Ухвала суду № 18427282, 15.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6798/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції:Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддівАліменка В.О., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року вказаний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та винести нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 02.11.2009 року по 20.11.2009 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.11.2005 року по 30.06.2009 року. За результатами проведеної перевірки був складений Акт перевірки від 25.11.2009 року за № 552/23-2/33870708.

Актом встановлено, порушення позивачем, зокрема: - п.п.8.5.1 п. 8.5 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 17 493,98 гри., чим занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток в сум; 4373.49 грн.; п. 5.1, п.п. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону, а саме: позивачем завищено валові витрати в загальній сумі 407 333,33 грн., чим занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток в сумі 101 833, 33 грн. та п.п.4.1.6 Закону, а саме: завищено суму валового доходу за 3 квартали 2008 року на суму 13 751.71 грн.. чим занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток за 3 квартали 2008 року в сумі 3 438,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001452300/0 від грудня 2009 року, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 160 666,00 грн. За наслідками оскарження в адміністративному порядку позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення з новим терміном сплати податкового зобов'язання № 0001452300/1 від 13 лютого 2010 року.

Аргументуючи свою позицію, колегія суддів виходить з такого.

Так, твердження відповідача про те, що позивачем неправомірно включено до складу валових витрат затрати в загальній сумі 407 333.33 грн. за 1 квартал 2008 року на поліпшення орендованих основних фондів, оскільки зазначені витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності, спростовується наступним.

Колегією суддів, як і судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ВАТ "Універсам №26" 15.02.2006 року було укладено договір № 15/02-1 оренди нежитлової будівлі (надалі також -'"договір № 15/02-1").

За умовами договору № 15/02-1 ВАТ "Універсам №26" передало позивачу у оренду нежитлову будівлю, за адресою: м. Київ. пр-т. Маяковського 75/2, загальною площею 4511,9 кв.м.

01 березня 2006 року між позивачем та ВАТ "Універсам №26" було укладено додаткову угоду №1 до договору № 15/02-1.

Згідно п. 1 додаткової угоди №1 до договору № 15/02-1 сторонами погоджено передачу позивачу нежитлової будівлі, що є предметом оренди для здійснення підготовчих (ремонтних) робіт, розробки та затвердження проектно-кошторисної (дозвільної) документації.

Згідно п. 2 додаткової угоди №1 до договору № 15/02-1 було встановлено, що на момент проведення орендарем зазначених вище робіт орендна плата не нараховувалась.

Фактична передача в оренду нерухомого майна була здійснена 01.03.2006 року за актом прийому-передачі до договору №15/02-1.

У зв'язку з наближенням спливу строку оренди за договором №15/02-1 15 січня 2007 року між Позивачем та ВАТ "Універсам №26" було укладено договір №15/02-1 оренди нежитлової будівлі, за умовами договору ВАТ "Універсам №26" передало в оренду позивачу нежитлову будівлю площею 4402,2 кв.м., за адресою: м. Київ, пр.-т Маяковського 75/2.

21 вересня 2006 року було укладено з TOB "ЦАП" договір №210906 про надання інформаційних послуг та виконання проектно-вишукувальних робіт (надалі також - "договір №210906"), та 28 березня 2006 року з TOB "ЦАП" комплексний договір №220306 на створення проектної документації по реконструкції об'єкта нерухомості та погодження проекту в інстанціях (надалі також - "договір №220306").

За умовами договору №210906 TOB "ЦАП" за дорученням позивача, зобов'язувалось надати інформаційні послуги та виконати передпроектно-вишукувальні роботи по містобудівнолгу експертному аналізу дозвільної документації та обґрунтуванню об'єкту на загальну суму 38800, 00 грн. з урахуванням ПДВ.

За умовами договору №220306 позивач доручив TOB "ЦАП" виконати проектні та дослідницькі роботи щодо вказаного вище об'єкта. Загальна вартість робіт за договором склала 717100,00 грн., з урахуванням ПДВ. Фактично TOB "ЦАП" було виконані роботи на загальну суму 450000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

За умовами вищевказаного договору було розроблено проектну документацію (передпроектні пропозиції) щодо реконструкції нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, пр-т. Маяковського 75/2.

Крім того, 01.04.2006 року між позивачем та ЗАТ «Фоззі-В»був укладений договір суборенди нежитлової будівлі № 01/04-1. Орендна плата за договором суборенди № 01/04-1 з моменту його укладення становила 41 750,00 грн., в т.ч. ПДВ.

В подальшому, розмір орендної плати був збільшений з 01.06.2006 року до 54360,00 грн., в т.ч. ПДВ, з 01.09.2006 року до 117 120,00 гри., в т.ч. ПДВ. (згідно додаткової угоди № 1 від 01.06.2006 року до договору суборенди № 01/04-1).

01 березня 2007 року у зв'язку з закінченням строку дії вказаного вище договору суборенди був укладений договір №01/04-1 суборенди нежитлової будівлі, за умови якого суборенда ЗАТ «Фоззі-В» нерухомого майна за адресою м. Київ, пр-т. Маяковського, 75/2 була продовжена згідно додаткової угоди № 1 від 01.02.2008 року до названого договору суборенди, розмір плати за суборенду з 01.02.2008 року був збільшений до 140 520,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Згідно п. 5.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає, що до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону.

Підпункт 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Таким чином, позивач орендував нежитлове приміщення. В даному приміщені з дозволу орендодавця і здійснював поліпшення. Зазначене приміщення позивач здав в суборенду. Основним видом господарської діяльності позивача є підготовка до продажу або здавання під найм нерухомості (КВЕД 70.11.0).

Що ж стосується твердження відповідача про те, що позивачем витрати, що понесені з придбанням обєкта нерухомості в сумі 252500, 00 грн., віднесено до збільшення балансової вартості основних засобів, в той час як позивач повинен був віднести лише 11850, 00 грн., тобто 3 % від 395000, 00 грн., у звязку з чим було завищено амортизаційні відрахування, то колегія суддів з ним не погоджується та зазначає наступне.

Як вбачається з тексту апеляційної скарги, факт надання зазначених послуг не заперечується апелянтом, а оспорюється лише вартість оплачених послуг.

Колегією суддів встановлено, що між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір про надання інформаційно-маркетингових послуг від 17.05.2007р. № б/н.

Однак, судом також було встановлено, що 24 грудня 2007 року між ЗАТ «Сільпо Рітейл»та ФОП ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору від 17.05.2007р., якою було внесено зміни і визначено вартість інформаційно-маркетингових послуг Виконавця по об'єкту нерухомості за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя, 98/6 в сумі 252 500 грн.

Таким чином, вартість послуги була змінена, а отже позивач не порушував норм п.п.8.5.1 п. 8.5 ст. 8 та п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У звязку з цим, апеляційна інстанції приходить до висновку, що апелянт дану обставину упустив, що призвело до неправомірного висновку під час перевірки та підтверджує необґрунтованість вимог апеляційної скарги.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених прокурором вимог, повно встановив обставини справи, вірно та обєктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідач, як субєкт владних повноважень, не спростував доводи позивача.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 20.09.2011.