Рішення № 18408478, 17.08.2011, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-1791/11 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2011 Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Шестопалової Я.В.

при секретарі: Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної дорожнотранспортною пригодою в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної дорожнотранспортною пригодою в порядку регресу. В обгрунтування позову зазначив, що 01 липня 2004 року о 22 годині 45 хвилин у Калінінському районі м. Донецька сталася ДТП за участю автомобіля марки «ЗАЗ DAEWOO»д/н НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2, яким за довіреністю керував ОСОБА_3 та автомобілю марки «ЗАЗ DAEWOO»д/н. НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_1, через яку автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 10.09.2004 р. ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУАП, але провадження по справі було закрито у звязку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення передбаченого ст.. 38 КУпАП. 22.08.2003р. між позивачем Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та власником автомобілю марки «ЗАЗ DAEWOO»д/н НОМЕР_1 ОСОБА_2 був укладений Договір страхування наземного транспорту № US.00487, предметом якого є страхування автомобіля марки «ЗАЗ DAEWOO»д/н НОМЕР_1. Відповідно до умов зазначеного договору позивач, як страховик, зобов”язався здійснити виплату страхового відшкодування після складання страхового акту. ДТП яке сталося 01.07.2004р. було визнано страховою подією. Сума матеріального збитку була визначена у розмірі 7136, 48 грн. Сума страхового відшкодування складає 5 735,56 грн. Зазначена сума була сплачена власникові автомобілю ОСОБА_2 24.09.2004р. До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток, в данному випадку - до відповідача. Просив стягнути з відповідача на його користь суму у розмірі 5735 гривен 56 копійок, як відшкодування шкоди, а також судові витрати, що складаються зі сплаченого державного мита у розмірі 57 гривен 36 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 30 гривен.

У судове засідання представник позивача не зявився надав суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі просив їх задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить надсилання телефонограми про необхідність явки до суду, причини неявки суду невідомі.

За таких умов суд вважає за можливе винести рішення при заочному розгляді справи, відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, оглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так судом встановлено, що 01.07.2004 року о 22.45 год. сталася дорожньо транспортна пригода за участю автомобілю марки «ЗАЗ DAEWOO»д/н НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2, яким за довіреністю керував ОСОБА_3 та автомобілю марки «ЗАЗ DAEWOO»д/н. НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_1, про що свідчить довідка видана відділом ДАІ ГУ МВС України в м. Донецьку. (а.с.19)

Згідно постанови Ленінського районного суду м. Донецька від 10.09.2004р. справа про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 закрита у звязку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення передбаченого ст.. 38 КУпАП, однак з цієї постанови вбачається, що 01.07.2004р. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ DAEWOO» д/н НОМЕР_2 рухався по вул. Лівобережній у м.Донецьку, на регульованому перехресті при здійсненні повороту ліворуч не переконався в безпеці свого маневру та в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ DAEWOO»д/н НОМЕР_1, що спричинило пошкодження автомобілів, тим самим вчинив правопорушення передбачене ст.124 КупАП.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На момент зазначеної ДТП автомобіль «ЗАЗ DAEWOO»д/н НОМЕР_1 був застрахований на підставі договору страхування наземного транспорту №US.00487 від 22.08.2003р., який був укладений між ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та власником транспортного засобу ОСОБА_2, у звязку з чим ДТП яка відбулась 01.07.2004р. була визнана страховою подією.

14.07.2004р. ОСОБА_2 звернувся з заявою до ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна»про пошкодження транспортного засобу.

Згідно з висновком про вартість матеріальної шкоди спричиненої володільцю автомобілю марки «ЗАЗ DAEWOO»д/н. НОМЕР_1 (а.с.27-41) матеріальна шкода спричинена володільцю даного автомобіля складає 7136 гривен 48 копійок.

24.09.2004р. позивач на підставі страхового акту № 3221.07.2004.021 від 22.04.2004р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з рахунку-фактури №26 від 19.07.2004р., наряд замовленням № 26 від 19.07.2004р., товарного чеку б/н від 29.07.2004р. на суму 65 грн., товарного чеку б/н від 29.07.2007р. на суму 270 грн., товарного чеку б/н від 10.07.2004р. на суму 2323 грн., товарного чеку б/н на суму 377 гривен, товарного чеку б/н на суму 200 грн., товарного чеку б/н на суму 850 грн., враховуючи звіт № 20/8 від 09.08.2004р. з вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 5735 грн. 56 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 9949 від 24.09.2004р.

У відповідності зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, що завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода заподіяна не по її провині.

Згідно ст. 1187 ГК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо воно не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 р. з наступними змінами під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського ведення, оперативного керування або за іншими підставами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що між шкодою, яка була завдана майну ОСОБА_2 та винними діями відповідача ОСОБА_1 наявний причинний звязок та що маються усі елементи, наявність яких є підставою для відшкодування завданої шкоди згідно зі ст. 1166 ЦК України.

Згідно зі статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», яке виплатило страхове відшкодування за договором страхування ОСОБА_2, тобто особі якої у наслідок винних дій відповідача було спричинено матеріальну шкоду, переходить право вимоги до особи. ОСОБА_2 одержав страхове відшкодування у розмірі 5735 гривен 56 копійок. У зв»язку з чим суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача та сума страхового відшкодування підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1.

Крім того з відповідача на користь позивача на підставі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню судови витрати, а саме сплачене при подачі позовної заяви державне мито в сумі 57 гривен 36 копійок та витрати на інформаційно-техничне забеспечення розгляду цивільної справи в сумі 30 гривен.

На підставі ст.ст. 993, 1166, 1187 ЦК України, ст. 27 Закону України „Про страхування”, Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 р., керуючить ст.ст.10,11,60,88, 209, 212-215, 218,224-226 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної дорожнотранспортною пригодою в порядку регресу - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»розташованого за адресою: м. Київ, вул. Артема,40 на р/р 26508001334127 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, ЄДРПОУ 20782312 матеріальну шкоду у розмірі 5735 (пять тисяч сімсот тридцять пять) гривень 56 копійок, а також судові витрати, а саме державне мито у розмірі 57 (пятдесят сім) гривень 36 копійок, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 (тридцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Я. В. Шестопалова