Ухвала суду № 18403325, 13.09.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2989/11

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Матохнюка Д.Б., Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віойл-Агро" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віойл-Агро" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 21.04.2011 року №0001642310.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2011 року позовні вимоги ТОВ "Віойл-Агро" було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 0001642310 від 21.04.2011 року.

Відповідач, не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене вище судове рішення, прийнявши нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог ТОВ "Віойл-Агро".

Зокрема, апелянт мотивуючи доводи апеляційної скарги, вказує на те, що з огляду на обставини викладені в апеляційній скарзі, оскаржувана постанова прийнята Вінницьким окружним адміністративним судом без повного з'ясування обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійним обставинам справи.

Відповідно ж до надісланих на адресу суду апеляційної інстанції заперечень на позовну заяву, ТОВ "Віойл-Агро" заперечує проти вимог апеляційної скарги ДПІ у м. Вінниці, зазначаючи, що на разі відповідач залишає поза увагою обставини встановлені судом першої інстанції в ході розгляду справи на підставі наявних доказів.

13.09.2011 року від представника ТОВ "Віойл-Агро" надійшла заява про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

ДПІ у м. Вінниці повноважних представників у судове засідання не направило, хоча повідомлялось про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу на рішення у справі в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, зокрема довідки АА №023627 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ТОВ "Віойл-Агро" зареєстровано як юридична особа з 21.03.2001 року, а основним видом діяльності підприємства визначено оптову торгівлю насінням та кормами для тварин, виробництво рафінованої олії та жирів, інші види оптової торгівлі.

12.04.2011 року головним державним податковим ревізором - інспектором, радником податкової служби ІІІ рангу відділу перевірок відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Вінниці Литвин І.А., відповідно до наказу ДПІ у м. Вінниці № 1669/23 від 04.04.2011 року, була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності відображення сум податку на додану вартість ТОВ "Віоіл-Агро" за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 1484/23/31414911 від 12.04.2011 року, яким зафіксовано факт порушення ТОВ "Віоіл-Агро" п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого товариством занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2010 року у розмірі 287403,00 грн.

Зокрема, у відповідності до вказаного акту, в ході проведення податковим органом перевірки позивача було встановлено факт відображення ТОВ "Віоіл-Агро" в додатку № 5 "розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" в розділі ІІ "Податковий кредит" обсяг придбання в сумі 193822,3 грн. суму ПДВ 38764,46 грн. по платнику податку (постачальнику) ТОВ "Магнолія-Л", яке знаходиться на обліку у ДПІ у Ленінському р-ні м. Миколаєва, та обсяг придбання в сумі 1491832,50 грн. суму ПДВ248638,75 грн. по платнику податку (постачальнику) ТОВ "Агрофірма Прогрес-В", яке знаходиться на обліку у Віньковецькій МДПІ Хмельницької області.

ДПІ у м. Вінниці на підставі листів ДПІ Ленінського р-ну у м. Миколаєві щодо результатів проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Магнолія-Л", та Віньковецької МДПІ Хмельницької області, щодо результатів проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агрофірма Прогрес-В", дійшло висновку про безтоварність операцій між підприємством позивача та його контрагентами у звязку із відсутністю товарно-транспортних накладних.

В подальшому, посилаючись на положення Цивільного кодексу України, зокрема ст.ст. 215 та 228, податковий орган приходить до висновку про нікчемність укладених позивачем з ТОВ "Магнолія-Л" та ТОВ "Агрофірма Прогрес-В" правочинів, наслідком чого і виявився факт завищення ТОВ "Віоіл-Агро" сум валових витрат та сум податкового кредиту.

І як наслідок, на підставі вказаних висновків, ДПІ у м. Вінниці було прийнято відносно ТОВ "Віойл-Агро" податкове повідомлення - рішення від 21.04.2011 року за №0001642310, яким позивачу було збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість на суму 287403,00 грн. за основним платежем та нараховано штрафну фінансову санкцію у сумі 71851,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Віойл-Агро" та скасовуючи податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Вінниці від 21.04.2011 року за №0001642310, виходив з того, що за сукупністю встановлених обставин, на разі відсутній факт завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту за господарськими угодами із ТОВ "Магнолія-Л" та ТОВ "Агрофірма Прогрес-В" за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010р., оскільки проведення перевірки податковим органом здійснювалось досить поверхнево, без врахування та оцінки всіх первинних документів і за відсутності дослідження всіх істотних для справи обставин.

