Ухвала суду № 18403477, 07.09.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/5665/11

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П., Залімського І. Г.

при секретарі: Погребняк О.Ю.

за участю представника позивача: Содоми О.В.

представника відповідача (апелянта): Вонсовича М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нарс Авто" до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Нарс Авто» (ТОВ «Нарс Авто») звернулося в суд з адміністративним позовом до Старокостянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (Старокостянтинівська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №00000021700/0 від 15 січня 2010 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне зясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, Старокостянтинівською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Нарс Авто» щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01 жовтня 2006 року по 30 червня 2007 року, за результатами якої складено акт від 25 листопада 2009 року №1843/17-33965307.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 1.2, п. 1.15 ст. 1, п.п. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 12.3 ст. 12 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року №889-ІV в результаті чого не донараховано (недоутримано) податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна в сумі 14477 грн.

На підставі акта перевірки, 15 січня 2010 року Старокостянтинівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000021700, яким ТОВ «Нарс Авто» визначено податкове зобовязання в розмірі 43431 грн., з яких основний платіж 14477 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 28954 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач оскаржив його в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Нарс Авто» та скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем при складанні акту перевірки та спірного податкового повідомлення рішення було неправильно застосовано до встановлених обставин п.1.2 ст.1, п.п.4.2.6 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1, п.8.1.2 ст.8 ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки позивачем надавались послуги посередництва при укладенні договорів купівлі-продажу шляхом надання довідок-рахунків, за що отримував винагороду в розмірі 80 грн., не втручаючись при цьому в порядок розрахунків між контрагентами. Кошти, якими покупець розраховувався із продавцем безпосередньо на рахунки ТОВ "Нарс Авто" не надходили.

Також, обґрунтовуючи власні доводи суд першої інстанції, зазначає, що враховуючи встановлені обставини позивач не був зобов'язаний сплачувати податок з доходів фізичних осіб за продавців, які отримали дохід безпосередньо від покупців цих автомобілів, оскільки відповідальність за сплату податків за отримані доходи нормами чинного законодавства покладено на продавців автомобілів, тобто особу яка отримала дохід від вказаної операції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме копій договорів та довідок-рахунків, у період з 01 жовтня 2006 року по 30 червня 2007 року при продажу обєктів рухомого майна автомобілів, між продавцем та покупцем, ТОВ «Нарс Авто» надавались послуги в інтересах продавця по пошуку покупця та оформленні довідки рахунку для проведення державної реєстрації транспортних засобів в органах МРЕВ УДАІ УМВС України у Хмельницькій області, за що останнє, отримувало відповідну винагороду в розмірі 80 грн.

В свою чергу, грошові кошти за продані автомобілі безпосередньо передавались покупцем продавцю, внаслідок чого на розрахункові рахунки позивача не надходили, а реалізовані автомобілі у власність ТОВ «Нарс Авто» не переходили.

Відповідно до п. 1.2. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» доходом є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених пп. 4.2.16 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно ст. 2 Закону, платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Обовязки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до п. п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 Закону.

В свою чергу, відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону податковим агентом вважається юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Таким чином, фізичні особи, які здійснювали продаж рухомого майна (автомобілів), самостійно сплачували податок з доходів фізичних осіб, хоча відповідачем під час перевірки не було досліджено факт декларування продавцями вказаних автомобілів отриманих доходів та не враховано вимоги п.п.8.2.1 п.8.2.ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", який вимагає, що платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобовязаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Отже, враховуючи вищенаведене, ТОВ «Нарс Авто» надавались лише послуги посередництва при укладенні договорів купівлі-продажу шляхом надання довідок-рахунків, за що отримувало винагороду в розмірі 80 грн., не втручаючись при цьому в порядок розрахунків між контрагентами. Кошти, якими покупець розраховувався із продавцем безпосередньо на рахунки ТОВ "Нарс Авто" не надходили, що виключає обов'язок позивача сплачувати податок з доходів фізичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області , залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року, залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий <Список >Матохнюк Д.Б.

Судді< Список >Курко О. П.

< Список >Залімський І. Г.

<Список >

<Список >