Ухвала суду № 18403395, 13.09.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/5866/11 Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Матохнюка Д.Б., Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Ізяславводоканал" до Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкових рішень-повідомлень , -

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Ізяславводоканал" звернулось з адміністративним позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду щодо скасування податкових повідомлень - рішень Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області № 0000542301, № 0000552301, № 0000562301, № 0000572301, № 0000582301, № 0000592301, № 0000602301, № 0000612301, № 0000632301, № 0000642301 від 18.04.2011 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року позовні вимоги КП "Ізяславводоканал" було задоволено, визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000542301 від 18.04.2011 року з податку на додану вартість в сумі 54141,02 грн., № 0000552301 від 18.04.2011 року про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3586,70 грн., № 0000562301 від 18.04.2011 року про нарахування податкового зобовязання в сумі 553,22 грн., № 0000572301 від 18.04.2011 року про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 3421,60 грн., № 0000582301 від 18.04.2011 року про нарахування податкового зобовязання по платі за землю в сумі 6184,79 грн., № 0000592301 від 18.04.2011 року про нарахування податкового зобовязання по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 972,62 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні вимог КП "Ізяславводоканал".

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначає, що постанова від 26.02.2011 року прийнята судом першої інстанції без врахування обставин, що мають значення для справи, не відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам держави та позивача по справі.

Як вбачається з письмових заперечень КП "Ізяславводоканал" № 361 від 07.09.2011 року позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги відповідача, зазначаючи при цьому, що факт прийняття всіх податкових повідомлень-рішень відповідачем під час дії мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.02.2011 року, суперечить чинному законодавству, зокрема ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу на рішення у справі в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, КП "Ізяславводоканал" зареєстрований як юридична особа 27.03.21992 року Ізяславською районною державною адміністрацією Хмельницької області за № 1 658 105 0001 000071 та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування" який діяв до 01.01.2011 року і ст.ст. 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобовязаний їх сплачувати в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

На підставі наказу Ізяславської МДПІ від 18.03.2011 року № 196 відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року, та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 156/2301/14151760 від 11.04.20011 року, де зафіксовано ряд порушень позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України щодо сплати податкових зобовязань. Зокрема, по податку на прибуток в сумі 17108 грн., по податку на додану вартість в сумі 306572,10 грн., із збору за спеціальне використання водних ресурсів для потреб гідроенергетики в сумі 2255,60 грн., із збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 4863,10 грн., із збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 2766,10 грн.

Водночас, вказаним актом зафіксований факт порушення позивачем вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України шляхом сплати земельного податку з порушенням граничних термінів сплати в 2011 році на суму 38110,25 грн.

На підставі вказаних висновків Ізяславської МДПІ було прийнята наступні податкові повідомленнярішення:

№ 0000542301 від 18.04.2011 року з податку на додану вартість в сумі 54141,02 грн.;

№ 0000552301 від 18.04.2011 року про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3586,70 грн.;

№ 0000562301 від 18.04.2011 року про нарахування податкового зобовязання в сумі 553,22 грн.;

№ 0000572301 від 18.04.2011 року про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 3421,60 грн.;

№ 0000582301 від 18.04.2011 року про нарахування податкового зобовязання по платі за землю в сумі 6184,79 грн.;

№ 0000592301 від 18.04.2011 року про нарахування податкового зобовязання по платі за землю в сумі 191,35 грн.;

№ 0000602301 від 18.04.2011 року про нарахування податкового зобовязання по платі за землю в сумі 1010,62 грн.;

№ 0000612301 від 18.04.2011 року про нарахування податкового зобовязання по платі за землю в сумі 21,97 грн.;

№ 0000632301 від 18.04.2011 року про нарахування податкового зобовязання по збору за спеціальне водокористування в сумі 451,12 грн.;

№ 0000642301 від 18.04.2011 року про нарахування податкового зобовязання по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 972,62 грн.

Окрім того, як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.02.2011 року по справі № 4/5025/263/11 було порушено справу про банкрутство в порядку ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржника - комунального підприємства "Ізяславводоканал" з метою проведення керівником процедури санації підприємства та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги КП "Ізяславводоканал" та визнаючи незаконними і скасовуючи податкові повідомлення - рішення Ізяславської МДПІ Хмельницької області № 0000542301, № 0000552301, № 0000562301, № 0000572301, № 0000582301, № 0000592301, № 0000602301, № 0000612301, № 0000632301, № 0000642301 від 18.04.2011 року, виходив з того, що всі податкові повідомленнярішення всупереч нормам чинного законодавства відповідачем прийняті в період дії мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.02.2011 року, що свідчить про невідповідність останніх вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з правовою позицією у справі суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог КП "Ізяславводоканал", виходячи з наступного.

В силу положень ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Платниками податків в свою чергу у відповідності до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України визначено обов'язок платника податків, окрім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В свою чергу як визначено п. 87.10. ст. 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу.

Разом з тим, згідно із частинами 4, 7 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-12 від 14 травня 1992 року мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообовязкового державного соціального страхування, податків і зборів (обовязкових платежів).

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

В свою чергу, п. 6 вказаної статті визначено перелік вимог кредиторів дія мораторію на задоволення яких не поширюється, зокрема на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється також на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, яка регулює порядок виявлення кредиторів та осіб, які виявлять бажання взяти участь у санації боржника, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.

Порядок виявлення кредиторів та осіб, які виявлять бажання взяти участь у санації боржника встановлений ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується на разі матеріалами справи, мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі № 4/5025/263/11, за заявою Комунального підприємства "Ізяславводоканал" щодо порушення справи про банкрутство в порядку ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введений ухвалою Господарського суду Хмельницької області з 11.02.2011 року.

Інформацію про порушення вказаної справи про банкрутство і відкриття процедури санації було опубліковано 24.02.2011 року в газеті "Урядовий курєр".

У відповідності ж до наявних у справі доказів перевірка позивача була проведена податковим органом в період з 22.03.2011 року по 04.04.2011 року, а акт перевірки складений 11.04.2011 року. Що ж стосується оскаржуваних в межах даної справи податкових повідомленьрішень, то останні були прийняті податковим органом за результатами перевірки 18.04.2011 року.

Таким чином, з огляду на той факт, що всі податкові зобовязання, які нараховані згідно податкових повідомлень - рішень № 0000542301, № 0000552301, № 0000562301, № 0000572301, № 0000582301, № 0000592301, № 0000602301, № 0000612301, № 0000632301, № 0000642301 від 18.04.2011 року є на разі штрафними (фінансовими) санкціями застосованими відповідачем до позивача за порушення граничних строків сплати сум податкових зобовязань, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що зазначені податкові повідомленнярішення є такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто є незаконними і в звязку з цим підлягають скасуванню.

З підстав вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 198 та ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області, залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 212 та 254 КАС України.

Головуючий суддя/підпис/ Залімський І. Г.

Судді/підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Мельник-Томенко Ж. М.

З оригіналом згідно:

секретар