не містить, а ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» повязує можливість розірвання договору оренди землі з невиконанням сторонами обовязків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону, а не з неналежним їх виконанням.

Виходячи з наведеного, суд не вважає недоплату орендної плати за 2007 рік в сумі 50,59 гривень підставою для дострокового розірвання договору оренди землі.

Оскільки сторони не заперечують, що позивачу не було виплачено орендну плату за 2010 рік в сумі 781,8 гривень і не оспорюють суми нарахованої та невиплаченої орендної плати, суд вважає, що в частині стягнення цієї суми з відповідача, вимоги підлягають задоволенню.

Водночас, невиплата цих коштів відповідачем не може вважатись підставою для дострокового розірвання договору оренди землі в звязку з наступним.

Згідно п. 28, п. 31 наведено Договору оренди землі, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендар зобовязаний видавати орендну плату в повному обсязі в установлені договором терміни.

Як вбачається з поданих відповідачем доказів, орендна плата позивачу та іншим орендодавцям за 2010 рік виплачувалась у відповідності до умов договору та у встановлені терміни (вересень жовтень 2010 року), про що свідчать копії відомостей та видаткових касових ордерів (а.с. 56-59).

Позивач не заперечив того факту, що був присутній під час виплати орендної плати, але необґрунтовано відмовився від її отримання.

Крім того, про відсутність вини з боку відповідача по невиплаті орендної плати за 2010 рік свідчить і копія листа на адресу позивача з повідомленням про вручення (а.с. 54-55), згідно якого позивачу було запропоновано отримати орендну плату за 2010 рік.

Таким чином, оскільки у суду достатньо підстав вважати, що орендну плату позивач не отримав за відсутності винних дій відповідача, тому ця обставина не може бути такою, що тягне дострокове розірвання договору оренди землі.

Таким чином, враховуючи наведене, вимоги позивача в частині стягнення недоплаченої орендної плати за 2007 рік в сумі 50,59 гривень, та невиплаченої орендної плати за 2010 рік в сумі 781,8 гривень, підлягають задоволенню. В частині дострокового розірвання договору оренди землі, позивачу належить відмовити.

Пропорційно до задоволених вимог позивача, на його користь з відповідача належить стягнути судовий збір в сумі 13 гривень 77 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 32 гривні 40 копійок.

В частині стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає, що вимоги не підлягають задоволенню, оскільки надані позивачем докази (квитанція, угода про надання правової допомоги та розрахунок гонорару) не містять в собі інформації стосовно того, по якій саме справі ця допомога надана та сплачені витрати, а отже не має доказів тому, що саме по цій справі позивач поніс витрати на правову допомогу в сумі 200 гривень.

На підставі ст.ст. 257, 261, 526, 549, 651, 792 ЦК України, ст. 96 ЗК України, ст. 19 Закону України «Про плату за землю», ст.ст. 24, 25, 32, 36 Закону України «Про оренду землі», Указу Президента № 92/2002 від 02 лютого 2002 року, зі змінами внесеними Указом Президента № 725/2008 від 19 серпня 2008 року, керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 80, 81, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-123», ідентифікаційний код 34072078, Сумська область, Липоводолинський район, с. Берестівка, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Берестівка, Липоводолинського району, Сумської області, і.к. НОМЕР_1, заборгованість по орендній платі за договором оренди земельної ділянки, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження-123» 26 жовтня 2006 року, зареєстрованому у Липоводолинському районному відділі Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 02 квітня 2007 року за № 04.07.631.01956, за 2007 рік в сумі 50 гривень 59 копійок та за 2010 рік в сумі 781 гривні 80 копійок, всього - 832 гривні 39 копійок.

В задоволенні інших вимог позивача відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-123» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 13 гривень 77 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 32 гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Сибільов О. В.