Постанова № 18403384, 13.09.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/6119/11

Головуючий у 1-й інстанції: Тарнавецький І.І.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Матохнюка Д.Б., Мельник-Томенко Ж. М.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ващенко М.С.

відповідача - Ланчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Темп" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Темп" звернулось з адміністративним позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду щодо визнання нечинним податкове повідомленнярішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000652307 від 19.04.2011 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року вказаний позов було задоволено та визнано нечинним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000652307 від 19.04.2011 року.

Відповідач, не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене вище судове рішення, прийнявши нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ВАТ "Темп".

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказує на те, що з огляду на обставини викладені у скарзі, оскаржувана постанова прийнята Хмельницьким окружним адміністративним судом з порушенням норми матеріального права. Також, відповідач зазначає про безпідставне залишення без уваги судом першої інстанції позицій податкового органу щодо зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за листопад-грудень 2010 року у розмірі 470292 грн. при відсутності надмірної сплати податку до бюджету.

В свою чергу, відповідно до надісланих на адресу суду апеляційної інстанції заперечень, ВАТ "Темп" заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить залишити постанову суду першої інстанції без змін. Обґрунтовуючи власні доводи, позивач зазначає, що висновки ДПІ у м. Хмельницькому не відповідають вимогам чинного законодавства і встановлюють додаткові, не передбачені законодавством вимоги для набуття права на отримання бюджетного відшкодування.

В судовому засіданні представник ДПІ у м. Хмельницькому доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник ВАТ "Темп" в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається для матеріалів справи, посадовими особами ДПІ у м. Хмельницькому в результаті отримання податкової інформації, яка свідчить про порушення платником податків податкового законодавства, була проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ "Темп" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011 року та за грудень 2010 року і січень 2011 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалася у листопаді, грудні 2010 р.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 2746/23-7/14309942 від 19.04.2011 року, в якому було зафіксовано порушення позивачем п.1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (що діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон про ПДВ) та порушення п. 14.1.18 ст. 14, ст. 180, абз. "а" п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду матеріалів перевірки керівником ДПІ у м. Хмельницькому прийнято рішення від 19.04.2011 року № 0000652307 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 470292 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ВАТ "Темп" та скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому, виходив з того, що відповідачем безпідставно було встановлено порушення Закону України про ПДВ щодо завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2011 р. на суму 470292 грн., в тому числі завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 р. на суму 3610753 грн.

Із вказаним висновком погоджується і судова колегія апеляційної інстанції, повністю підтримуючи позицію Хмельницького окружного адміністративного суду в даній справі.

Зокрема, суд першої інстанції надав вірну оцінку нормам матеріального права, а саме пп. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.5 та 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) та п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, дійшовши обґрунтованого висновку щодо хибності точки зору податкового органу та її невідповідності нормам закону і встановленій судовій практиці.

Зокрема, суд першої інстанції в обґрунтуванні власних доводів зазначає, що Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому не визначила та не описала в Акті від 19.04.2011 року сутність порушень ВАТ "Темп" пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та норм Податкового Кодексу України, оскільки зі змісту Акту вбачається, що в даному випадку порушення допущені з боку контрагентів ВАТ "Темп", а не самим позивачем і полягають відсутності фактів надмірної сплати податку до бюджету.

Спростовуючи даний висновок податкового органу, суд першої інстанції вірно та обґрунтовано зазначив, що законодавством на разі не передбачено обов'язок саме постачальників перерахувати всю суму ПДВ, сплаченого отримувачем товарів (робіт, послуг), оскільки кожний платник податку веде окремий податковий облік, має власні податковий кредит та податкові зобов'язання.

До того ж, посилаючись на положення Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) та Податкового Кодексу України, суд першої інстанції відзначив, що вимоги щодо наявності надмірної сплати податку на додану вартість стосуються того платника податку, яким сума цього податку заявлена до відшкодування. Законодавство ж не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. Сплачений же покупцем у ціні придбання товару податок на додатну вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Остаточна ж сума податкових зобов'язань, в тому числі наявність таких на кінець звітного податкового періоду, враховується продавцем за правилами підпункту 7.7.1 пункт 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 200 Податкового кодексу.

Як було встановлено в ході розгляду даної справи судом першої інстанції, та на разі підтверджено наявними матеріалами, досліджені в межах розгляду даної справи контрагенти ВАТ "Темп" відобразили наявність зазначених сум ПДВ у складі зобов'язань з податку на додану вартість в декларації з ПДВ.

Що ж стосується посилання податкового органу в обґрунтуванні власних висновків на факт відсутності дослідження ланцюгів постачання, то судова колегія апеляційної інстанції погоджується з безпідставністю останніх з огляду на нечинність на даному етапі наказу Державної податкової адміністрації України від 18.08.2005 р. № 350 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість", що є єдиною підставою для проведення вказаного дослідження.

Таким чином, виходячи з системного аналізу норм права та з урахуванням матеріалів, що містяться в справі, колегія суддів приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції які спростовують твердження податкового органу про порушення позивачем п.1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (що діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон про ПДВ) та п. 14.1.18 ст. 14, ст. 180, абз. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

При цьому колегія суддів відмічає, що судом першої інстанції при винесенні рішення допущено помилку у застосуванні процесуального законодавства.

З аналізу наявних матеріалів справи встановлено, що на разі вимоги позивача стосувались факту визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому.

Задовольняючи ж адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Темп" в повному обсязі, суд першої інстанції, залишивши поза увагою положення п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, де чітко визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд, окрім іншого, може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, ухвалив визнати нечинним оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

В зв'язку з викладеним, судова колегія апеляційної інстанції звертає увагу на той факт що, встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними.

Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акта), а в разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

Згідно правової позиції, яка викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 24 січня 2006 року за результатами перегляду за винятковими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 17 серпня 2005 року у справі No 9/175-04 за позовом АКБ Мрія до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто, захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

У справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень суд перевіряє, зокрема законність таких рішень, за результатом чого, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним.

Таким чином, для забезпечення захисту порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб під час розв'язання спору, адміністративний суд передусім повинен був зробити висновок про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень, наслідком чого є його скасування.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи те, що предметом оскарження у даній справі є правові акти індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000652307 від 19.04.2011 року.

Встановлення вказаних обставин має певне правове значення, у звязку з чим колегія суддів апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ВАТ "Темп", проте, вважає за доцільне змінити постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.05.201 року, шляхом зазначення у резолютивній частині рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000652307 від 19.04.2011 року.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 201 КАС України, підставою для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи, що зазначені вище порушення не вплинули на правильність вирішення справи по суті, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу управління Державної податкової інспекції у м. Хмільницькому слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції змінити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Темп" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, - змінити <Текст >.

Викласти абзац 2 резолютивної частини постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року наступним чином:

"Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000652307 від 19.04.2011 року".

В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19.09.11 .

Головуючий суддя/підпис/ Залімський І. Г.

Судді/підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Мельник-Томенко Ж. М.

З оригіналом згідно:

секретар