Ухвала суду № 18427703, 18.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2011 р.Справа № 2а-14298/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2011р. по справі№2а-14298/10/2070

за позовом Приватного підприємства "Укрросстрой-2006"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про скасування повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Укрросстрой -2006» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова (далі відповідач), в якому просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення №0000592303/0 від 26 травня 2010 року; №0000592303/1 від 25 червня 2010 року; №0000592303/2 від 9 вересня 2010 року, якими було визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податку на додану вартість у розмірі 44540 грн., у тому числі 29693 грн. за основним платежем та 14847 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2011року позовні вимоги було задоволено.

Скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000592303/0 від 26 травня 2010 року; № 0000592303/1 від 25 червня 2010 року; № 0000592303/2 від 9 вересня 2010 року, якими було визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податку на додану вартість у розмірі 44540 грн., у тому числі 29693 грн. за основним платежем та 14847 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, приписи Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Електроспецтех» та ТОВ «Техноенергоресурс» за період з 01.01.2009 року по 01.12.2009 року, про що був складений акт №894/23-0305/34264956 від 4 травня 2010 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.7.2.1п.7.2, пп.7.4.5.п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення задекларованої суми податкового кредиту суми податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «Електроспецтех» на суму 21138,37 грн., у тому числі: за вересень 2009 року на суму 4552,80 грн., за жовтень 2009 року на суму 2285,07 грн., за листопад 2009 року на суму 12008,64 грн., за грудень 2009 року на суму 2291,86 грн. та ТОВ «Техноресурс» на суму 8554,56 грн., у тому числі: за вересень 2009 року на суму 5683,08 грн., за грудень 2009 року на суму 2871,48 грн.

За результатами перевірки та адміністративного оскарження були ухвалені податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000592303/0 від 26 травня 2010 року; № 0000592303/1 від 25 червня 2010 року; № 0000592303/2 від 9 вересня 2010 року, якими було визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податку на додану вартість у розмірі 44540 грн., у тому числі 29693 грн. за основним платежем та 14847 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив із правил Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно до п.п.7.4.5п.7.4ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На підставі п.п.7.2.1п.7.2ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремим рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, імя та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як свідчать матеріали справи, під час господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Електроспецтех» та ТОВ «Техенергоресурс», з якими були укладені угоди про виконання ремонтних послуг.

Податковим органом ставиться під сумнів реальність виконання вказаних угод, оскільки податкові накладні містять посилання на місце розташування юридичної особи контрагента позивача ТОВ «Електроспецтех» та ТОВ «Техенергоресурс», що не відповідає фактичним відомостям.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість тверджень відповідача.

Фактичне виконання доказуються наданими до матеріалів справи документами бухгалтерського обліку та фактичним виконанням вказаної угоди.

Надані позивачем докази бухгалтерського обліку відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка каже, що первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях ї повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2011р. по справі№2а-14298/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКононенко З.О.

Судді Донець Л.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2011 р.