Рішення № 18425644, 23.09.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-6203/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2011 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого судді Бойчука О.В.

секретарів Кондратів Х.І., Мендик Н.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ПАТ «Просто-страхування» Шахпалангова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_4 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Просто-страхування», у якому просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду, заподіяну ОСОБА_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 10 березня 2011 року в м. Івано-Франківську на перехресті вулиць Стуса та Миколайчука, внаслідок якої було пошкоджено належний йому автомобіль марки Форд, д.н.з. НОМЕР_1, в розмірі 10467 гривень 85 коп. та стягнути з відповідача ОСОБА_2 20000,00 гривень моральної шкоди. Позовні вимоги представник позивача обґрунтувала тим, що винуватцем вказаної дорожньо-транспортної пригоди був відповідач ОСОБА_2, вина якого підтверджується постановою судді Івано-Франківського міського суду від 25 березня 2011 року, вартість матеріальної шкоди підтверджується відповідним висновком експерта-оцінювача від 10 травня 2011 року. Моральна шкода полягає у тому, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_4 позбавлений права користуватися ушкодженим автомобілем, змушений споглядати на ушкоджений автомобіль, який станом на час звернення до суду ще не відремонтовано, у звязку з чим зазнав моральних та психічних страждань та переживань.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві, та суду пояснила, що вартість спричиненої матеріальної шкоди становить 20697,00 гривень, з яких 10229,15 гривень сплатила позивачу страхова компанія ПАТ «Просто-страхування». Решту суми залишилось невідшкодованою, внаслідок чого позивач не зміг відремонтувати автомобіль. Просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що намагався вирішити спір поза судом, однак представник позивача погодилась тільки на відшкодування суми зазначеної у позові матеріальної шкоди. Оскільки вважає цю суму завищеною, добровільно відшкодовувати збитки в такому розмірі, а також моральну шкоду, відмовився. Вважає, що у задоволенні позовних вимог щодо нього слід відмовити.

Представник відповідача приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» Шахпалангов А.А. у судовому засіданні позов не визнав, та дав суду пояснення, викладені в поданих ним суду письмових запереченнях (а.с. 35-37). Вважає, що при визначенні вартості матеріальної шкоди за основу слід брати розмір шкоди, визначений спеціалістом, запрошеним ПАТ «Просто-страхування» для визначення вартості шкоди, висновок якого представник відповідача надав суду у судовому засіданні (а.с. 41-49). При огляді пошкодженого автомобіля було виявлено дефекти, які настали не внаслідок ДТП, що значно зменшило продажну вартість автомобіля та, відповідно, вартість ремонту. Приватним акціонерним товариством «Просто-страхування» повністю відшкодовано фактично заподіяну матеріальну шкоду. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, зясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог у звязку з наступним.

Відповідно до вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування, передбачених статтею 61 ЦПК України.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою судді Івано-Франківського міського суду від 25 березня 2011 року, яка не скасована, а тому не підлягає доказуванню (а.с. 18).

У довідці ВДАІ з обслуговування міста Івано-Франківська вказано механічні ушкодження, які були заподіяні автомобілю позивача (а.с. 16).

З полісу № АА/2494643 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, копія якого міститься в матеріалах справи, слідує, що ОСОБА_2 застрахував свій автомобіль у ПАТ «Просто-страхування» у порядку обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в період з 11 лютого 2011 року по 10 лютого 2012 року, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25000 гривень (а.с. 50).

Відповідно до розпорядження №002051 приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» від 21.04.2011 року, позивачу відшкодовано матеріальну шкоду в розмірі 10229,15 гривень.

Наведені вище докази сторонами не оспорюются, а тому приймаються судом, як належні.

Надавши належну всебічну та обєктивну оцінку наступним, наданим сторонами доказам, суд вважає що частину з них слід відкинути, як неналежні, з таких підстав.

