Ухвала суду № 18401961, 12.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 р.Справа № 2а-15649/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

при секретарі Галан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення, -

Встановила:

У грудні 2010 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (далі - ТОВ "Компані "Плазма"), звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Київському районі м. Харкова) № 0004292303\1 від 16.11.2010 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 757.511,80 грн. в тому числі за основним платежем 557.527 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -199.984,80 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року позовні вимоги ТОВ "Компані "Плазма" задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ДПІ у Київському районі м. Харкова в апеляційній скарзі посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року та прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог ТОВ "Компані "Плазма" відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Київському районі м. Харкова задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.09.2010 року фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "Компані "Плазма" з питань правильності визначення сум податку на додану вартість (далі ПДВ) до сплати за квітень-червень 2010 року по взаємовідносинам з ПП "Кратос плюс", за результатами якої складено акт № 5041/23-5/36226451 від 25.08.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення підприємством п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7, п.п.7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 557.527 грн., а саме у квітні 2010 року 92.149 грн., у травні 2010 року 142.969,42 грн. та у червні 2010 року 322.408,61 грн.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0004292303\1 від 16.11.2010 року про визначення податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 757.511,80 грн. в тому числі за основним платежем 557.527 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -199.984,80 грн.

У якості підстав, з яких податковий орган дійшов висновків про порушення ТОВ "Компані "Плазма" вимог податкового законодавства у акті № 5041/23-5/36226451 відповідач посилається на дані отриманих з "Системи автоматизованеого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість".

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року (в редакції Закону, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, податкові накладні видаються платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За приписами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період між позивачем та ПП "Кратос плюс" укладено договір купівлі-продажу від 30.01.2008 року та Договір комісії № 010207 на продаж товару від 01 лютого 2010 року.

На підтвердження виконання Договору купівлі-продажу № 300108 від 30 січня 2010 року, а також Договору комісії № 010207 на продаж товару від 01 лютого 2010 року, укладених між позивачем та ПП "Кратос плюс" до перевірки надані документи, які за своїм змістом відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16 липня 1999 року.

На виконання п. 2.1.12. Договору комісії № 010207 на продаж товару від 01 лютого 2010 року, ТОВ "Компані "Плазма" передано ПП "Кратос плюс" все одержане позивачем за даним договором, тобто перераховано на поточний рахунок ПП " Кратос плюс" грошові кошти за реалізований товар у розмірі 119.535,28 грн., що підтверджується документами долученими до матеріалів справи.

30.06.2010 року між позивачем та ПП "Кратос плюс" 30 червня 2010 року підписаний Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого між зазначеними сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 466.041,90 грн., тобто зобов'язання ТОВ "Компані "Плазма" щодо оплати ним поставленого ПП "Кратос плюс" товару за Договором купівлі-продажу № 300108 від 30 січня 2010 року, були припинені.

Також, 30.06.2010 року між ПП "Кратос плюс" та ТОВ "Компані "Плазма" укладено Угоду про зарахування зустрічних вимог за Договором комісії № 010207 від 01 лютого 2010 року за червень 2010 року, відповідно до якої між зазначеними сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 7.172,16 грн.

Судом встановлено, що товар, придбаний позивачем у ПП "Кратос плюс" на підставі вищезазначених договорів отриманий та оплачений позивачем, в подальшому реалізований іншим контрагентам, що свідчить про використання даного товару у власній господарській діяльності ТОВ "Компані ПЛАЗМА", а також про дійсність Договору купівлі-продажу № 300108 від 30 січня 2010 року та Договору комісії № 010207 на продаж товару від 01 лютого 2010 року, укладених між позивачем та ПП "КРАТОС ПЛЮС".

Згідно матеріалів справи на момент здійснення господарських операцій, продавці товарів, робіт, послуг знаходилися в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ.

Подальше ненадання такими підприємствами контрагентами податкової звітності, чи не визнання її податковим органом, як такої, саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Закон України "Про податок на додану вартість" не містить відповідних норм, які б зобовязували замовника товарів, робіт, послуг слідкувати та контролювати подачу звітності податковим органам з боку виконавця робіт чи постачальника товарів. Покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Зазначене дозволяє дійти висновку, що само по собі неподання податкової звітності контрагентом, при фактичному здійсненні господарської операції, не впливає на податковий кредит покупця.

Доводи ДПІ у Київському районі м. Харкова про те, що укладені між ТОВ "Компані "Плазма" та ПП "Кратос плюс" Договір купівлі-продажу № 300108 від 30 січня 2010 року та Договір комісії № 010207 на продаж товару від 01 лютого 2010 року не спрямовані на реальне настання правових наслідків (тобто є недійсними), є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також положення ч. 2 ст. 71 КАС України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ "Компані "Плазма".

Отже, суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються матеріалами справи, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 19 квітня 2011 року.

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.