Ухвала суду № 18403392, 13.09.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/5425/11

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Матохнюка Д.Б., Мельник-Томенко Ж. М.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача - Бахін В.М.

відповідача - Ланчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.І.Н.О" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому та до Управління Державного казначейства у м. Хмельницькому про визнання протиправними дій , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.І.Н.О." звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому щодо відмови у виплаті суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 р. в сумі 21603,00 грн. та стягнення з Державного бюджету України зазначену суму. Окрім того, до участі у справі в якості другого відповідача залучено Управління Державного казначейства у м. Хмельницькому.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року позовні вимоги ТОВ "Р.І.Н.О." було задоволено, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому щодо відмови у виплаті суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року на суму 21603 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетне відшкодування з ПДВ по декларації за листопад 2010 року на суму 21603 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні вимог ТОВ "Р.І.Н.О.".

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначає, що постанова від 26.02.2011 року прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, зокрема п. 1.8 ст. 1, п.п 7.7.2, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Жодних письмових заперечень від ТОВ "Р.І.Н.О." стосовно обставин, викладених в апеляційній скарзі, до суду апеляційної інстанції не надходило.

Як вбачається з письмових пояснень № 15-07/369-7776 від 02.05.2011 року Головне управління державного казначейства України у Хмельницькій області підтримує доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Хмельницькому, зазначаючи при цьому про факт відсутності протиправних дій з боку управління, які могли б призвести до порушення прав та інтересів позивача.

В судовому засіданні представник ДПІ у м. Хмельницькому вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник ТОВ "Р.І.Н.О." в судовому засіданні доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача заперечував.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ТОВ "Р.І.Н.О." зареєстроване 01.12.2008 року в Виконавчому комітеті Хмельницької міської ради.

02.12.2008 року взято на податковий облік ДПІ у м. Хмельницькому.

У період з 25.02.2011 року по 03.03.2011 року відділом перевірки відшкодування ПДВ управління аудиту юридичних осіб ДПІ у м. Хмельницькому проведено виїзну позапланову перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, задекларованого ТОВ "Р.І.Н.О." у декларації за листопад 2010 року у сумі 21603 грн.

За результатами перевірки складено довідку № 1527/23-7/36271923 від 04.03.2011 року, в якій визначено суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 р. в сумі 21603,00 грн.

Разом з тим, податковий орган зазначив, що на даний час за результатами вказаної перевірки неможливо підтвердити визначену суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року, що пов'язано з відсутністю відомостей, які б підтверджували дані позивача по взаєморозрахунках з постачальниками ВАТ "АК Адвіс", ПП "Метал", ТОВ "Металобази Комекс" та ПФ "Діта".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про факт невиконання посадовими особами ДПІ у м. Хмельницькому положень п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин) щодо повного відшкодування ТОВ "Р.І.Н.О." податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Р.І.Н.О." та визнаючи протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, виходив з того, що відповідачем за наслідками перевірки позивача та в ході розгляду справи не було доведено неправомірність заявлення ТОВ "Р.І.Н.О." до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 21603,00 грн. До того ж, судом першої інстанції були залишені поза увагою посилання Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на факт непідтвердження сплати суми податку на додану вартість по ланцюгу до товаровиробника, що позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування, та наступним зазначено, що при придбанні товару покупець зобовязаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобовязаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обовязку понести за це відповідальність. Покупець же не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку), на якого і покладено законодавчий обовязок, що безпосередньо витікає з визначення терміну "платник податку", наведеному в п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з правовою позицією у справі суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ТОВ "Р.І.Н.О.", виходячи з наступного.

Відповідно до п. 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п. п. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п.п. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У відповідності п.п. 7.7.6. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Водночас, в силу положень п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ТОВ "Р.І.Н.О." перебувало у договірних відносинах з ВАТ "АК Адвіс", ПП "Метал", ТОВ "Металобази Комекс" та ПФ "Діта" з приводу оренди приміщень, транспортних засобів та основних засобів, купівлі-продажу продукції та транспортування продукції, відповідно.

Судом першої інстанції в ході розгляду даної справи було встановлено фактичність здійснення договірних правовідносин позивача із зазначеними контрагентами, що підтверджується наданими до матеріалів справи примірниками договорів та первинними бухгалтерськими документами.

В свою чергу, судова колегія апеляційної інстанції, погоджуючись з викладеними висновком суду першої інстанції, в результаті аналізу наведених вище норм права вважає за необхідне зауважити, що в разі затримки чи не надання податковим органом в установлений законом строк відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.

До того ж, судова колегія не бере до уваги посилання відповідача в обґрунтуваннях доводів апеляційної скарги на положення п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), де визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, оскільки вказаний нормативний акт не ставить виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення п. 1.8 ст. 1 цього Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальниками.

Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Що ж стосується посилання апелянта на факт обґрунтування судом першої інстанції власних висновків положеннями Закону України "Про податок на додану вартість", то судова колегія не бере останні до уваги з огляду на той факт, що операції, з яких було сформовано податковий кредит відбулись у період дії та в редакції Закону України "Про податок на додану вартість", що діяла на момент виникнення спірних правовідносин. До того ж, зазначене не вплинуло на правильність вирішення справи по суті судом першої інстанції.

Таким чином, враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, правомірно, з урахуванням всіх обставин справи, прийшов до висновку щодо того, що Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому за наслідками перевірки позивача та в ході розгляду справи не було доведено неправомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 21603,00 грн.

З підстав вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 198 та ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 вересня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Залімський І. Г.

Судді/підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Мельник-Томенко Ж. М.

З оригіналом згідно:

секретар