В даному випадку колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з правовою позицією у справі суду першої інстанції щодо задоволення позовні вимог ТОВ "Віойл-Агро", виходячи з наступного.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентується ст. 78 Податкового Кодексу України. Пунктом 78.1 вказаної статті визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється виключно за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим пунктом.

Підставою ж для проведення податковим органом перевірки позивача в даному випадку було визначено п.п..78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України - факт виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені положеннями ст. 79 Податкового кодексу України, в п. 79.1. зазначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2. наведеної статті визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачем був порушений порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визначений п. 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України, оскільки матеріали справи не містять доказів витребування ревізором у позивача та дослідження первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, як того вимагають приписи п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

Що ж стосується висновків ДПІ у м. Вінниці щодо нікчемності правочинів, укладених ТОВ "Віойл-Агро" з ТОВ "Магнолія-Л" та ТОВ "Агрофірма Прогрес-В", то суд першої інстанції в ході здійснення аналізу норм чинного законодавства, зокрема ст.ст. 215. 228 ЦК України, ч. 1 ст. 207 ГК України, спростовує останні, зокрема виходячи з того, що відповідачами не було надано доказів порушення позивачем при укладанні/виконанні правочинів конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання договору, як і не доведено вини позивача та наявності умислу при укладенні угод. До того ж, суд першої інстанції правомірно звертає увагу на відсутність в акті перевірки посилань на факт ненадання перевіряємою особою тих чи інших документів, які б свідчили про відображення товариством у податковому обліку господарських операцій за відсутності для цього правових підстав. Відсутні в акті перевірки також розрахунки з посиланням на первинні документи податкового та бухгалтерського обліку щодо визначення податкових зобовязань за донарахованими платежами.

До того ж, мотивуючи власні висновки, суд першої інстанції посилається на інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10, де визначено, що одним із етапів встановлення судом обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, є встановлення факту здійснення господарської операції шляхом дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договорів, актів виконаних робіт, документів про перевезення, зберігання товарів тощо. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Крім того, дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Судовою колегією апеляційної інстанції також були розглянуті висновки суду першої інстанції щодо встановлення відповідачем факту завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту за господарськими угодами із ТОВ "Магнолія-Л" та ТОВ "Агрофірма Прогрес-В" за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у перевіряємий період між позивачем та ТОВ "Магнолія-Л" і ТОВ "Агрофірма Прогрес-В" були укладені договори поставки соняшника, що стало підставою для придбання позивачем у ТОВ "Агрофірма Прогрес-В" 342,95 тон соняшника на загальну суму 1 491 832,5 грн., в т.р. ПДВ 248 638,75 грн., та у ТОВ "Магнолія-Л" 54,090 тон соняшника на загальну суму 232 586,78 грн., в т.р. ПДВ 38 764,46 грн. Підставами включення до податкового кредиту суми 287403,00 грн. є податкові накладні видані на виконання вказаних договорів поставки соняшника.

Відповідно до положень п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Законом України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (робіт, послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо ж платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання у господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням) не включається до складу податкового кредиту.

Враховуючи наведене, та з урахуванням досліджених в судовому засіданні копій договорів поставки соняшника, за якими позивач придбав продукцію; договорів на переробку давальницької сировини, серед якої, зокрема соняшник; договорів послуг, за якими виконавець виступає вантажоодержувачем, приймає, зберігає, подрібнює та відвантажує на вимогу власника (ТОВ "Віойл-Агро") зерно, під визначення якого також підпадають олійні культури; договорів складського зберігання зерна; видаткові та податкові накладні на виконання договорів поставки, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що, по-перше, в матеріалах справи наявні всі первинні документи, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік - обовязковий вид обліку, який ведеться підприємством, а податкова звітність ґрунтується саме на даних бухгалтерського обліку, і по-друге первинні документи, в даному випадку, надано на підтвердження всіх господарських операцій, кожна з яких свідчить про використання придбаного соняшника у господарській діяльності товариства.

Таким чином, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення вимог ТОВ "Віойл-Агро" та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 0001642310 від 21.04.2011 року.

З підстав вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 198 та ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 212 та 254 КАС України.

Головуючий /підпис/ Залімський І. Г.

Судді/підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Мельник-Томенко Ж. М.

З оригіналом згідно:

секретар