Ухвала суду № 18427686, 11.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 р.Справа № 2а-16463/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Теплові мережі» Лозівської міської ради Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2011р. по справі№2а-16463/10/2070

за позовом Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

до Комунального підприємства "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

23.12.2010 року, Лозівська обєднана державна податкова інспекція у Харківській області (далі - позивач) звернулась до суду позовом до Комунального підприємства «Теплові мережі» Лозівської міської ради Харківської області (далі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість до Державного бюджету в сумі 2731357,30 грн. з податку на прибуток, частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету, пені з податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2011 року позовні вимоги було задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість в розмірі 2022628,80 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг відповідач посилається на прийняття оскаржуваних постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та був взятий на податковий облік.

Станом на 15.12.2010р. має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 2 022 628,80 грн., який складається з:

- податку на прибуток та нарахована відповідачем самостійно, підтверджуються деклараціями з податку на прибуток підприємства наданими платником податків до податкового органу:

№ 13753 від 06.05.2008р. в сумі 380 грн.;

№ 30122 від 11.08.2008р. в сумі 400 грн;

№39768 від 09.11.2009р. в сумі 694 гри.;

№48367 від 02.02.2010р. в сумі 858664 грн,;

№ 36921 від 09.11.2010р. в сумі 262868 грн. - основний платіж, в сумі 4827 грн. - складає пеня нарахована платником податку самостійно.

У сумі 144766 грн. основний платіж та штрафні (фінансові) санкції у сумі 673873,20 грн. підтверджуються податковими повідомленнями - рішеннями позивача:

№ 0000212310/0 від 09.03.2010р. в сумі 131266 грн. - основний платіж, в сумі 36626,20 грн. - штрафні санкції.

№ 0000022310/0 від 13.01.2009р. в сумі 13500 грн. - основний платіж, в сумі 141350 грн. - штрафні санкції;

№ 0000092310/0 від 13.01.2009р. в сумі 495897 грн. - штрафні санкції.

Працівниками позивача була проведена планова виїзна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року , про що складений акт перевірки від 23.02.2010 року за №138/23-304/33373495.

В ході перевірки були встановлені порушення відповідача вимог п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: платником занижено податок на прибуток в сумі 131 266 грн.

За результатами перевірки було нараховано відповідачу податок на прибуток у розмірі

131 266 грн., та у відповідності до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами застосовано до відповідача штрафну санкцію з податку на прибуток в сумі 36626,20 грн., що підтверджується податковим повідомленням рішенням податкового органу № 0000212310/0 від 09.03.2010р.

Працівниками позивача була проведена планова виїзна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 10.2007 року по 30.09.2008 року, про що був складений акт від 24.12.2008 року за №1164/23-204/33373495.

В ході перевірки були встановлені порушення вимог п.п. 11.3.1, п.п. 11.3.5 п.11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: платником занижено податок на прибуток в сумі 13 500 грн.; порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань по податку на прибуток, зазначених у поданих ним податкових деклараціях (розрахунках), які обумовлені п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За результатами перевірки було нараховано відповідача:

- податок на прибуток у розмірі 13500 грн. та у відповідності до п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та застосовано штрафну санкцію з податку на прибуток в сумі 141350 гри., що підтверджується податковим повідомленням - рішенням позивача №0000022310/0 від 13.01.2009р.;

- застосовано до у відповідності до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами штрафну санкцію з податку на прибуток в сумі 495897 гри., про що було ухвалено податкове повідомленням - рішенням позивачем № 0000092310/0 від 13.01.2009р..

Працівниками позивача була проведена планова виїзна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року, про що був складений акт перевірки від 24.12.2008 року за №1164/23-204/33373495.

В ході перевірки були встановлені порушення відповідачем вимог статті 61 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік», в результаті чого не нараховано та не сплачено до бюджету частину прибутку (доходу) в сумі 58582 грн. за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 1 півріччі 2008 року.

За результатами перевірки було нараховано відповідачу: частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 58582 грн. та у відповідності до п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовано до відповідача штрафну санкцію з частини чистого прибутку (доходу) в сумі 17574,60 гри.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомленням - рішенням позивача № 0000032310/0 від 13.01.2009р.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1.1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Згідно до п.4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платники податків зобов'язані своєчасно, у строк визначений вищевказаними законодавчими актами надавати до Державних податкових інспекцій податкові декларації, бухгалтерську звітність, інші документи та відомості, пов'язані із донарахуванням та сплатою податків та інших обов'язкових платежів до бюджету України та до державних цільових фондів.

Пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу” передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

На підставі до п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону для подання податкової декларації. В п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 вказаного закону зазначає, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобовязання, несплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Як свідчать матеріали справи, відповідач має заборгованість зі сплати податкового боргу.

Доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції статті 11 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами" є необґрунтованими.

Згідно ст. 11 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами" № 2181 у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Заковом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності податків.

У разі коли сума коштів, отриманих від продажу, не покриває суму податкового боргу такого платника податків та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням про прийняття рішення щодо:

- надання відповідної компенсації бюджету, до якого має зараховуватися сума податкового боргу такого платника податків за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків;

- реорганізації такого платника податків з урахуванням правил , встановлених цим Законом;

- ліквідації такого платника податків та списання податкового боргу;

- оголошення такого платника податків банкрутом у порядку, встановленому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Матеріали справи містять відомості про те, що податковим органом вчинялись дії по стягненню зазначеної податкової заборгованості за рахунок активів.

Між тим, колегія суддів зауважує, що на час розгляду справи заборгованість відповідачем не була сплачена.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновків, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Теплові мережі» Лозівської міської ради Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2011р. по справі№2а-16463/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКононенко З.О.

Судді Донець Л.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 15.04.2011 р.