Ухвала суду № 18403020, 19.07.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/665/11 Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2011 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина Віталія Миколайовича

суддів: Голоти Людмили Олегівни, Совгири Дмитра Івановича

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" з позовом до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Державної податкової адміністрації у Вінницькій області: від 11 січня 2011 р. № 190 про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 26.02.2008 р. № 0000192330; від 11 січня 2011 р. № 189 про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 13.06.2008 р. № 0000612330; від 11 січня 2011 р. № 188 про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 4.09.2009 р. № 0000902330; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" (вул. Чехова, 7-В, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 34004579) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 (три грн. сорок коп.) грн. сплачені згідно платіжного доручення №152 від 11.02.2011 року.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест". У своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи неявку сторін та положення ст. 197 КАС України колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" зареєстровано Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 13.01.2006 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію №145092 .

В період з 10.01.2008 року по 21.02.2008 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Вінниці проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Барлінек Інвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.10.2007 року по 01.12.2007 року. За результатами перевірки складено акт № 417/2330/34004579 від 21.02.2008 року, яким встановлено, що ТОВ "Барлінек Інвест" у перевіряємому періоді занижено суму бюджетного відшкодування на 255721 грн. та на порушення п.п.4.4, 5.6, 5.8 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" підприємством занижено від'ємне значення за жовтень 2007 року на 502964 грн. та завищено за листопад 2007 року на 2339340 грн.

На підставі даного акту ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000192330/0 від 26.02.2008 року, згідно із яким ТОВ збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 255721,00 грн. та встановлено, що зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів.

В період з 13.05.2008 року по 30.05.2008 року Державною податковою інспекцією у м. Вінниці проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ “Барлінек Інвест" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.02.2008р. по 01.04.2008р., за результатами якої складено акт № 1195/2330/34004579 від 05.06.2008р..

Вказаною перевіркою встановлено порушення п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7, п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” внаслідок чого платником занижено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2008 року на 14820634 грн., порушення п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 п.7.7. ст. 7 - платником завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2008 року на 16712713 грн., порушення п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.7.2, 7.7.4 п.7.7 ст.7 підприємством занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За результатами перевірки, Державною податковою інспекцією у м. Вінниці прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №0000612330/0 від 13.06.2008р. (форма В2), яким збільшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14820634,00 грн. та встановлено, що зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів.

В ході виїзної позапланової перевірки ТОВ "Барлінек Інвест", яка проводилась в період з 27.08.2009 року по 31.08.2009 року, з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.05.2009 року по 01.08.2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2009 року по 01.07.2009 року. За наслідками перевірки складено акт № 153/0701/34004579 від 31.08.2009 року. Даним актом встановлені наступні порушення: п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" товариством завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року, п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 п.7.7 ст. 7 - занижено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року та п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 п.7.7. ст. 7 - завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за травень, червень, липень 2009 року.

На підставі даного акту ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000902330/0 від 04.09.2009 року, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 454590 грн. та встановлено, що зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення ТОВ "Барлінек Інвест" не оскаржувались, а визначена податковим органом сума заниження бюджетного відшкодування з ПДВ зараховувалась у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Також судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням голови ДПА у Вінницькій області від 15.09.2010 року №97-р "Про заходи щодо зменшення сум переплат з ПДВ та забезпечення додаткових надходжень ПДВ до бюджету" у зв'язку з встановленням збільшення переплат з ПДВ, що виникли внаслідок прийняття рішень В2, які в свою чергу були застосовані всупереч вимогам наказу ДПА України від 18.08.2005 року №350 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведені перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість" зобов'язано провести аналіз та проаналізувати структуру застосованих податкових повідомлень-рішень.

Рішеннями голови ДПА у Вінницькій області Вітрука О.В. від 11.01.2011 року №190, № 189 та №188 податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0000192330 від 26.02.2008 року, № 0000612330 від 13.06.2008 року та № 0000902330 від 04.09.2009 року скасовані. Приймаючи свої рішення голова ДПА у Вінницькій області виходив із того, що в порушення п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 п.7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168), матеріалами перевірки не доведено факт заниження платником бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Крім того, відповідач керувався тим, що перевірки, висновки яких було відображено в актах від №417/2330/34004579 від 21.02.2008 року, №1195/2330/34004579 від 05.06.2008 року та №153/0701/34004579 від 31.08.2009 року, були проведені працівниками податкових органів в порушення наказу ДПА України №350 від 18.08.2005 року “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість” та наказу ДПА України №515 від 03.09.2004 року “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо попереднього розгляду декларацій з податку на додану вартість”: без проведення доперевірочного аналізу; дослідження формування податкового кредиту проводилося лише за допомогою співставлення сум податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів; зустрічні перевірки не проведені та не досліджено надмірну сплату ПДВ до бюджету постачальниками; підтвердження сплати за поставлені товари відбулося відповідно до платіжних доручень, які не відповідають залишкам непогашеного податкового кредиту рядка 26 з ПДВ.

Приймаючи рішення,суд першої інстанції виходив з того, що переревіряючими при проведенні перевірки та прийняті органами ДПС рішень за формою В2 не досліджено питання надмірної сплати податку до бюджету, яке податковим органом ставиться в залежність від сплати постачальниками ПДВ до бюджету. Викладені вище положення нормативно - правових актів свідчать про те, що Закон України "Про податок на додану вартість" не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Остаточна ж сума податкових зобов'язань, в тому числі наявність таких на кінець звітного податкового періоду, визначається продавцем за правилами підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість”.

Тобто, суд першої інстанції вважає, що названий Закон не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання. Положення пункту 1.8. статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість” щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Крім того, на думку суду першої інстанції, оскаржувані рішення винесені передчасно, так як не ґрунтуються на обєктивно встановлених фактах та обставинах.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що оскаржувані рішення не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість” зазначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені, зокрема, податковими накладними.

Згідно із підпунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість”, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено пунктом 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: згідно з пунктом "а" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); згідно з пунктом "б" залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

В силу статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 рогку, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Голота Людмила Олегівна

Совгира Дмитро Іванович