Так, наданий позивачем та його представником висновок СПД-ФО ОСОБА_5 №136 від 10 травня 2011 року, з долученим до нього протоколом огляду спеціалістом даного транспортного засобу в натурі, суд вважає належним доказом спричинення позивачу матеріальної шкоди, оскільки в ньому чітко зазначено всі дефекти, які мав автомобіль марки Форд, д.н.з. НОМЕР_1. Дефектів, на які вказує представник приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» у висновку немає, однак чітко вказано характер пошкоджень внаслідок ДТП, зображених на додатках-фототаблицях, назви деталей, які потребують ремонту і заміни, та пошкодження, які настали внаслідок ДТП (а. с. 6-13).

Суд відкидає, як доказ розміру вартості спричиненої позивачу матеріальної шкоди, наданий представником відповідача приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» звіт № 759/1304, складений 23 березня 2011 року у м. Києві ФОП ОСОБА_6 на підставі заяви ПАТ «Просто-страхування», виходячи з того, що даний звіт складено не на підставі даних огляду спеціалістом пошкодженого автомобіля в натурі, а на підставі протоколу огляду та фото, наданих спеціалістом приватного акціонерного товариства «Просто-страхування», що достовірно підтверджує зміст п. 6 першої сторінки зазначеного звіту, а також його текст, що містить загальні фрази оцінки, не містить визначення втрати товарної вартості автомобіля та додатки, в яких не зазначено жодного дефекту, який міг би бути виявлений спеціалістом у разі огляду ним автомобіля в натурі (а. с. 41-49).

Виходячи з такої оцінки висновку СПД-ФО ОСОБА_5 №136 від 10 травня 2011 року та звіту № 759/1304, складеного ФОП ОСОБА_6 23 березня 2011 року у м. Києві, суд вважає, що позивачу завдано матеріальної шкоди на суму 20697 гривень 79 копійок.

Надані суду представником відповідача приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» фото-таблиці як доказ наявності у автомобіля позивача кузовних дефектів, суд відкидає як неналежний, оскільки висновків спеціаліста, які б давали належну оцінку зображенням на цих фото, суду не представлено.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями та шкода завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 6. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 28. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно п. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 37.5. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Не підлягає до задоволення вимога позивача щодо стягнення на його користь матеріальної шкоди в солідарному порядку з відповідачів, оскільки судом встановлено відсутність спільних дій вказаних відповідачів при спричиненні позивачу матеріальної шкоди.

З цих підстав, суд вважає, що вимога позивача про стягнення на його користь матеріальної шкоди в солідарному порядку з відповідачів ПАТ «Просто-страхування» та ОСОБА_2 підлягає до задоволення в частині стягнення матеріальної шкоди, за винятком франшизи розміром 510,00 гривень, з відповідача ПАТ «Просто-страхування», з урахуванням вже виплаченої суми, в розмірі 9957,85 гривень, оскільки судом встановлено, що цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом № АА/2494643 від 10.02.2011 року (а.с. 50).

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З цих підстав, франшизу в розмірі 510,00 гривень, передбачену договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2494643 від 10.02.2011 року, яка не підлягає сплаті за цим договором, слід стягнути з відповідача ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

При вирішенні спору в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди суд виходить з оцінки причинного звязку між такою шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Оскільки позивачем наведено підстави заподіяння йому моральні страждань внаслідок пошкодження належного йому майна, протиправність діяння відповідача ОСОБА_2 та його вина у заподіянні моральної шкоди в судовому засіданні доведена, вимога ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, з врахуванням тяжкості завданих позивачу моральних страждань та всіх обставин справи у їх сукупності, в розмірі 1500 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів, також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1190 ЦК України, ст. 6, п. 22.1., ст. 28, п. 37.5. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 10-11, ст. 57, ст. 60, ч. 4 ст. 61, ч. 1 ст. 88, ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Просто-страхування», код ЄДРПОУ 33349881, місцезнаходження: вул. Герцена, буд. № 10 м. Київ, на користь ОСОБА_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (Девять тисяч девятсот пятдесят сім) гривень 85 копійок матеріальної шкоди, 99 гривень 58 коп. витрат по сплаті судового збору та 93 гривні 71 копійка витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2, 1972 року народження, ідентифікаційний № НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, 510 гривень 00 копійок матеріальної шкоди, 1500 гривень 00 копійок моральної шкоди, 2 гривні 71 копійка витрат по сплаті судового збору та 26 гривень 29 коп. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 26.08.2011 року.

Суддя Бойчук О.В.